Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ В УКРАЇНІ В РОЗРІЗІ ВІКОВИХ КОГОРТ

Читайте также:
  1. Quot;Українізація" 20-х років як соціокультурний процес.
  2. Активізація революційно – визвольної боротьби на Україні у складі двох імперій.
  3. Аналіз продажу товарів в розрізі розрахункових місць
  4. Бюджетні права в Україні, їхня характеристика
  5. Види земель в Україні. Форми та суб’єкти права власності на землю.
  6. Вищої освіти в Україні
  7. Відновлення радянської влади в Україні. Денікінщина
  8. Динаміка шлюбності та розлучуванності в Україні
  9. Динаміка шлюбності та розлучуваності в Україні
  10. Дисидентський рух в Україні.

 

 

 

 

 

 

Клас батька Вік респондента, років Частка, %, респондентів, які належать класу
1 — П III —V VI —VII VIII
І —II Понад 60 52,5 16,4 22,9 8,2
45—59 70,0 10,9 15,5 3,6
30—44 61,7 21,1 16,2 1,0
18—29 48,0 22,4 29,6 0,0

 

 

Освіта батька Частка, %, респондентів, які мають освіту
неповну середню середню професійно-технічну середню спеціальну вищу Усього, осіб Частка, % у вибірці
Неповна середня 28,1 25,6 9,2 21,9 15,2 . 52,4
Середня 8,3 30,1 11,6 26,3 23,7 17,9
Професійно-технічна 11,3 17,9 23,8 29,8 17,2 5,2
Середня спеціальна 6,5 19,8 7,5 26,9 39,3 9,6
Вища 6,9 10,2 4,2 18,2 60,5 14,9
Усього, осіб  
Частка, %, у вибірці 18,4 23,2 9,5 23,0 25,9 100,0 100,0

Вивчаючи соціальну мобільність, досліджують не лише її ін­тенсивність і спрямованість, а й залежність від різних факторів.

Щоб виявити й оцінити зв'язки між результатами соціальної мобільності та факторами, які впливають на неї, застосовують спеціальні статистичні методи встановлення й вимірювання вза­ємозв'язків між розглядуваними ознаками. Найбільш теоретично обґрунтованим, поширеним і перспективним є конфігураційно-частотний аналіз.

Сутність цього методу полягає в дослідженні зв'язку в багатока-тегоріальних багатовимірних таблицях спряженості виділенням з вихідної багатовимірної таблиці чотириклітинкових таблиць 2x2, кількість яких дорівнює кількості ступенів свободи вихідної табли­ці, і подальшим розрахунком для них критеріїв %2 («хі-квадрат»):

-1
12 =

УУ

^^ f f

о./

' 1 JiOJt

де fy — фактичні частоти розподілу; FfJ — теоретичні частоти розподілу; fi0 — сума частот за ознакою де; f0J — сума частот за

змінною у; п — обсяг сукупності.

Розкладаючи вихідну таблицю на серію компонентних таб­лиць 2x2, додержують таких правил:



• кожна з клітинкових (фактичних) частот f{j вихідної таблиці

має входити як клітинкова частота лише до однієї з компонент­них таблиць;

• кожна сумарна (маргінальна) частота /,0 або fOj вихідної

таблиці має входити до однієї з компонентних таблиць як частота певного типу — клітинкова або маргінальна;

• кожна частота, що міститься в одній із компонентних таб­
лиць, але не належить вихідній таблиці (утворена з клітинкових
частот вихідної таблиці), має ввійти до іншої компонентної таб­
лиці як частота іншого типу — клітинкова, якщо була маргіналь­
ною, або навпаки.

Здобуті значення критерію %2для компонентних таблиць порі­внюють з його критичними значеннями і на підставі цього порів­няння виокремлюють ті комбінації, для яких %2 > х,2табл- Такі ком­бінації дають змогу оцінити істотність зв'язку між ознакою (фак­тором) і змінною (результатом соціальної мобільності): чим бі­льше значення %2 компонентної таблиці, тим зв'язок істотніший. Між значенням х,2 вихідної таблиці і сумою значень х компонент­них таблиць існує наближена рівність.


Для дослідження соціальної мобільності можуть застосовува­тися й інші математичні методи, зокрема імітаційне моделюван­ня, марковські моделі соціальної мобільності, метод шляхового аналізу та ін.



Сутність методу шляхового аналізу розглянемо на прикладі1 оцінювання впливу таких факторів, як освіта батька х\, соціально-професійний статус батька xj, освіта сина хз і соціально-профе­сійний статус сина х4 на початку трудової діяльності на соціально-професійний статус сина, х$ досягнутий ним на момент обстеження.

Аналіз залежності досягнутого соціально-професійного стату­су сина від вихідних факторів xj Х4 грунтується на таких при­пущеннях:

• освіта сина на початку його трудової діяльності залежить від
освіти і соціально-професійного статусу батька;

• початковий соціально-професійний статус сина залежить від
його освіти і соціально-професійного статусу батька, але не за­
лежить безпосередньо від освіти батька;

• досягнутий сином соціально-професійний статус на момент
обстеження багато в чому визначається як його характеристика­
ми на початку трудового шляху, так і соціально-професійним
статусом батька.

Наведені припущення можна записати у вигляді матриці, еле­ментами якої є 0 або 1 (табл. 3.4). Стовпці такої матриці утворю­ються значеннями пояснювальних змінних, а рядки — значення­ми функцій. Тоді наявність одиниці на перетині у'-го стовпця та /-го рядка означає, що у'-та змінна належить г'-й функції; нуль означає відсутність змінної в цій функції.

Таблиця 3.4


Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 16; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ В УКРАЇНІ | ВИХІДНА СТРУКТУРА ЗВ'ЯЗКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты