Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Буддизм




Читайте также:
  1. Буддизм
  2. Буддизм
  3. Буддизм в Китае и на Дальнем Востоке
  4. Древнеиндийская философия (упанишады, джайнизм, буддизм).
  5. КАНОНЫ БУДДИЗМА.
  6. Основные положения буддизма как психотерапевтической системы.
  7. Очерк истории изучения буддизма в России и за рубежом
  8. Предпосылки возникновения буддизма
  9. Светский буддизм Оле Нидалы: общее представление об НРД.

Умови виникнення, розвитку та поширення буддизму. Віровчення й культ. Основні напрями буддизму: хінаяна і махаяна. Буддизм у Китаї та Японії. Культурно-історичне значення буддизму.

Розділ3. Релігія як соціальний

феномен сучасності

Новітні релігійні течії

Причини виникнення нових релігійних рухів. Проблема класифікації нових релігійних рухів. Неохристиянство, релігії орієнталістського напряму, синтетичні та езотеричні об’єднання. Неоязичництво. Сайєнтологічні рухи. Віровчення та культова практика нових релігійних рухів. Прогноз неорелігійного процесу в світі.

 

Релігія в Україні: історія та сучасність

Історико-географічні аспекти поширення релігій в Україні. Українське язичництво. Прийняття й поширення християнства в Україні: особливості, віхи історії. Стан і тенденції зміни релігійної мережі в роки незалежності. Відродження українського православ’я і внутрішньоправославні колізії. Католицизм на українських землях. Український протестантизм. Мусульмани в незалежній Україні. Тенденції розвитку нових релігійних течій і рухів. Регіональна карта релігій України. Проблеми релігійного життя в Україні: міжконфесійні відносини. Конфесії України в контексті міжнародних релігійних реалій. Екуменічні процеси у світі та Україні.

 

Релігія і церква в системі державно-правових

відносин

Характеристика сучасних країн щодо їх ставлення до релігії та церкви. Поняття релігійного конфлікту. Поняття кримінотеології. Релігійний екстремізм та етнорелігійний тероризм. Свобода совісті та віросповідань як релігієзнавчо-правова проблема.

 

4. Плани семінарських занять

та завдання для самостійної роботи

Тема 1. Загальна характеристика релігієзнавства.

Первісні та національні релігії

 

П л а н

 

  1. Предмет та структурні розділи релігієзнавства.
  2. Структурні елементи та детермінанти релігії.
  3. Функції та роль релігії в суспільстві.
  4. Первісні вірування: тотемізм, анімізм, фетишизм, магія, шаманізм, рільницький культ.
  5. Етнонаціональні релігії: іудаїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, даосизм, синтоїзм.
  6. Українське язичництво.

 

Завдання для самостійної роботи:

  1. Охарактеризуйте богословсько-теологічний підхід до розуміння релігії.
  2. Визначте предмет психології релігії та соціології релігії.
  3. Сформуйте поняття релігійного досвіду.
  4. Прослідкуйте історичний зв’язок релігії та вільнодумства.
  5. Здійсніть порівняльну характеристику тотемізму та анімізму.
  6. Охарактеризуйте релігійно-міфологічні заборони (табу) у родоплемінному суспільстві.
  7. Наведіть основні риси дохристиянських вірувань східних слов’ян.
  8. Визначте поняття національно-державної релігії та наведіть її основні риси.
  9. Наведіть основні підходи до визначення часу походження релігії.
  10. Складіть порівняльну характеристику національних релігій на підставі їх істотних рис.
  11. Охарактеризуйте іудаїзм з точки зору єдності його розуміння як релігії, форми буття і способу життя.
  12. Наведіть характеристику релігії синто.

 



Список додаткової літератури:

  1. Академічне релігієзнавство [Текст] : підручник / за ред. А. М. Колодного. – К. : Світ Знань, 2000. – 862 с. – С. 17-166, 295-343.
  2. Калінін Ю. А. Релігієзнавство [Текст] : підручник / Ю. А. Калінін, Є. А. Харьковщенко. – 6-те вид. – К. : Наук. думка, 2002. – 352 с. – С. 6-49.
  3. Релігієзнавство [Текст] : навчальний посібник / за ред. С. А. Бублика. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 496 с. – С. 27-112.
  4. Титов В. Д. Релігієзнавство [Текст] : підручник / В. Д. Титов, С. В. Качурова, О. В. Барабаш ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х. : Право, 2004. – 272 с. – С. 3-79.

 



Тема 2. Світові релігії (І частина)

П л а н

 

1. Характерні риси світових релігій.

2. Загальна характеристика християнства.

3. Православ’я.

4. Католицизм.

5. Протестантизм.

Завдання для самостійної роботи:

  1. Розкрийте типологічні риси світових релігій.
  2. Визначте ідейних попередників християнства.
  3. Виділить етапи на шляху трансформації християнства в державну релігію.
  4. Розкрийте наслідки поділу християнських церков.
  5. Охарактеризуйте відмінності між православ’ям та католицизмом.
  6. Наведіть загальні риси віровчення та культу протестантських віросповідань.
  7. Охарактеризуйте буття православ’я, католицизму та протестантизму в сучасній Україні.

 

Список додаткової літератури:

  1. Крижанівський О. П. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х книгах. Кн. 3. Кінець XVI –середина ХІХ століття [Текст]: навч. посіб. / О. П. Крижанівський, С. М. Плохій. – К.: Либідь, 1994. – 336 с. – С. 35-50, 256-270.
  2. Історія релігії в Україні: у 10-ти т. [Текст] – Т. 4. Католицизм / за ред. П. Яроцького. –К. – 2001. – 598 с. – С. 146-167, 189-226, 451-472, 510-538.
  3. Історія релігії в Україні: у 10-ти т. [Текст] – Т. 6. Пізній протестантизм в Україні / за ред. П. Яроцького. –К. – 2001. – 632 с. – С. 20-37, 229-245, 337-363, 380-413. 416-446, 588-626.

Виконайте контрольну модульну роботу № 1.

Тема 2. Світові релігії (ІI частина).

Нові релігійні течії

 

П л а н

 

1. Іслам: основні віросповідні принципи, напрями та течії. Коран – головна книга мусульман.

2. Буддизм: походження, ідейні джерела, основи віровчення, форми буддизму. Священна книга буддизму.

3. Новітні релігійні течії та рухи.

4. Сучасна релігійна ситуація в Україні.

 

 

Завдання для самостійного роботи:

  1. Опишіть життєвий шлях пророка Мухаммада.
  2. Визначте причини поділу мусульман на сунітів та шиїтів.
  3. Сформуйте поняття ісламського фундаменталізму.
  4. Розкрийте значення «чотирьох шляхетних істин» буддизму.
  5. Опишіть життєвий шлях засновника буддизму.
  6. Розкрийте культурно-історичне значення буддизму.
  7. Охарактеризуйте буття ісламу та буддизму в сучасній Україні.
  8. Наведіть специфічні риси НРТ на території України.
  9. Складіть прогноз майбутнього НРТ в світі та на території України.
  10. Опишіть сучасну етнорелігійну ситуацію в Україні.
  11. Визначте характер міжконфесійних та внутрішньоконфесійних відносин в Україні.

Список додаткової літератури:

  1. Лубська М. Мусульманське право. Сутність, джерела, структура [Текст] : монография / М. Лубська. – К. : Академвидав, 2009. – 256 с. – С. 11-49, 199-228.
  2. Ходькова Л. П. Релігієзнавство [Текст] : учебное пособие / Л. П. Ходькова. – Л. : Афіша, 2000. – 312 с. – С. 117-130, 205-225, 299-305.
  3. Качурова С. В. Нові релігійні течії у релігієзнавстві: нормативний і об’єктивний підходи [Текст] / С. В. Качурова // Філософські обрії. Вип.9. – К.; Полтава : Б. и., 2003. – С. 278-290.

 

 

Тема 4. Релігія і церква в системі державно-правових

відносин

 

1. Характер відношень між державою і церквою в сучасних країнах.

2. Поняття релігійного конфлікту.

3. Кримінотеологія.

4. Релігійний екстремізм та етнорелігійний тероризм.

5. Свобода совісті та віросповідань як релігієзнавчо-правова проблема.

Завдання для самостійної роботи:

  1. Розкрийте сутність сучасних відносин держави і церкви за принципом відокремлення церкви від держави, школи від церкви.
  2. Визначте основні типи відносин держави і церкви в сучасному світі.
  3. Охарактеризуйте релігійний аспект кризових явищ у суспільстві.
  4. Дайте визначення релігійного конфлікту, екстремізму та релігійного тероризму.
  5. Охарактеризуйте та прослідкуйте етапи становлення законодавчого забезпечення свободи совісті в Україні.
  6. З’ясуйте роль і місце свободи совісті та віросповідання в структурі прав і свобод людини.
  7. З’ясуйте співвідношення понять «свобода совісті», «свобода релігії», «свобода церкви».

 

Список додаткової літератури:

  1. Виговський Л. А. Релігійні інституції та організації як основні форми вияву суспільної функціональності релігії / Л. А. Виговський // Філософські обрії. Вип.11. –К. : Б. в., 2003. – С. 259-270.
  2. Маніліч О. В. Місце релігійних норм у правовій системі держави [Текст] / О. В. Маніліч // Право і суспільство. – 2012. – № 4. – С. 43-47.
  3. Новиков В. Релігійні організації як юридичні особи [Текст] / Віталій Новиков // Підприємництво, госп-во і право : наук.-практ. госп.-прав. журн. – 2013. – № 6. – С. 92-95.
  4. Вовк Д. О. Право і релігія: загальнотеоретичні проблеми співвідношення [Текст] : монографія / Д. О. Вовк. – Х. : Право, 2009. – 224 с. – С. 40-120, 175-201.

 

Виконайте контрольну модульну роботу № 2.

 

 

5. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

релігієзнавства

А

Автокефалія – самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков, які мають єдині основи віровчення, культової практики, дотримуються загальних принципів церковної організації. Нині існує 15 автокефальних православних церков, ще 5 церков не отримали офіційного визнання автокефальних.

Адвентизм – течія пізнього протестантизму, яка виникла в 30-х роках ХІХ ст. у США шляхом відокремлення від баптизму. Засновник – Вільям Міллер.

Аллах – ім’я Бога в ісламі.

Анімізм– рання форма релігії, культ якої полягає у віруванні в існування душі, від якої залежить життя особи.

Апостол – у християнстві, учень, вибраний Ісусом Христом для поширення його ідей.

Армагеддон– місцевість біля підніжжя г. Кармел, яка у біблійні часи мала стратегічне значення, була місцем вирішальних битв завойовниками Ханаанського краю. Актуальний догмат віровчення Свідків Єгови, яким позначено всесвітню божественну війну за життя нинішнього покоління. В публіцистиці – синонім глобального катаклізму.

Атеїзм – характеристика світоглядних орієнтацій людини вільної від необхідності звертатися до надприродного. Одна із форм вільнодумства.

Б

Баптизм – протестантський напрямок, що виник на початку XVII ст. в Англії. Першим баптистом вважається Джон Сміт (близько 1550–1612).

Біблія– священна книга християнства та іудаїзму (Старий Завіт). Виникла протягом І тис. до н.е. та І-II ст. н.е. шляхом відбору, редагування та канонізації текстів.

Бог– у релігійних системах об’єктивована істота, яка передбачає віру в неї і виступає як об’єкт культу. Наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу і всього, що в ньому відбувається.

Богослов’я(теологія) – система обґрунтування і захисту релігійних учень про Бога, сукупність доказів істинності догматики конкретної релігії, релігійної моралі, правил і норм життя духовенства та віруючих.

Богослужіння– складовий елемент релігійного культу, сукупність дій, звернених до Бога або божеств, і регламентованих канонами релігії.

Будда – 1) ототожнюється з Гаутамою Шак’ямуні, який є засновником і основоположником буддистської релігії; 2) людина, яка досягла найвищої межі духовного розвитку.

В

Ваххабіти– послідовники радикальної течії в ісламі, що виникла в XVIII ст.

«Велесова книга» – пам’ятка слов’янської дохристиянської релігійності ІХ-Х ст.ст.

Вільнодумство– світоглядна настанова, яка передбачає незалежність людини від релігії та церкви у вирішенні її суспільних та особистих проблем.

Віра релігійна– бездоказове вираження істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил (Бога).

Вішну– один із основних богів індуїстського пантеону. Поклоніння В. та його аватарам (втіленням) – найпоширеніша форма релігійного культу в сучасній Індії.

Вселенські собори– з’їзди вищого християнського духовенства, а після поділу церков – з’їзди католицького духовенства. Їх постанови були спрямовані на зміцнення християнської церкви, розроблення догматики, боротьбу з єресями.

Всесвітня Рада Церков– керівний орган екуменічного руху, який об’єднує протестантські та деякі православні церкви. Має резиденцію в Женеві.

Г

Газават– священна війна проти невірних в ісламі.

Географія релігії– галузь релігієзнавства, що вивчає загальну схему поширення релігій, сучасну релігійну карту світу.

Громадянські (цивільні) релігії– поняття введено Ж.-Ж. Руссо і позначає релігійну єдність громадян певної країни, незалежно від їх конфесійної належності; мають ознаки квазі-релігійних вірувань та ритуалів (наприклад, складання присяги, салютування прапору, носіння форменого одягу та ін.).

Гугеноти – протестанти, прихильники кальвінізму у Франції у XVI–XVIII ст. До угруповань Г. належали аристократи, які боролися проти зміцнення королівської влади, торгова буржуазія, міські низи, що виступали проти феодальної експлуатації.

Гурії– фантастичні діви, які існують, згідно з ученням ісламу, для усолоджування праведників у раю. У Корані Г. визначено як “чистих жінок”, яких не торкалися ні люди, ні духи.

Гуру– духовний вчитель.

Д

Дао– абсолют, шлях речей, закон; центральне поняття даосизму.

Далай-лама– титул глави ламаїстської церкви в Тибеті, якого шанують віруючі як “живого Бога” (бодхісатву) в образі людини. Титул Д.-л. встановлений у XIV ст. Церковна і світська влада його не спадкова.

Деїзм – релігійно-філософське вчення, згідно з яким Бог, будучи безособистісною першопричиною світу, не втручається в процеси і явища, що відбуваються в ньому.

Декалог– десять заповідей, релігійно-моральний кодекс, що лежить в основі іудаїзму та християнства.

Деномінація – перехідний тип ре­лігійної організації, який залежно від характеру виникнення та спрямованості еволюції має риси церкви та секти.

Догмат– основне положення віровчення, яке визнають як незаперечну істину, що має силу непохитного авторитету і не підлягає критиці. Вимога беззастережного визнання догматів є однією з головних у християнстві.

Досвід релігійний – безпосереднє переживання зустрічі, “з’єднання” з Богом (чи іншим надприродним).

Духовенство– служителі культу, які вважаються посередниками між Богом і людьми й здійснюють культові дії – таїнства, а також вико­нують роль проповідників віровчення.

Е

Есхатологія – релігійне вчення про кінцеву долю людства і світу.

Екзегетика– у християнстві богословська дисципліна, що тлумачить Біблію.

Екуменічний рух– започаткований у 1910 р. рух за взаємопорозуміння, співробітництво та об’єднання християнських конфесій.

Є

Єпархія– церковний адміністративний округ на чолі з архієреєм (єпископом).

Єпископ (архієрей)– вищий ступінь священства в християнських церквах, які визнають єпископат. Тільки Є. можуть посвячувати в диякони, священики та єпископи. В Руській православній церкві Є. обов’язково повинен бути монахом, у Грузинській – безшлюбним, але чернецтво не обов’язкове.

Єресі – релігійні вчення, відмінні від офіційних релігійних доктрин і організацій.

Ж

Жертвопринесення– релігійний обряд, який виявлявся в прине­сенні дарів богам, святим духам, померлим предкам з метою їх умилостивлення або подяки.

Жрецтво – група людей, яка в політеїстичних релігіях вважається посередником між віруючими і надприродними силами, здійснює релігійні обряди.

З

Зак’ят – один із стовпів ісламу, щорічний податок на користь найбідніших.

Заповіді– релігійно-моральні настанови в іудаїзмі та християнстві, які є важливим елементом їх віросповідальних систем.

Землеробський культ– поклоніння двійникам чинників природи, які впливають на врожай.

Зороастризм– дуалістична релігія, заснована Заратуштрою в 1 пол. І тис. до н.е. на заході Азії.

І

Ієрархія– сукупність церковних чинів у порядку їх підпорядкованості.

Ікона– живописне зображення богів, святих, яке служить предметом релігійного поклоніння і вшанування.

Імам– духовна особа в ісламі: верховний глава шиїтського напряму ісламу; засновник кожного із чотирьох напрямів сунізму; керівник богослужіння в мечеті; духовний керівник, наставник мусульман.

Інавгурація– урочиста церемонія возведення на престол нового Папи Римського.

Індульгенція– папська грамота, свідоцтво про відпущення як скоєних, так і не скоєних ще гріхів, яка видається за гроші або за особливі заслуги перед церквою.

Інквізиція– судова установа католицької церкви, створена в XIII ст. для боротьби з єретиками. У більшості країн Західної Європи І. була скасована у XVIIIст.

Інок– чернець.

Іслам– одна із світових релігій, що виникла в VII ст. в Аравії, а нині поширена серед значної частини населення Азії, Африки і частково Європи.

Історія релігії– галузь релігієзнавства, що вивчає походження і внутрішній розвиток релігії, а також особливості її соціально-культурних зв’язків.

К

Кааба – головне святилище ісламу, будівля у центрі «Заповідної мечеті» у м. Мекка, місце паломництва.

Кальвінізм– течія в протестантизмі, що виникла в ході Реформації, прийнявши ідеї Ж. Кальвіна (1509–1564).

Капище –місце поклоніння та жертвопринесення в язичницьким богам.

Карма – в індуїзмі, буддизмі принцип універсальної причинності, особлива містична сила або автоматично діючий “закон відплати”, згідно з яким поведінка людини в реальному житті, її вчинки зумовлюють її нинішню долю і наступний стан її душі.

Катехізис– стисле викладення вчення церкви у вигляді запитань та відповідей.

Кенаса– культова споруда іудейської секти караїмів.

Кірха– лютеранський храм.

Клір– сукупність священно- та церковнослужителів однієї церковної парафії.

Конфесія – належність до будь-якої церкви, релігійної організації, що має своє віровчення, культ, організаційну структуру.

Коран – священна книга мусульман, яка вважається вічною, зберігається в Аллаха, який передав її у вигляді одкровення Мухаммеда.

Культ – система релігійних дій, зміст, значення і символіка яких визначаються певними уявленнями, ідеями, догмами, що викладені в конкретному кодифікованому віровченні.

Курія– назва сукупності центральних установ Ватикану для управління католицькою церквою.

Л

Лавра –назва найбільш шанованих чоловічих монастирів.

Лама– досвідчений учитель, наставник в ламаїзмі.

Літургія – обідня, найголовніше християнське богослужіння, що проводиться в усіх християнських віросповіданнях. Обов’язковим елементом для всіх літургій є здійснення таїнства причастя (євхаристії).

Лютеранство– напрямок в протестантизмі, започаткований М. Лютером (1483–1546).

М

Магія– сукупність релігійних уявлень та обрядів, пов’язаних з вірою у надприродну силу, здатну чудодійно впливати на хід подій у житті людей.

Мантра– коротка молитовна формула в індуїзмі та буддизмі.

Медресе – духовне училище в ісламі.

Мекка– головне священне місто мусульман у Хиджазі, де народився, жив та починав свою проповідницьку діяльність засновник ісламу Мухаммед.

Месіанізм– віра в майбутнє пришестя месії, тобто Божого посланця, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на землі “Царство Небесне”.

Міф– символічне уявлення людей про світ; витвір наївної віри, колективного художньо-образного мислення на чуттєвому рівні; оповідання про богів, героїв.

Молитва– форма звернення священика або віруючого до Бога та інших об’єктів поклоніння з проханням різного ґатунку; суттєвий елемент культу розвинених релігій.

Монотеїзм – форма вірувань і культу, що полягає у поклонінні єдиному Богу.

Мулла – служитель культу в ісламі.

Мухаммед– засновник ісламу, “посланець Аллаха”, головний і останній пророк.

Н

Намаз– один із стовпів в ісламі, молитва, що здійснюється п’ять разів на день.

Національна релігія– релігійне вірування і культова дія, притаманні певному народу, нації. До них належать іудаїзм, індуїзм, синтоїзм, конфуціанство та інші релігії, пов’язані з певною національністю.

Неорелігії– релігійні комплекси, які виникли у другій половині XX ст., представляють собою нові конфесії, релігійні групи, течії, у віруванні й діяльності яких відбилися модернові процеси.

Нірвана– термін буддизму, який позначає стан відсутності павутини бажань (вана).

Новий Завіт– частина Біблії, Святе Письмо; вшановують християни. Має два значення: 1) новий договір (завіт) між Богом і людьми; 2) зібрання книг, які виражають цей договір.

Нунцій– постійний дипломатичний представник Ватикану.

О

Окультизм– містичне вчення, визнання надприродних сил та можливість безпосереднього спілкування з ними за допомогою магічних обрядів.

Освячення– магічні слова і дії, які здійснюються служителем культу з метою надання святості певному предмету (наприклад, освячення ікони, житла та ін.).

Острозька Біблія– перше повне видання Біблії в перекладі давньою українською мовою (1581 р.).

Отці церкви– християнські письменники та святі ІІ-VІІІ ст.ст., у творах яких християнське віровчення набуло концептуального оформлення (з них: Квінт Тертуліан, Августин Аврелій, Афанасій Великий, Іоан Златоуст, Тома Аквінський та ін.)

П

Паломництво – мандрівка з метою поклоніння святиням.

Папа Римський – глава католицької церкви і верховний правитель держави-міста Ватикан. Обирається конклавом (зборами кардиналів) пожиттєво. У церковній реєстрації є 265 пап. Нинішній Папа Римський – Франциск.

Парафія – первинна територіальна одиниця церкви в православ’ї та католицизмі.

Пастор – наставник служитель церкви в протестантизмі.

Патристика– християнська релігійна філософія II–VIII ст., створена так званими отцями церкви. Доводить необхідність панування релігії над наукою, віри над знанням, підпорядкування науки завданню обґрунтування християнських догматів.

Політеїзм – уявлення про існування кількох або багатьох богів та поклоніння їм.

Проповідь – промова релігійно-настановчого змісту священнослужителя в храмі під час богослужіння.

Протестантизм– третій, поряд з православ’ям і католицизмом, напрям у християнстві, виникнення якого пов’язане з Реформацією.

Психологія релігії– структурний підрозділ релігієзнавства, який вивчає психологічні, емоційні джерела релігії, психологію віруючої людини. Як самостійна сфера знання виникла в другій половині ХІХ ст. і обґрунтована в працях Ф. Шлейєрмахера.

Р

Релігієзнавство– гуманітарна наука як комплексна самостійна галузь знання виникла в ХІХ ст., вивчає закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії, вплив релігії на суспільні відносини.

Релігійний культ – реалізація віри в предметах, символах, діях індивідів, груп віруючих.

Релігія– духовний феномен, що постає як форма самовизначення людини у світі, виражає її віру в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого, є засобом спілкування з ним, входження в його світ, причетності до нього.

Рай і пекло– за релігійними уявленнями місце перебування душ померлих залежно від поведінки в земному житті.

Реформація – антикатолицький рух у Європі, що поклав початок протестантизму (XVI ст.). Мета – реформування Християнської церкви в дусі євангельських ідеалів.

С

Сансара– уявлення про єдиний ланцюг переходів душі з однієї оболонки (стану) в іншу, що характерне для індуїзму і буддизму.

Світові релігії– монотеїстичні релігії, які в процесі свого історичного розвитку подолали етнонаціональні межі й стали відкритими для всіх. До них належать: буддизм, іслам, християнство.

Свобода релігії– правові, суспільно-політичні, економічні можливості й гарантії для вільного самовизначення та самореалізації особистості, незалежного функціонування релігійних організацій та їх інститутів.

Свобода совісті– право громадян сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, відправляти релігійні культи або дотримуватися атеїстичного світогляду.

Святе Письмо– кодифіковане віровчення розвинутих релігій.

Священнослужитель – православний або католицький служитель релігійного культу (єпископ, пресвітер, диякон).

Секта релігійна – об’єднання віруючих, які склалися як опозиція до пануючого релігійного напряму.

Символ віри– стислий сутнісний виклад головних догматів якої-небудь церкви.

Сунна – святий переказ ісламу, викладений у формі висловів Мухаммеда та сповідей його діянь людьми, які близько знали пророка.

Т

Табу –заборона певних дій, за які людину буде покарано вищими силами за давніми віруваннями.

Таїнства– обрядові дії в християнстві, через які, за вченням церкви, віруючому передається Божа благодать.

Теоцентризм – основоположний принцип, згідно з яким єдиний Бог – абсолютне начало і центр Всесвіту.

Томізм– напрям у філософії й теології, що сформувався під впливом ідей Томи Аквінського.

Тора– священна книга у вигляді сувою. Перші п’ять книг Біблії у перекладі.

Тотемізм– форма ранньої релігії, культ якої базуєтьсяя на уявленнях про надприродні кровні зв’язки роду або племені з певним видом рослин або тварин.

Трипітака– Святе Письмо буддистів, у якому викладене одкровення Будди, його міркування й висловлювання з різних питань.

Трійця – християнський догмат, згідно з яким єдиний Бог існує в трьох іпостасях (особах ).

Ф

Фетишизм– рання форма релігії, культ надприродних властивостей неживих речей.

Філіокве– прийнятий уперше на Толедському церков­ному соборі (не вселенському) 589-й додаток до християнського Символу Віри про сходження Святого Духа від Бога-Отця “і від Бога-Сина”.

Філософія релігії– структурний підрозділ релігієзнавства, який надає раціональне філософське осмислення природи, сутності, сенсу релігії та Бога. Основи Ф.р. заклав Б. Спіноза.

Функції релігії– способи, рівень, напрями впливу релігії на соціум, його структурні елементи, особистість.

Х

Хадж – відвідання святого місця Мекки як один із голов­них обов’язків кожного мусульманина.

Хасидизм –течія в іудаїзмі, поширена з ХVIII ст. серед євреїв України, Польщі та Білорусі.

Херувими –один з ангельських чинів.

Храм– окрема сакральна будівля для відправлення культу (у християн – собор, церква, костел, кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога).

Хрест– предмет релігійного культу, який наділяється особливою магічною силою. Священний символ християн.

Хрещення – таїнство в християнстві, означає вступ до церкви і очищення від гріхів.

Ц

Целібат– обов’язкова безшлюбність католицьких священиків.

Церква– релігійна організація зі складною, суворо централізованою та ієрархізованою системою взаємодії священнослужителів і віруючих.

Ч

Чадра– вид покривала, яке, згідно з настановами шаріату, зобов’язані носити жінки-мусульманки.

Часослов– богослужебний збірник для читців та півчих.

Чернець– особа, яка прийняла обряд постригу і дала обітницю вести аскетичне життя в монастирі згідно з монастирським статутом.

Чистилище– згідно з католицьким віровченням місце між пеклом і раєм, де душі померлих проходять очищення перед тим, як потрапити до раю.

Ш

Шаманізм– рання форма релігії, культ якої базується на віруванні у можливість спілкування з духами за посередництвом професійних служителів культу (шаманів).

Шаріат– комплекс норм, принципів, правил поведінки, релігійного життя та вчинків мусульманина, дотримання яких є угодним Аллаху.

Шахада– формула, що містить два основні догмати ісламу.

Шива – один з богів Тримурті, руйнівник світу в індуїзмі.

Я

Язичництво– рання форма релігії, яка поєднує давні релігійні вірування, що існували в усіх народів до прийняття ними світових релігій. Українське Я. представлено образами злих та добрих духів, які за віруваннями народу мали визначальний вплив на життя.

Яхве(Яхве, Ієгова) – верховний бог в іудаїзмі.

6. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Поточне тестування
Модуль 1: Походження релігій. Первісні і національні релігії. Світові релігії (І частина) Модуль 2: Світові релігії (ІІ частина). Новітні релігійні течії. Релігія як соціальний феномен сучасності.
20 балів 20 балів

Змістовий модуль 1 охоплює теми:

1. Загальна характеристика релігієзнавства. Релігія як суспільне явище.

2. Ранньоісторичні форми релігії.

3. Національні релігії.

4. Світові релігії (І частина).

5. Християнство.

 

Змістовий модуль 2 охоплює теми:

6. Світові релігії (ІІ частина).

7. Іслам.

8. Буддизм.

9. Новітні релігійні течії.

10. Релігія в Україні: історія та сучасність.

7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА студентів

Індивідуальна робота з релігієзнавства – це такий вид діяльності, у ході якої студент, керуючись спеціальними методичними вказівками викладача, здобуває знання щодо основних теорій релігієзнавства, первісних, національних, світових релігій та сучасних релігійних рухів; удосконалює уміння й навички системно сприймати специфіку релігійних явищ в історичному і сучасному контекстах, розуміти природу і вияви міжконфесійних та державно-церковних відносин в Україні та світі, аналізувати кризові явища сучасного релігійного життя тощо.

Мета полягає в засвоєнні знань із релігієзнавства, які допоможуть в майбутній професійній діяльності юриста самостійно орієнтуватися в різноманітних проявах релігійного життя під час вирішення практичних завдань.

Зміст індивідуальної роботи –якісне опрацювання запланованого навчальною програмою основного і додаткового матеріалу з релігієзнавства.

Кафедра логіки забезпечила студентів програмою курсу та підручником, планами практичних занять, авторами яких є викладачі кафедри. У наявності електронні версії всього навчально-методичного комплексу.

Кафедра логіки також пропонує різноманітні форми індивідуальної роботи. Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців» це насамперед:

– підготовка рефератів із проблемних питань;

– підготовка тез та статей з актуальних проблем релігієзнавства;

– опрацювання додаткового матеріалу для якісного проходження поточного модульного контролю;

– обговорення проблемних і науково-дослідницьких питань релігієзнавства в межах індивідуальних консультацій з викладачами кафедри;

– переклади й анотування окремих глав монографій, статей іноземних авторів;

– складання бібліографії із запропонованої викладачем теми;

– вивчення тем і проблем, які не виносяться на лекції й семінарські заняття;

– виконання практико-аналітичних завдань.

Контроль над індивідуальною роботою студентів здійснюється в ході проміжного тестування, виконання письмових контрольних робіт, індивідуальних консультацій. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 20 балів.

Оформлення та порядок надання письмових робіт

 

Шрифт: Times New Roman – 14;

інтервал – 1,5;

поля – 2 см (зверху, знизу, справа), 3 см (зліва),

відступ – 1 см;

мова роботи – українська.

Оформлення титульної сторінки: (дод.1).

Обсяг роботи – 10-12 сторінок. Робота повинна мати завершений вигляд. Тема вважається розкритою, якщо в роботі послідовно (за наведеним планом) і змістовно висвітлено всі питання в повному обсязі, правильно й логічно використано рекомендовану та додаткову літературу. Викладання матеріалу бажано розпочати з короткого вступу. Цитати необхідно брати в лапки, унизу сторінки давати точні й повні посилання на конкретне джерело. Наприкінці роботи робиться висновок та надається список використаної літератури.

 

 

Додаток 1

 


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 27; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.063 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты