РОЗМІЧАННЯ І РОЗКРОЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ ПРИ РУЧНІЙ ОБРОБЦІ

Розмічання — нанесення на заготовку точок і ліній, які показують контури поверхонь, що підлягають обробці, а також осьових і допоміжних ліній і центрів отворів майбутнього виробу (деталі).Це є одна з важливих і трудомістких операцій, від виконання якої багато в чому залежить не тільки якість виробів, а й витрачання матеріалу. В результаті неправильно зробленого розмічання в найвідповідальніших місцях виробу можуть залишитися сучки та різні вади деревини, які при­зведуть до того, що виріб виявиться бракованим.

Перед розкроюванням дошки і бруски попередньо розміча­ють на чорнові заготовки. Розкроювати матеріал на чорнові заготовки можна двома способами. Перший спосіб полягає в тому, що дошку розпилюють по довжині на короткі відрізки, а потім кожен із них розпилюють на бруски у поздовжньому напрямі.

За другим способом дошку розпилюють поздовжньо на довгі бруски, а потім кожен із них розрізують (розторцьовують) на короткі відрізки. Цей спосіб розкроювання вважають кра­щим, бо він дає велику економію матеріалу.

Чорнові заготовки розмічають вручну за допомогою метра або рулетки. При розмічанні обрізних дощок користуються також лінійкою і кутником. Одержані після розкроювання чорнові заготовки розмічають далі за розмірами, заданими кресленнями виробів, з урахуванням припусків на дальшу обробку. Припуском на обробку називається шар матеріалу, який треба видалити з заготовки в процесі обробки, щоб мати остаточні розміри деталі, передбачені кресленням.

Для розмічання і перевірки точності обробки заготовок і деталей застосовують вимірювальні і розмічальні інструменти. Назвемо деякі з розмічальних інструментів.

Вимірюють і розмічають різні кути за допомогою єрунка і малки. Єрунок використовують для розмічання і вимірювання кутів 45 і 135°, малку — розмічання і вимірювання кутів будь-яких значень. При цьому на заданий кут малку встановлюють за зразком, робочим кресленням або транспортиром. Установле­ний кут фіксують гвинтовим затискачем.

Для нанесення паралельних ліній під час обробки кромок або пластей застосовують рейсмус. Щоб нанести риски, колодку рейсмуса щільно притискують до кромки заготовки і ведуть по ній без перекошування. Риски легше креслити, ведучи рейсмус від себе. Риски на великих заготовках наносять за допомогою щитового рейсмуса. Лінії розмітки повинні бути тонкими й чіт­кими. Для креслення дуг кіл використовують циркуль. Центри кіл при розмічанні визначають кутником-центрошукачем.