Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Лекція 6. ЗАГАЛЬНІ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПІДПРИЄМСТВ, ВИРОБНИЧИХ ТА ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ




Читайте также:
  1. Амортизація основних виробничих фондів
  2. Вибір площадки під промислове підприємство і розміщення виробничих будівель на її території
  3. ВИДИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ. ВИМОГИ ДО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ.
  4. Визначити єдині вимоги до тур продукту.
  5. Використання виробничих потужностей
  6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  7. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  8. Вимоги безпеки перед початком роботи
  9. Вимоги безпеки перед початком роботи
  10. Вимоги безпеки під час виконання роботи

 

План лекції

1. Санітарна класифікація підприємств.

2. Вибір площадки під промислове підприємство і розміщення виробничих будівель на її території.

3. Вимоги безпеки до влаштування будівель та приміщень.

4. Санітарні вимоги до виробничих і допоміжних приміщень.

 

Урбанізація стала причиною виникнення складних і локально концентрованих проблем. Однією з таких проблем є міста-центри екологічної кризи. Різкіше всього це виявляється в країнах зі стихійною некерованою урбанізацією: сумарний вплив на навколишнє середовище населення Канади сильніше, ніж Індії, хоча чисельно перше в 26 разів уступає другому. Правда, щільність населення в центрі Калькутти перевищує показники західних міст приблизно в 40 разів, а екологічні умови тут дуже важкі.

Розвинуті країни відрізняються найвищим рівнем урбанізації. Якщо частка міського населення у світі в середньому близька до 40% ( до 2000 р. 50-60%), то в США вона досягла 75%, у Японії, Німеччині і Великобританії перевищує 80%, при цьому до 1/3- 1/2 населення зосереджено в містах-мільйонерах і скупченнях міст-агломерацій.

Крім того, у Японії 57% населення проживає на 2% площі країни у межах Тихоокеанського промислового поясу. Щільність населення тут перевищує 4 тис. людей на 1 км, при цьому зосередження та кількість населення в мегаполісі Токайдо (Токіо, Осака, Нагоя з містами-супутниками) останнім часом зросли. У Західній Європі найбільш густа мережа агломерацій знаходиться в межах «ядра» Загального ринку: Ранстадт – у Нідерландах, Паризька агломерація, Рейнсько-Рурський район. У Німеччині окремі агломерації уздовж Рейну практично зливаються між собою, формується мегаполіс від Рейну – Руру на півночі до Штутгарту на Півдні.

Західні футурологи вважають, що в першій половині цього сторіччя мегаполіси стануть основною формою розселення, покривши земну кулю гігантськими ґратами зон урбанізації.

І хоча нині міські скупчення і міста займають відносно невелику площу (у світі в цілому – 0,3% території, у США, за різними оцінками, - від 4% до 10%), ступінь їхнього впливу на середовище незрівнянно вищий, тому що вони є ніби «фокусами» його забруднення , концентруючи всі її джерела і види в масових масштабах. Міста характеризуються постійним відтоком мас відходів від центра до периферії. Після фізичної і хімічної трансформації вони осідають в оточенні міста як тверді, рідкі чи газоподібні відходи.



Згідно з розрахунками російського вченого А.М.Рябчикова, 400 великих міст світу щорічно викидають у навколишнє середовище до 3 млрд. тонн твердих промислових і побутових відходів, дають понад 500 км3 промислових і побутових стоків і близько 1 млрд. тонн різних аерозолів. Це більше, ніж дають за рік 578 активних вулканів, виверження яких відбувалися за останні 400 років.

Концентрація пилу й інших забруднень в атмосфері «середнього міста» у 150 разів вище, ніж над океаном, а в сільській місцевості – тільки в 10 разів. Для великих промислових центрів характерна наявність «купола» забруднень над ними, висота якого може досягати 500- 1000 м і більше. Атмосфера міст поглинає близько 20% сонячного світла, а за низького положення сонця – до 50%.

Змінюється і температурний режим великого міста – перепад температури між його центром і окраїною становить 2÷40С. У Лос-Анджелесі кількість тепла, що вивільнюється техносистемами, через 30 років складе вже 18% від енергії сонячних променів, що падають на цей район ( у середньому у світі ця величина складає всього 0,02%).



Характерною рисою урбанізації є й шумове забруднення. Середній рівень шуму на вулицях великих міст Заходу і Японії вже шкідливий для здоров'я людей (до 80 децибелів). Шумове тло на площі Опера в центрі Парижа інтенсивніше, ніж гуркіт Ніагарського водоспаду.

Регулювання зростання агломерацій, винесення «брудних виробництв» з великих міст, поліпшення очищення відходів виробництв, переведення на «чисті» види палива - найважливіші шляхи поліпшення якості життя в агломераціях. Реальний шлях рішення проблем агломерації полягає й у будівництві плаваючих акваміст на сотні тисяч жителів (японські проекти «Акваполіса»), і в будівництві експериментальних міст - «острівців чистої технології» (проекти американського професора Шпильхауза). Тому правильне розміщення підприємств та планування їх територій дає можливість не лише створювати здорові та безпечні умови праці, а також дозволяє захистити населення, що проживає неподалік підприємства, від шкідливого впливу негативних факторів на стан їх здоров`я.


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 19; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты