Спільна декларація європейських міністерств освіти

19 червня 1999 р., Болонья

Завдяки особливим досягненням останніх років, європейський процес став визначеною та суттєвою реальністю для Союзу і його мешканців. Перспективи розширення та поглиблення стосунків з іншими європейськими країнами забезпечують подальше розширення цієї реальності. Тим часом у значній частині політичного і навчального світу та громадськості спостерігається зростання усвідомлення потреби збудувати довершенішу та далекосяжнішу Європу, зокрема, розбудови та зміцнення її інтелектуальних, культурних, соціальних і науково-технологічних вимірів.

«Освічена» Європа є зараз загальновизнаним і незамінимим фактором соціального та людського росту і неодмінним складником для консолідації та збагачення населення Європи, бо освіта забезпечує знання, необхідні в новому тисячолітті, і усвідомлення спільних цінностей та приналежності до спільного соціального та культурного простору.

Пріоритетне значення освіти та співпраці у цій сфері для розвитку та зміцнення стабільних, мирних і демократичних суспільств є загальновизнаним, особливо з огляду на ситуацію у південно-східній Європі.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 р., що ґрунтувалася на цих міркуваннях, підкреслила визначальну роль університетів у розвитку європейського культурного виміру. Вона звернула особливу увагу на створення європейської зони вищої освіти як засобу підвищення мобільності і працевлаштованості населення та розвитку континенту в цілому.

Декілька європейських країн підтвердили свою готовність працювати для досягнення цілей, визначених у декларації, підписавши її чи висловивши принципову згоду. Спрямування декількох реформ вищої освіти, що запроваджувалися тим часом у Європі, засвідчило готовність багатьох урядів почати роботу. У свою чергу, європейські заклади вищої освіти теж прийняли виклик і взяли на себе головну роль у створенні європейського простору вищої освіти, відродивши фундаментальні принципи Великої Хартії Університетів (Magna Charta Universitatum), прийнятої у 1988 р. Це має особливо велике значення, оскільки незалежність і автономія університетів забезпечує постійне пристосування вищої освіти та наукових досліджень до змін у суспільних потребах і науково-технічного прогресу.

Напрям руху було обрано вірно і з важливою метою. Однак, досягнення більшої взаємоузгодженості систем вищої освіти вимагає тривалих зусиль для повного завершення. Цей рух необхідно підтримувати шляхом впровадження конкретних заходів для здійснення суттєвих кроків уперед. На зустрічі 18 червня були присутні авторитетні експерти та вчені з усіх країн, і там було висловлено багато корисних пропозицій та цінних ініціатив.

Зокрема, слід розглянути збільшення міжнародного престижу європейської системи вищої освіти. Життєздатність і ефективність будь-якої цивілізації можна виміряти привабливістю її культури для інших країн. Слід забезпечити такий рівень європейської системи вищої освіти, який би мав такий самий рівень світового визнання, як наші найкращі культурні та наукові традиції.

Підтверджуючи нашу згоду з положеннями Сорбонської декларації, ми погоджуємось об'єднати наші зусилля для досягнення за короткий термін, у кожному разі у першій декаді нового тисячоліття, наступних цілей, котрі, як ми вважаємо, мають першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти і для поширення європейської системи вищої освіти у всьому світі:

■ Прийняття системи чітко встановлюваних і взаємовизнаних ступенів через впровадження додатку до диплома, щоб сприяти працевлаштуванню та міжнародному визнанню європейської системи вищої освіти.

■ Прийняття системи, що ґрунтується на двох основних циклах: бакалаврат і постбакалаврська освіта. Перехід на другий цикл вимагає успішного завершення першого циклу тривалістю щонайменше три роки. Ступінь, отриманий після завершення пер-шого циклу, повинен визнаватися на європейському ринку праці як відповідний кваліфікаційний рівень. Другий цикл повинен завершуватись отриманням ступеня магістра або доктора, як у багатьох європейських країнах.

■ Введення системи кредитів – такої як ECTS (Європейська система перезарахування кредитів) – як засіб заохочення мобільності студентів. Кредити повинні зараховуватись не лише як результат навчання у вищих закладах освіти, але й як результат навчання впродовж усього життя, при умові, що цей результат визнається відповідними університетами.

Заохочення мобільності через подолання перешкод для ефективного вільного пересування:

■ для студентів з метою отриманню доступу до навчання, підготовки та інших подібних послуг;

■ для викладачів, науковців і адміністраторів з метою ширшого визнання вартості їх досліджень та навчальної роботи у європейському контексті без упередженого ставлення до їх законних прав.

■ Сприяння європейській співпраці для досягнення відповідної якості з урахуванням взаємовизнаних критеріїв і методологій.

■ Сприяння впровадженню необхідних європейських критеріїв вищої освіти, зокрема, стосовно розробки навчальних планів, співпраці закладів освіти, схем мобільності й наукових досліджень.

Прийняттям даного документу ми робимо спробу досягти вищевказаних цілей у рамках можливостей наших закладів і з глибокою пошаною до розмаїття культур, мов, національних систем освіти й автономії університетів для досягнення консолідації” у сфері вищої освіти в Європі. Ми шукатимемо шляхи співпраці урядів та позаурядових організацій, що мають стосунок до вищої освіти. Ми сподіваємося, що це знайде швидкий і прихильний відгук в університетах і вони робитимуть активний вклад у досягнення успіху наших починань.

Ми переконані, що створення Європейського простору вищої освіти потребує постійної підтримки, контролю та врахування нових потреб, отже, призначаємо наступну зустріч через два роки для оцінки досягнутого та визначення подальших кроків.

Міністри освіти