СТАТИСТИКА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ

5.1. ЗАВДАННЯ І ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Статистика політичного і громадського життя притаманними їй методами вивчає структуру державного, політичного та суспільного ладу; взаємовідносини між дер­жавними і суспільними інститутами, соціальними групами населення; суспільну свідомість, політичну і правову культу­ру населення; розвиток демократичних процесів і дотриман­ня прав людини в суспільстві.

Статистична інформація про політичне і громадське життя дає змогу розкривати закономірності розвитку суспільства і держави, оцінювати тенденції та взаємозв'язки політичних, соціальних і економічних процесів, що відбуваються в суспільстві, своєчасно виявляти нові, щойно виниклі явища й відшукувати їх кількісні характеристики. Зазначена інформація, констатуючи фактичний стан суспільства, є основою для вирішення управлінських за­вдань, вироблення основних напрямків економічної і соціальної політики, визначення шляхів еволюції політичної системи.

Показники статистики політичного і громадського життя да­ють кількісну оцінку діяльності органів влади, політичних партій і громадських організацій; характеризують виборчу систему, ви­яви соціального протесту та політичної боротьби в суспільстві.

Статистика політичного і громадського життя в Україні пере­буває нині у стадії становлення та розвитку. Характерною особ­ливістю цієї науки є те, що вона порівняно з іншими галузями статистики значною мірою децентралізована. Інформацію про ви­бори та референдуми збирають і опрацьовують виборчі комісії, суспільну думку вивчають соціологічні служби, дані про склад і діяльність партійних та громадських організацій зосереджуються в цих організаціях.

Істотною причиною недостатньої розвиненості статистики по­літичного і громадського життя в нашій країні, як і соціальної статистики загалом, є те, що протягом майже 70 років (з кінця 20-х минулого сторіччя) інформація про соціальні процеси в суспільст­ві була практично втаємничена від громадськості. Усі статистич­ні матеріали про склад органів влади та їх діяльність, справжні відомості про вибори надходили до вищих партійних і державних

органів із грифом цілковитої секретності, що означало, по суті, повну недоступність цих матеріалів для дослідників соціальних процесів у суспільстві. Для відкритого користування публікува­лися, як правило, стислі узагальнені дані, які мали, здебільшого, пропагандистський характер, ілюстрували «досягнення» соціалі­стичного суспільства.

Здобуття Україною незалежності та чітка спрямованість нашої держави на побудову демократичного суспільства створили сприят­ливі умови для розвитку статистики суспільно-політичного життя.