Випробування підіймально-транспортних машин і механізмів

Знов установлені вантажопідйомні машини підлягають повному технічному огляду до пуску в роботу. Вантажопідйомні машини, що знаходяться в роботі, підлягають періодичному технічному огляду; частковому - не рідше одного разу в рік; повному - не рідше одного разу в три роки, за винятком рідко використовуваних.

Можливий позачерговий повний технічний огляд вантажопідйомної машини (після монтажу на новому місці, реконструкції, зміни гака, ремонту металевих конструкцій вантажопідйомної машини з заміною розрахункових елементів тощо). При повному технічному огляді вантажопідйомна машина підлягає огляду, статичному і динамічному випробуванням.

Правилами Держгіртехнагляду передбачається проведення регламентованих випробувань вантажопідйомних машин, що представляють з точки зору охорони праці найбільшу небезпеку серед усіх піднімально-транспортних засобів.

При частковому технічному огляді статичні і динамічні випробування не проводяться.

Огляд супроводжується перевіркою роботи механізмів і електроустаткування, гальм і апаратури керування, освітлення і сигналізації, приладів безпеки і регламентованих габаритів.

Статичні випробування– це перевірка міцності металевих конструкцій вантажопідйомних машин і стійкості проти перекидання (для стрілочних кранів). Статичні випробування крану виконують навантаженням, що на 25% перевищує його вантажопідйомність. Кран установлюють над опорами кранових шляхів, а його візок (візки) у положення, що відповідає найбільшому прогину. При стріловому крані стріла встановлюється щодо ходової платформи в положення, що відповідає найменшій стійкості крана. Гаком чи пристроєм, що його заміняє, захоплюється вантаж і піднімається на висоту 200-300 мм (при стріловому крані - 100-200 мм) з наступним утриманням у такому положенні протягом 10 хв. Після закінчення 10 хв вантаж опускають і перевіряють наявність чи відсутність залишкової деформації моста крана (при стрілових кранах вантаж не повинен опускатися на землю, не повинні з'являтися тріщини, деформації тощо).

Динамічні випробування вантажопідйомних машин відпрацьовуються вантажем, який на 10% перевищує вантажопідйомність машини, і мають на меті перевірку дії механізмів вантажопідйомної машини та їхніх гальм. Допускається здійснювати динамічні випробування робочим вантажем. При динамічних випробуваннях роблять повторний підйом і опускання вантажу.

При технічному огляді сталеві канати (троси) бракують за числом обривів дротів на довжині одного кроку сувої каната, при цьому враховується їхня конструкція, ступінь зносу чи корозії, призначення, співвідношення діаметра блока, що обгинається канатом, до діаметра останнього. При виявленні обірваного пасма канат до експлуатації не допускають.

Усі канати і ланцюги, застосовувані на підіймально-транспортних машинах, перевіряють за формулою:

,

(1)

де k – коефіцієнт запасу міцності;

P – зусилля на розрив, мПа;

N – натяг каната чи ланцюга, мПа.

При розрахунку стропів, призначених для підйому вантажів з обв'язкою чи зачіпкою гаками, кільцями чи сергами, коефіцієнт запасу міцності канатів повинен прийматися не менше 6.

Якщо натяг стропів зі сталевих канатів чи ланцюгів не повинен перевищувати відомої величини, то максимально припустиму величину маси вантажу можна розрахувати за формулою:

,

(2)

де С – відношення зусилля на розрив Р до величини маси вантажу, мПа/кг.

Значення коефіцієнта k визначають за кутом a між канатом і вантажем:

a………………………………0°; 30°; 45°.

k……………………………….1; 1,5; 1,42.

Вантажозахватні пристрої і тара підлягають огляду до пуску в роботу, причому перші, крім того, випробовуються навантаженням, що перевищує на 25% їхню номінальну вантажопідйомність. Випробувані допоміжні вантажозахватні пристрої забезпечують бирками і клеймами, без яких їх не допускають до використання. Велике значення для безпеки роботи підіймально-транспортних машин має виконання основних вимог при проведенні такелажних робіт: при кантуванні вантажу необхідно використовувати спеціальні пристрої – рим-болти, вушка; центр ваги вантажу, що піднімається, повинен знаходитися в середині між захопленнями стропа; стропувальні канати необхідно розташовувати на вантажі, що піднімається, рівномірно, без вузлів і перекрутів; стропувальний трос варто відокремлювати від гострих крайок і ребер вантажу прокладками (дошки, гума тощо); сплетення вантажних канатів не допускається; при проведенні такелажних робіт повинна застосовуватися оперативна сигналізація.