КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Порядок виконання завдання. M1-я= , M2-я= . Далі слід розрахувати середнє значення кожної змінної в окремих групах для визначення положення центрі
M1-я= , M2-я= .
(5.36) Коефіцієнти а1, а2 и а3 розраховуються за формулою 6.1: (5.37) де - вектори середніх в першій і другій групах; А - вектор коефіцієнтів; -1 - матриця, зворотна спільній ковариационной матриці. Для визначення спільної ковариационной матриці S* потрібно розрахувати матриці S1 і S2. Кожен елемент цих матриць є різницею між відповідним значенням вихідної змінної хij і середнім значенням цієї змінної в даній групі (k - номер групи): ; де - транспонована матриця відхилень спостережуваних значень вихідних змінних від їх середніх величин. , (5.38) где n1, n2 – число об’єктів 1-ої и 2-ої груп. 4. Далі по формулі 6.2 розраховуємо вектор коефіцієнтів функції дискримінанта. 5. Підставляємо набутих значень коефіцієнтів у формулу 5.36 і розраховуємо значення функції дискримінанта для кожного об'єкту і знаходимо середні значення. 6. На наступному етапі виробляється розрахунок константи дискримінації С по формулі 5.39: С=1/2( ) (5.39) Після здобуття константи дискримінації можна перевірити правильність розподілу об'єктів у вже існуючих двох класах, а також провести класифікацію нових об'єктів. Для того, щоб віднести об'єкти до одного з двох безлічі, необхідно розрахувати для них значення функцій дискримінантів (по трьох змінним).
Практичне заняття 6
|