Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності

Загальна оцінка умов праці проводиться на підставі результатів вимірювань, за яких оцінюються умови праці для окремих факторів виробничого середовища та трудового процесу, таких як:

3.4.1. Хімічний фактор.

Ступінь шкідливості умов праці встановлюється за максимальними концентраціями шкідливих речовин, а також за середньозмінними (за наявності відповідного нормативу).

За одночасної наявності у повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії виходять з розрахунку суми відношень фактичних концентрацій кожної з них до їх гранично допустимих концентрацій (ГДК), яку приймають за одиницю.

Оцінку умов праці при одночасному вмісті в повітрі робочої зони двох та більше шкідливих речовин різноспрямованої дії виконують так:

- за найвищим класом та ступенем шкідливості;

- наявність будь-якої кількості речовин класу 3.1 не збільшує ступінь шкідливості умов праці;

- три та більше речовин класу 3.2 переводять умови праці до наступного ступеня шкідливості 3.3;

- переведення з класу 3.3 до класу 3.4 умов праці не здійснюється за наявності будь-якого числа шкідливих речовин.

Якщо одна речовина має декілька специфічних ефектів (концероген, алерген, речовина з гостроспрямованим механізмом дії), оцінка умов праці проводиться за більш жорсткою градацією.

При оцінці умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони аерозолі переважно фіброгенної дії враховуються як окремий шкідливий фактор.

У тих випадках, коли аерозоль, переважно фіброгенної дії, одночасно є алергеном, встановлення ступеня його шкідливості здійснюється аналогічно.

3.4.2. Біологічний фактор.

Оцінку умов праці при одночасному вмісті в повітрі робочої зони двох або більше шкідливих чинників біологічного походження (мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати) або за наявності ризику професійного контакту з патогенними мікроорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості.

Біологічний фактор у загальній оцінці умов праці за ступенем шкідливості або небезпечності, незалежно від кількості шкідливих чинників біологічного походження, враховується як один самостійний фактор.

3.4.3. Шум, вібрація, інфразвук, ультразвук.

За одночасної дії на працюючих загальної, локальної та імпульсної вібрації оцінку умов праці здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості, приймаючи всі різновиди вібрації як один самостійний фактор- вібрація.

Шум, інфразвук та ультразвук у загальній оцінці умов праці враховуються як окремі фактори.

3.4.4. Дія електромагнітних випромінювань.

В загальній оцінці умов праці електромагнітні випромінювання всіх діапазонів враховуються як один фактор.

3.4.5. Дія іонізуючих випромінювань.

Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань визначаються в залежності від відсотків річної ефективної дози Е (в частинах від ліміту дози ЛД). Відповідно до вимог НРБУ-97 мінімальний ліміт ефективної дози ЛД (20мЗв/рік) - основний радіаційно-гігієнічний норматив, метою якого є обмеження опромінення осіб персоналу категорії А від індустріальних джерел іонізуючих випромінювань у практичній діяльності.

3.4.6. Показники мікроклімату.

Для визначення оптимального та теплового мікроклімату в приміщенні використовується емпіричний інтегральний показник, WBGT- індекс, що відображає сполучений вплив температури повітря, швидкості його руху, вологості та теплового випромінювання з навколишнім середовищем (індекс теплового навантаження середовища).

3.4.7. Умови праці за показниками важкості трудового процесу.

Оцінка важкості фізичної праці проводиться на підставі обліку всіх наведених в інтегральній таблиці показників. При цьому спочатку визначається клас за кожним із виміряних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за “найбільш чутливим” показником, що отримав найвищий клас. За наявності 3-х та більше показників, що відносяться до 2-го (допустимого) класу, важкість праці оцінюється на один ступінь вище (клас 3.1). За наявності 2-х або більше показників 1-го чи 2-го ступеня 3-го класу шкідливості важкість праці оцінюється на один ступінь вище (відповідно 3.2 та 3.3 класи).

3.4.8. Умови праці за показниками напруженості трудового процесу.

Оцінка напруженості праці базується на аналізі трудової діяльності та її структури, що вивчаються шляхом хронометражних спостережень протягом всього робочого дня, тижня тощо. Аналіз враховує облік всього комплексу виробничих факторів (стимулів, подразників), що створюють передумови для виникнення несприятливих нервово-емоційних станів (перенапруження).

Кінцева оцінка класу напруженості праці здійснюється з урахуванням всіх вказаних в інтегральній таблиці показників (всього 16 показників).

Висновок.Особовий склад та працівники підрозділів служби цивільного захисту МНС, праця яких пов`язана з роботами з підвищеною небезпекою, повинні знати класи небезпеки шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини, гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища та вміти користуватись цими знаннями при визначенні можливого впливу умов праці на стан здоров`я працюючих.

Контрольні питання

1. Вкажіть, як впливає температура повітря на дію токсичних речовин?

2. Вкажіть, як впливають підвищена вологість повітря та зміна барометричного тиску на токсичний ефект?

3. Дайте визначення поняття “потенціювання” та “антогонізм” за сумісної дії несприятливих факторів.

4. Визначте класи небезпеки шкідливих речовин.

5. Яке призначення гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

6. Назвіть основні поняття гігієнічної класифікації праці.

7. Вкажіть, які існують класи умов праці згідно з гігієнічною класифікацією?

8. Дайте оцінку умов праці за хімічним фактором.

9. Дайте оцінку умов праці за біологічним фактором.

10. Дайте оцінку умов праці при дії електромагнітних випромінювань.

11. Дайте оцінку умов праці при дії іонізуючих випромінювань.

12. Дайте оцінку умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу.