ПОДІЛ ДОМОГОСПОДАРСТВ ЗА ЇХ ЧИСЕЛЬНІСТЮ І НАЯВНІСТЮ ДІТЕЙ

У тому числі розташованих разом 12171,5

п'яти осіб і більше Разом:

Середня кількість чле­нів (середній розмір)

Частка, %, без дітей

Частка, %, з дітьми у віці::

до 3 років до 7 років до 14 років до 16 років до 18 років

Тут і далі частка береться до загальної кількості домогосподарств.

Групування домогосподарств за наявністю в їх складі членів, які працюють, у поєднанні з даними про розмір домогосподарств дають змогу визначити важливий показник — коефіцієнт еконо­мічного навантаження на працюючих членів домогосподарства:

К -^S"

кіль-

де S_o — загальна кількість членів домогосподарства; S_p кість працюючих членів.

Ці показники по Україні наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Закінчення табл. 4.2

ПОДІЛ ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ ЗА НАЯВНІСТЮ У ЇХ СКЛАДІ ПРАЦЮЮЧИХ ОСІБ

(за матеріалами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у І кварталі 2000 року)

'^Частка береться до загальної кількості домогосподарств.

" Частка береться до загальної кількості домогосподарств, де є працюючі.

Крім коефіцієнта економічного навантаження на працюючих членів домогосподарства обчислюють також показники наван­таження домогосподарств непрацездатними членами (утри­манцями). До таких показників належать:

♦ кількість утриманців, яка припадає в середньому на одне
домогосподарство;

* кількість утриманців, що припадає в середньому на одного
зайнятого члена домогосподарства;

• кількість утриманців, яка припадає в середньому на одного
члена домогосподарства, котрий має самостійне джерело засобів
існування.

Значення цих показників істотно залежать від демографічного складу домогосподарств, і на їх підставі потрібно вирішувати пи­тання про надання соціальної допомоги населенню, проблеми зайнятості тощо.

Одним із критеріїв оцінювання домогосподарства є спільне про­живання його членів. Тому, досліджуючи житлові умови кожного домогосподарства, застосовують ряди їх розподілу за типами осель і термінами їх будівництва; за формами власності на жит­ло; за кількістю житлових кімнат у помешканні та кількістю осіб (з урахуванням статі, віку, родинних стосунків тощо), яка припа­дає на одну житлову кімнату; за розміром житлової площі на од­ного члена домогосподарства. Ці дані використовуються з метою розробки та реалізації програм забезпечення населення житлом.

Важливу роль у соціальній статистиці відіграє групування сі­мей і домогосподарств за соціальною і національною приналеж-

5-1-3+4

ністю. У матеріалах переписів із 1939-го до 1989 року виокрем­лювалися групи сімей робітників, колгоспників, службовців і змішані сім'ї. Можна припустити, що з огляду на зміни соціаль­ної структури суспільства таке групування буде переглянуте. За національними ознаками сім'ї поділяються на мононаціональні (із виокремленням груп різних національностей) і національно-змішані.

Структура домогосподарств не стабільна, вона безперервно змінюється під впливом демографічних, соціальних, економіч­них, політичних та інших факторів. Тому аналізуючи структуру домогосподарств, вивчають її динаміку. З цією метою обчислю­ють показники абсолютних приростів і темпів зростання по всій сукупності та за окремими типами домогосподарств за певний період часу. На підставі здобутих результатів прогнозують роз­виток домогосподарств на майбутній період, вивчають вплив різ­них факторів на формування структури домогосподарств, а також залежність соціальних і демографічних процесів від особливос­тей структури домогосподарств.

Прогнозують структуру домогосподарств методами матема-тико-статистичного моделювання. На точність прогнозу істотно впливає вихідна класифікація домогосподарств. Щоб забезпечити багатоцільовий прогноз, домогосподарства групують за багатьма ознаками, ураховуючи родинні стосунки, вік членів домогоспо­дарств і кількість поколінь у них. Таке групування дає змогу виок­ремити кілька типів домогосподарств за демографічним складом. Але один і той самий демографічний тип охоплює домогосподар­ства різних розмірів. Тому кожний із зазначених типів поділяють на групи за кількістю членів, дістаючи зрештою групи домогос­подарств, однорідних за складом і чисельністю, тобто групи од­накових демографічних типорозмірів.

Типи та склад домогосподарств змінюються в результаті на­стання певних подій (народження, смерть, вступ у шлюб, розір­вання шлюбу, об'єднання і роз'єднання сімей і т. ін.). Кожна з таких подій характеризується ймовірністю її настання. Імовір­ність переходу домогосподарства з одного типорозміру до іншо­го під впливом конкретної події визначається ймовірністю її на­стання.

Прогнозують можливу структуру домогосподарств на підставі багаторічних спостережень (не менш як 10 років) вибіркової їх сукупності. Під час цих спостережень беруть до уваги всі події, які спричинилися до змін у структурі домогосподарств. Здобуті дані використовують для визначення частоти (імовірності) пере-

ходу домогосподарств з одного типорозміру до іншого. Прогноз, складений згідно з динамікою структури домогосподарств за пе­ріод спостереження, ґрунтується на екстраполяції наявних тенден­цій розвитку структури домогосподарств на майбутнє. Екстрапо­люють середні частоти переходів — параметри взаємозв'язку між різними демографічними типами домогосподарств. Оскільки такі частоти переходу в період спостереження формувалися під спі­льним впливом як демографічних, так і соціально-економічних факторів, правомірно припустити, що сукупний вплив зазначених факторів на частоти переходу в майбутньому залишиться таким самим, яким він був у період, що передує прогнозу.

Математична модель зміни певного типорозміру домогоспо­дарств Nj за одиницю часу будується на підставі такої балансової рівності¹:

Приріст

типорозміру

за одиницю часу

У великій сукупності домогосподарств Nj змінюється в часі з будь-яких причин майже безперервно, тому ліву частину рівності можна розглядати як першу похідну від N/ за часом, а праву час­тину подати в символах відносних частот переходів. Тоді модель зміни кількості домогосподарств у групі /-го типорозміру наби­рає вигляду:

де N_k — чисельність групи домогосподарств А:-го типорозміру, за рахунок якої відбувається приріст групи домогосподарств /-го типорозміру;

Vk-н — відносна частота переходів із Л-го типорозміру до /-го (домогосподарств за рік на одне домогосподарство);

Ni — чисельність групи домогосподарств /-го типорозміру;

Vj — відносна частота вибуття домогосподарств /-го типороз­міру.

Загальні зміни у структурі всіх домогосподарств описуються системою рівнянь:

Див.: Шустова ML А. Методологические проблеми прогнозирования и статистичес-кого анализа семейной структури населення (по матерналам вьіборочньїх обследований семей г. Ленинграда). —Автореф. дис. ...канд. зкон. наук. — Л.: ЛФЗИ, 1975.

K*2

K*n

Цю систему рівнянь зі сталими коефіцієнтами £*_*• і F, можна подати у вигляді нескінченних часових рядів і розв'язувати мето­дом послідовних наближень.

Контрольні запитання

1. Що таке домогосподарство? Його місце і значення у
структурі суспільства.

2. Класифікаційні ознаки сімей і домогосподарств, які за­
стосовуються у статистиці.

РОЗДІЛ 5