ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ, СОЦІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ, КЛАСИФІКАЦІЇ ТА УГРУПОВАННЯ

2.1. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

ПРО СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА

Інформація про об'єкти соціальної статистики, соціа­льні явища та процеси в суспільстві збирається із застосуванням різних видів статистичного спостереження: систематичного облі­ку, переписів, регулярних і одноразових вибіркових обстежень, опитувань населення.

Інформація, що її дістають у результаті організації систематич­ного обліку, надходить до органів статистики від установ, підпри­ємств і організацій усіх форм власності у вигляді документів ста­тистичної звітності. У цих документах міститься інформація, що характеризує основні моменти соціального життя суспільства, умови і рівень життя населення, стан і діяльність організацій соціа­льної сфери. Наприклад, в Україні у формах державної статистичної звітності в 2000 році містилося 106 645 соціальних показників, що становило понад половину всіх наявних показників у цих формах.

Основними джерелами інформації про об'єкти соціальної статистики, що охоплюють усю генеральну сукупність,є переписи. Під час переписів населення дістають, як правило, ін­формацію не лише про об'єкти соціальної статистики, а й таку, що характеризує окремі моменти умов і рівня життя населення.

Перепис населення є видом суцільного спостереження, що дає величезний обсяг інформації про соціально-демографічні процеси в суспільстві: про чисельність населення, його демо­графічні характеристики, національний і соціальний склад, рідну мову, зайнятість і види занять, джерела засобів існу­вання, освіту, стан здоров'я, житлові умови та інші характе­ристики.Результати переписів розробляються по країні в ціло­му, за регіонами, стосовно міського і сільського населення. Про­ведення переписів населення вимагає значних витрат, тому вони відбуваються, здебільшого, не частіш як один раз на 10 років. У пе­ріоди між переписами інформації про населення коригують орга­ни статистики на підставі поточного обліку демографічних подій (народження, смерть, укладання і розірвання шлюбу, зміна місця проживання).

Інформація, що її збирають під час переписів, з певних причин (значні інтервали між переписами й обмежений перелік питань, які включаються до програм їх проведення), не може повною мі­рою задовольнити всі потреби в інформації про соціальне життя. Соціальні процеси вельми динамічні, відбуваються безупинно, постійно змінюючи життя суспільства. Для спостереження за ци­ми змінами та відшукання більш оперативної і різнобічної інфор­мації, ніж та, що її дають переписи населення, статистичними органами впроваджені і широко використовуються різного роду вибіркові обстеження, які здійснюються одноразово або пері­одично. Для проведення вибіркових обстежень формуються пред­ставницькі вибіркові сукупності населення або домашніх госпо­дарств. Як приклад розглянемо основні принципи й етапи фор­мування вибірок, що розроблені Державним комітетом статисти­ки України спільно зі спеціалістами НДІ статистики' і викорис­товуються під час вибіркових обстежень умов життя домашніх господарств та економічної активності населення України.

Для формування вибірки була застосована одна з моделей по­будови багатовимірних вибірок — процедура багатоступінчасто­го розшарованого відбору з ймовірністю, пропорційною розміру (чисельності населення).

Основними особливостями нової вибірки є такі:

• вибірка формується за територіальним принципом, на відмі­
ну від старої вибірки, яка формувалася за галузевим принципом;

• вибірка є імовірнісною, усі домогосподарства генеральної
сукупності мають однакову ймовірність потрапити до вибірки;

• домогосподарства в межах територіальних одиниць, що по­
трапили до вибірки, відбираються за допомогою випадкового від­
бору за списками домогосподарств.

Алгоритм відбору домогосподарств складається з п'яти основ­них кроків:

1) вилучення територій, які не можуть бути обстежені;

2) розшарування (стратифікація) територіальних одиниць ге­
неральної сукупності;

3) відбір одиниць першого ступеня (міст і сільських районів);

4) відбір одиниць другого ступеня (первинних територіальних
одиниць вибірки: у міській місцевості — виборчих дільниць, у
сільській місцевості — сільських Рад);

5) відбір одиниць третього ступеня (домогосподарств).
Загальну схему формування вибіркової сукупності домогос­
подарств зображено на рис. 2.1.

' Див.: Економічна активність населення України у 1999 році: Стат. збірник. — К.: Держкомстат України, 2000.

I-J

Рис. 2.1. Загальна схема формування вибіркової сукупності домогосподарств

II

з I^і: З

х х те те

ххх ся

— х

Ст 2

!■!.!

Р те

Те

х

п З те ^

Із О

Й З

Р Ц