СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ В УКРАЇНІ В РОЗРІЗІ ВІКОВИХ КОГОРТ

Вивчаючи соціальну мобільність, досліджують не лише її ін­тенсивність і спрямованість, а й залежність від різних факторів.

Щоб виявити й оцінити зв'язки між результатами соціальної мобільності та факторами, які впливають на неї, застосовують спеціальні статистичні методи встановлення й вимірювання вза­ємозв'язків між розглядуваними ознаками. Найбільш теоретично обґрунтованим, поширеним і перспективним є конфігураційно-частотний аналіз.

Сутність цього методу полягає в дослідженні зв'язку в багатока-тегоріальних багатовимірних таблицях спряженості виділенням з вихідної багатовимірної таблиці чотириклітинкових таблиць 2x2, кількість яких дорівнює кількості ступенів свободи вихідної табли­ці, і подальшим розрахунком для них критеріїв %² («хі-квадрат»):

УУ

^^ f f

' 1 JiOJt

де fy — фактичні частоти розподілу; F_fJ — теоретичні частоти розподілу; f_i0 — сума частот за ознакою де; f_0J — сума частот за

змінною у; п — обсяг сукупності.

Розкладаючи вихідну таблицю на серію компонентних таб­лиць 2x2, додержують таких правил:

• кожна з клітинкових (фактичних) частот f_{j вихідної таблиці

має входити як клітинкова частота лише до однієї з компонент­них таблиць;

• кожна сумарна (маргінальна) частота /,₀ або f_Oj вихідної

таблиці має входити до однієї з компонентних таблиць як частота певного типу — клітинкова або маргінальна;

• кожна частота, що міститься в одній із компонентних таб­
лиць, але не належить вихідній таблиці (утворена з клітинкових
частот вихідної таблиці), має ввійти до іншої компонентної таб­
лиці як частота іншого типу — клітинкова, якщо була маргіналь­
ною, або навпаки.

Здобуті значення критерію %²для компонентних таблиць порі­внюють з його критичними значеннями і на підставі цього порів­няння виокремлюють ті комбінації, для яких %² > х,²табл- Такі ком­бінації дають змогу оцінити істотність зв'язку між ознакою (фак­тором) і змінною (результатом соціальної мобільності): чим бі­льше значення %² компонентної таблиці, тим зв'язок істотніший. Між значенням х,² вихідної таблиці і сумою значень х компонент­них таблиць існує наближена рівність.

Для дослідження соціальної мобільності можуть застосовува­тися й інші математичні методи, зокрема імітаційне моделюван­ня, марковські моделі соціальної мобільності, метод шляхового аналізу та ін.

Сутність методу шляхового аналізу розглянемо на прикладі¹ оцінювання впливу таких факторів, як освіта батька х\, соціально-професійний статус батька xj, освіта сина хз і соціально-профе­сійний статус сина х₄ на початку трудової діяльності на соціально-професійний статус сина, х$ досягнутий ним на момент обстеження.

Аналіз залежності досягнутого соціально-професійного стату­су сина від вихідних факторів xj — Х4 грунтується на таких при­пущеннях:

• освіта сина на початку його трудової діяльності залежить від
освіти і соціально-професійного статусу батька;

• початковий соціально-професійний статус сина залежить від
його освіти і соціально-професійного статусу батька, але не за­
лежить безпосередньо від освіти батька;

• досягнутий сином соціально-професійний статус на момент
обстеження багато в чому визначається як його характеристика­
ми на початку трудового шляху, так і соціально-професійним
статусом батька.

Наведені припущення можна записати у вигляді матриці, еле­ментами якої є 0 або 1 (табл. 3.4). Стовпці такої матриці утворю­ються значеннями пояснювальних змінних, а рядки — значення­ми функцій. Тоді наявність одиниці на перетині у'-го стовпця та /-го рядка означає, що у'-та змінна належить г'-й функції; нуль означає відсутність змінної в цій функції.

Таблиця 3.4