КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
СТАТИСТИКА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ5.1. ЗАВДАННЯ І ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ Статистика політичного і громадського життя притаманними їй методами вивчає структуру державного, політичного та суспільного ладу; взаємовідносини між державними і суспільними інститутами, соціальними групами населення; суспільну свідомість, політичну і правову культуру населення; розвиток демократичних процесів і дотримання прав людини в суспільстві. Статистична інформація про політичне і громадське життя дає змогу розкривати закономірності розвитку суспільства і держави, оцінювати тенденції та взаємозв'язки політичних, соціальних і економічних процесів, що відбуваються в суспільстві, своєчасно виявляти нові, щойно виниклі явища й відшукувати їх кількісні характеристики. Зазначена інформація, констатуючи фактичний стан суспільства, є основою для вирішення управлінських завдань, вироблення основних напрямків економічної і соціальної політики, визначення шляхів еволюції політичної системи. Показники статистики політичного і громадського життя дають кількісну оцінку діяльності органів влади, політичних партій і громадських організацій; характеризують виборчу систему, вияви соціального протесту та політичної боротьби в суспільстві. Статистика політичного і громадського життя в Україні перебуває нині у стадії становлення та розвитку. Характерною особливістю цієї науки є те, що вона порівняно з іншими галузями статистики значною мірою децентралізована. Інформацію про вибори та референдуми збирають і опрацьовують виборчі комісії, суспільну думку вивчають соціологічні служби, дані про склад і діяльність партійних та громадських організацій зосереджуються в цих організаціях. Істотною причиною недостатньої розвиненості статистики політичного і громадського життя в нашій країні, як і соціальної статистики загалом, є те, що протягом майже 70 років (з кінця 20-х минулого сторіччя) інформація про соціальні процеси в суспільстві була практично втаємничена від громадськості. Усі статистичні матеріали про склад органів влади та їх діяльність, справжні відомості про вибори надходили до вищих партійних і державних органів із грифом цілковитої секретності, що означало, по суті, повну недоступність цих матеріалів для дослідників соціальних процесів у суспільстві. Для відкритого користування публікувалися, як правило, стислі узагальнені дані, які мали, здебільшого, пропагандистський характер, ілюстрували «досягнення» соціалістичного суспільства. Здобуття Україною незалежності та чітка спрямованість нашої держави на побудову демократичного суспільства створили сприятливі умови для розвитку статистики суспільно-політичного життя.
|