КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Переваги та недоліки лінійних організаційних структур управління
У практицi управлiння лiнiйна органiзацiйна структура використовується рiдко, як правило, малими та середнiми фiрмами, якi здiйснюють нескладне виробництво (однорiдної продукцiї) при вiдсутностi широких зв'язкiв у кооперацiї. Для сучасного виробництва характерним є поглиблення спеціалізації виробництва та управлiння, i реалiзацiя управлінських функцiй розподiляється мiж керiвниками та органами, якi передають нижчим рiвням управлiння обов'язковi для них завдання. Отже,диференцiацiя функцiй управлiння є основою переходу до функцiональної структури управлiння. При такому управлiнні передбачається, що кожний орган управлiння (або виконавець) спецiалiзується на виконаннi окремих видiв управлiнської дiяльностi (функцiй). Виконання вказiвок функцiонального органу в межах його компетенцiї є обов'язковим для виробничих пiдроздiлiв. Функцiональна органiзацiя iснує поряд з лiнiйною, що створює подвiйне пiдпорядкування для виконавцiв. Подвiйне пiдпорядкування має за метуiнтегрувати функцiї на кожному рiвнi управлiння та спецiалiзувати їх по окремих ланках (рис. 8.2 та табл. 8.4).
Таблиця 8.4
|