РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ 29 березня 1998 року ЗА ПАРТІЙНИМИ СПИСКАМИ

Закінчення табл. 5.1

2. Показники другої групи — статистики державного управ­
ління і місцевого самоврядування — характеризують склад і
діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади в
центрі і на місцях: кількості різних органів влади; їх кадровий
склад з урахуванням демографічних характеристик, рівня освіти,
фахової підготовки, досвіду роботи; витрати суспільства на
управління та забезпечення ефективності роботи органів влади і
_т, ін. Завдяки впровадженню поіменного голосування в законодав­
чих органах можна подати багатовимірну класифікацію депутатів
за їхнім ставленням до тих чи інших питань. Це, у свою чергу,
дає змогу застосовувати методи дискримінантного та кластерно-
го аналізу, щоб визначати можливі позиції депутатів під час об­
говорення тих чи інших питань і вимірювати «відстані» між по­
зиціями окремих депутатів або депутатських об'єднань.

3. Показники третьої групи — статистики політичних і
масових громадянських організацій — характеризують:

• кількість політичних партій, громадських організацій і об'єд­
нань громадян; їх рівень — загальнонаціональний, регіональний
або місцевий;

• кількість членів партій і громадських організацій, їх поділ за
статтю, віком, освітою, соціальним станом і т. ін.;

• частку дорослого населення, яке бере участь у роботі пар­
тійних і громадських організацій;

• керівні органи партій і громадських організацій: чисельність,
склад тощо.;

• доходи і витрати партій та громадських організацій, у тому
числі доходи від членських внесків, видавничої та іншої діяльно­
сті; витрати на утримання керівного апарату, на соціально-куль­
турні та благодійні заходи;

» видавничу діяльність — кількість газет, журналів, іншої лі­тератури, що видається тією чи іншою партією (організацією), а також тиражі відповідних видань;

• політичну та громадську діяльність — кількість організова­
них і проведених заходів (мітингів, благодійних чи культурно-
масових акцій і т. ін.), а також чисельність населення, охопленого
цими заходами.

4. Четверту групу показників — статистики здійснення по­літичних прав і свобод громадян — можна розбити на кілька підгруп, які відповідають певним політичним правам і свободам громадян. Насамперед до них відносять показники, які характе­ризують свободу слова і доступу до інформації:

• кількість і обсяг мовлення недержавних радіостанцій і теле­
каналів;

• кількість і тиражі недержавних і непартійних газет і ча­
сописів;

• кількість звернень до органів виконавчої влади з проханням
про дозвіл на проведення мітингів і демонстрацій і кількість
отриманих дозволів;

• кількість проведених несанкціонованих мітингів і демон­
страцій;

• кількість учасників мітингів і демонстрацій, затриманих за
обвинуваченням у порушенні громадського порядку, і т. ін.

Окрему підгрупу утворюють показники страйкового руху: кі­лькість страйків і кількість їх учасників (усього та в середньому за одним страйком або на одне підприємство); поділ кількості страйків і їх учасників за регіонами, секторами та галузями еко­номіки, за мотивами і характером вимог.

Ще одну підгрупу становлять показники, які характеризують реалізацію права громадян на вільне переміщення. До них нале­жать: кількість і склад громадян країни, які звернулися з прохан­ням про виїзд за кордон для постійного проживання, і кількість задоволених заяв; кількість громадян інших країн, що звернулися з проханням про переїзд для постійного проживання в даній країні, зокрема колишніх її громадян та представників репресо­ваних народів.

Реалізацію права свободи совісті характеризують такі показ­ники: кількість чинних релігійних організацій, у тому числі різ­них конфесій; кількість священнослужителів і кількість діючих релігійних навчальних закладів. Так, в Україні на початок 2000 року діяло 22518 релігійних організацій, у тому числі: центрів, управ­лінь (єпархій, дієцезій) — 221, громад — 21693, монастирів — 250, місій — 184, братств — 49, духовних навчальних закладів — 121. З-поміж усіх зареєстрованих релігійних організацій налічу­валося: православних — 12271, католицьких — 4190, протеста­нтських — 5605, громад мусульман — 345, організацій східних культів — 66, інших організацій — 41)¹.

Перелічені показники дають певну інформацію про дотриман­ня політичних прав і свобод громадян, а також про активність політичного і громадського життя у країні. З розвитком демокра­тії та розширенням участі й ролі населення в політичному і гро­мадському житті система показників розширюватиметься і кори­гуватиметься.

Щоб виявити тенденції суспільно-політичної активності насе­лення, дотримання політичних і цивільних прав і свобод потріб­но аналізувати в їх динаміці процеси, які відбуваються у цій сфері.

Контрольні запитання

1. Завдання статистики політичного і громадського життя

2. Показники, що характеризують розвиток демократії
дотримання прав і свобод людини

¹ Статистичний щорічник України за 1999 рік / Держкомстат України; За ред. О. Г. Осау-ленка. — К.: Техніка, 2000.— С. 32.

III

УМОВИ ЖИТТЯ І СОЦІАЛЬНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

РОЗДІЛ б