Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Коли коефіцієнт структурних зрушень перевищує 3 %, можна говорити про істотну зміну структури населення.

Читайте также:
  1. Аналіз обсягів виробництва і реалізації Початковим етапом аналізу є оцінка обсягів і структури виробництва продукції.
  2. Банкротство и финансовая реструктуризация.
  3. Видатки бюджетів на розвиток інфраструктури країни
  4. Види реструктуризації, їх характеристика.
  5. Возможна ли настоящая дружба между мужчиной и женщиной.
  6. Возможна ли наука об обществе? Роль рациональности в развитии общества
  7. Геометрического структурирования природных форм
  8. Диспансеризація населення.
  9. Дослідження особливостей зв'язків між елементами структури
  10. Етапи розробки організаційної структури управління.

Зміна соціально-економічних статусів тягне за собою не лише зміни складу населення, а й зміни соціального стану окремих осіб, тобто зумовлює соціальну мобільність населення.

Соціальна мобільність — це зміна особою або групою осіб соціального статусу, а відповідно і місця, займаного в соціальній структурі суспільства.

Розрізняють такі види соціальної мобільності: усередині по­коління і між поколіннями. Соціальна мобільність усередині по-

41-344


коління — це зміна статусу осіб протягом їхнього життя. Мобі­льність міжпоколіннями — зміна статусів дітей щодо статусів їхніх батьків. Соціальна мобільність може мати різні напрямки: горизонтальний (соціальне переміщення), угору соціальними сходами (соціальний підйом) і вниз (соціальне переміщення вниз або деградація).

Кількісна оцінка ступеня соціальної мобільності, особливо між поколіннями, є характеристикою відкритості класів і со­ціальних груп суспільства.Якщо мобільність велика, це озна­чає, що члени суспільства незалежно від соціального походження мають реальну можливість завдяки власним зусиллям підвищити свій соціальний стан при народженні. Навпаки, мала мобільність між поколіннями свідчить про глибинну нерівність у суспільстві, через яку і шанси окремої особи посісти високе становище в сус­пільній ієрархії залежать не стільки від неї самої, скільки від її «стартового положення».

Статистичні характеристики соціальної мобільності можна ді­стати лише на підставі спеціальних вибіркових обстежень насе­лення, під час яких фіксуються соціальні статуси вибіркової су­купності населення: для мобільності всередині поколінь на поча­ток і кінець досліджуваного періоду, для мобільності між поко­ліннями — статуси дітей і статуси батьків. Статуси батьків фік­суються для віку, в якому перебувають їхні діти на момент об­стеження.

Здобута в результаті обстеження інформація застосовується для розрахунку показників соціальної мобільності, до яких належать:

• питома вага (частка) осіб, котрі змінили свій соціальний ста­
тус, в ідентичних прошарках населення за станом на дві дати
(початок і кінець досліджуваного періоду) у розбитті за віковими
групами на початок періоду, статтю, освітою, а також за міськи­
ми і сільськими районами;



• середня кількість змін статусу на душу населення за той са­
мий період;

• частка синів або дочок, які належать не до тієї соціальної
групи (класу), в якій перебували їхні батьки або матері в тому
самому віці, у розбитті за віковими групами синів або дочок, мі­
ськими і сільськими районами, соціальними групами (класами);

• процентне відношення кількості синів або дочок у віці 25 років
і старших, котрі мають закінчену освіту, до відповідної кількості
батьків або матерів.

Класи в цьому дослідженні визначаються за статусом у занятті. Розглядають вісім таких класів.


Клас І — професіонали найвищого рівня кваліфікації, зайняті у сфері керування та влади; керівники, адміністратори й мене­джери великих промислових підприємств; великі власники.

Клас II— професіонали нижчого рівня кваліфікації, зайняті у сфері керування та влади; адміністратори й менеджери невеликих промислових підприємств; керівники середнього рівня, які вико­нують управлінські функції стосовно зайнятих не фізичною пра­цею найманих працівників.

Клас III— працівники не фізичної праці, представники серед­ньої ланки адміністративних органів, сфери торгівлі, обслугову­вання, комерції (технічний персонал державних установ і місце­вих органів влади, секретарі, касири, контролери, оператори ЕОМ та ін.).



Клас IV — дрібні приватні власники, а також особи, котрі здійснюють індивідуальну трудову діяльність; фермери.

Клас V — технічний персонал без вищої або середньої профе­сійної освіти, а також керівники нижчої ланки, котрі здійснюють управлінську діяльність щодо зайнятих фізичною працею найма­них робітників — бригадирів, виконробів, майстрів та ін.

Клас VI— кваліфіковані працівники фізичної праці у промис­ловості, будівництві, на транспорті.

Клас VII — малокваліфіковані і некваліфіковані працівники фізичної праці у промисловості.

Клас VIII — малокваліфіковані і некваліфіковані працівники фізичної праці в сільському господарстві.

Населення України характеризується інтенсивною класовою мобільністю між поколіннями (табл. 3.1)1.

Дані, наведені в табл. 3.1, показують, що від 65 (класи І і II) до 98 % (клас IV) дітей змінили класову позицію, на якій перебува­ли їхні батьки, причому перемістилися діти, здебільшого, до кла­сів, суміжних із класами їхніх батьків, тобто на «короткі дистан­ції». Наприклад, серед дітей — вихідців із класу VIII, лише бли­зько 17 % характеризуються висхідною мобільністю — перемі­щенням до класів І і II, близько 21 % спинили свій рух у класах III—V, а понад 42 % перемістилися до двох суміжних класів ква­ліфікованої і некваліфікованої праці — VI і VII. Майже аналогіч­на картина спостерігається й щодо інших класів, із тієї лише різ­ницею, що в них соціальній мобільності був притаманний як вис­хідний, так і низхідний напрям.

1 Подвижность структури. Современньїе процессьі социальной мобильности / С. А. Ма-кеев, И. М. Прибуткова, Е. В. Симончук и др. — К.: Ин-т социологии НАН Украиньї, 1999. — С. 84.

44-344


J


Таблиця 3.1


Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 31; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
НАСЕЛЕННЯ ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ | СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ В УКРАЇНІ
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты