КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Вибір площадки під промислове підприємство і розміщення виробничих будівель на її територіїПідприємства розташовують переважно за межею населених пунктів і лише у виняткових випадках - на території населених пунктів у спеціально виділених промислових районах. Площу промислового підприємства визначають за формулою:
де N - число працюючих на даному підприємстві; а - площа забудови, що припадає на одного працюючого, b- площа, зайнята транспортними шляхами, м2; h- коефіцієнт зайнятості площі, h=0,35-0,50. Площадка промислового підприємства повинна бути розташована на рівному, піднесеному місці з невеликим ухилом, що забезпечує відвід поверхневих вод, з низьким рівнем підземних вод. Забезпечення стоку дощових, поталих, а також ґрунтових вод має велике значення для благоустрою території підприємства і зниження рівня підгрунтових вод. Рівень ґрунтових вод повинен бути нижче глибини пристрою підвалів, тунелів тощо. Високий рівень підземних вод є недопустимим, оскільки на підприємствах існують підземні спорудження - тунелі для електричних кабелів, трубопроводи, пристрої для видалення стружки тощо, проникнення в які підземних вод може бути причиною аварії. Рівна поверхня території підприємства забезпечує зручність і підвищує безпеку руху людей і транспортних засобів. Майданчик, призначений для будівництва промислового підприємства, повинен задовольняти санітарним вимогам у відношенні прямого сонячного випромінювання, природного провітрювання і розташовуватися якнайближче до енергетичних комунікацій (газопроводу, електролінії тощо). Підприємства, що виділяють шкідливі речовини (дим, пил, газ, неприємні запахи), необхідно розташовувати стосовно найближчого житлового району з підвітряної сторони для пануючих вітрів і відокремлювати від них санітарно-захисними зонами. Пануючий напрямок вітру приймають за середньою трояндою вітрів теплого періоду року на основі багаторічних спостережень. Виробничі будівлі і споруди звичайно розташовують на території підприємства за ходом виробничого процесу. При цьому їх варто групувати з урахуванням спільності санітарних і протипожежних вимог, а також з урахуванням споживання електроенергії, руху транспортних і людських потоків. Усі будівлі, спорудження і склади розташовують за зонами відповідно до виробничих ознак. Зона гарячих цехів поєднує чавуноливарні, сталеливарні, ливарні кольорових металів, ковальські, пресові і термічні цехи. Цю зону розташовують ближче до залізничної лінії на території підприємства. Зону допоміжних цехів, у яку входять інструментальні, ремонтно-механічні, електромонтажні й інші цехи, звичайно розташовують у центрі обслуговуючих або обробних і заготівельних цехів. Деревообробні цехи є пожежонебезпечними, тому їх розташовують якомога далі від гарячих цехів, відповідно до вимог пожежної безпеки. Оскільки в зоні енергетичних пристроїв ЦЕС, ТЕЦ, (теплоелектроцентралі, котельні, газогенераторні станції й обслуговуючі їх склади палива) при роботі установок виділяється багато газів, диму, гару, пилу, що представляють підвищену небезпеку, їх розташовують з підвітряної сторони відносно інших будівель. Зона загальнозаводських споруджень призначається для розміщення адміністративних, суспільних, навчальних, культурно-побутових і господарських будівель. Ця зона розташовується біля головного входу підприємства, де створюється передзаводський майданчик. Корпуси адміністративний, поліклініки, їдальні, пожежного депо повинні знаходитися поза огорожею заводської території і мати входи з вулиці. Вибухонебезпечні і пожежонебезпечні об'єкти, а також базисні склади горючих і легкозаймистих матеріалів, шкідливих і вибухонебезпечних речовин варто розташовувати на самостійних ділянках за межами території підприємств на відстанях, обумовлених спеціальними нормами; між цією групою будівель і споруджень і прилеглою до неї забудовою варто передбачати захисні озеленені смуги. При визначенні розривів між будівлями порівнюють вимоги санітарної і пожежної небезпеки. Якщо санітарні розриви виявляться меншими в порівнянні з протипожежними, приймають необхідний протипожежний розрив.
|