МЕТОДИКА АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ.

З метою активізації навчально – пізнавальної діяльності студентів під час лекції застосовуються технічні засоби навчання: комп’ютер та проектор для концентрації уваги студента щодо окремих визначень, юридичних фактів та інше.

В окремих випадках за дорученням викладача на лекції може виступити студент по визначеному для цього питанню, що стосується конкретної теми.

Обмін думками і поглядами з приводу конкретної теми з використанням технічних засобів здійснюється на семінарському занятті, або при проведенні консультації.

Для активізації навчально – пізнавальної діяльності студентів при вивчені дисципліни можуть використовуватись: проблемні лекції, міні-лекції, робота в малих групах, семінари, ділові ігри, тематичні дискусії, кейс-студії тощо.

Кожен з видів методик застосовується викладачем на власний розсуд. При цьому, слід враховувати рівень групи, кількість студентів, бажання студентів приймати участь в тому чи іншому виді занять за методиками активізації процесу навчання, а також особливості тієї чи іншої дисципліни.

Міні-лекції мають бути побудовані так, щоб передбачати можливість викладення навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризується значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції, як правило, проводяться як частина заняття – дослідження з кінцевою постановкою конкретного науково – дослідного завдання, невеликого за обсягом і складністю.

Семінари-дискусії (колоквіуми) проводяться для того, щоб сприяти обміну думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвинути мислення, допомагати формуванню поглядів і переконань, виробити вміння формулювати думки й висловлювати їх, вміння прислухатися до точки зору опонентів і «чути їх», навчитись оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Рольові ігри (інсценізації) використовуються у навчальному процесі як одна із форм активізації навчальної роботи студентів, коли вони задіяні в процесі інсценізації певної робочої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій, що дає змогу відчути і виробити можливі варіанти поведінки у майбутній професійній діяльності; попередити таким чином небажані наслідки і перспективи ефективного використання отриманих під час навчання знань та умінь завдяки методу імітації виконання функції посадових осіб, наділених певними повноваженнями (тобто наслідування, або відображення таких повноважень), для прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях шляхом гри за правилами, що вже вироблені, або виробляються самими учасниками. Ця форма занять (самостійного індивідуального прийняття рішення, передбачає перевірку отриманих знань та умінь, і можливість їх ефективного чи імпровізованого використання в штучно створеній в експериментальній ситуації) реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли вони змушені самостійно опановувати новий зміст або шукати нові зв’язки в уже засвоєному матеріалі.