Громадянське суспільство: зміст поняття

громадяни об'єднуються у так зване "громадянське суспільство", яке і має бути основою держави, з метою захистити свободу особи. Найглибшою основою цілості цього громадянського суспільства є існування політичної нації. концепт "громадянське суспільство" не можна розглядати у відриві від концепту "політична нація" (бо цілість громадянського суспільства ґрунтується на тому, що воно є в своїй основі політичною нацією)

громадяни об'єднуються у так зване "громадянське суспільство", яке і має бути основою держави, з метою захистити свободу особи. Найглибшою основою цілості цього громадянського суспільства є існування політичної нації. концепт "громадянське суспільство" не можна розглядати у відриві від концепту "політична нація" (бо цілість громадянського суспільства ґрунтується на тому, що воно є в своїй основі політичною нацією) ). Плутанина у цих поняттях або концептах є наслідком двозначності слова "суспільство". Це слово у своєму широкому значенні застосовується для позначення двох типів об'єднання людей: (а) тих, які в українській мові краще б позначати словом "спілка" (нім. Gesellschaft, англ. society) (б) тих, які повинні позначатися словом "спільнота" (нім. Gemeinschaft, англ. community). У вузькому значенні термін "суспільство" у сучасній філософії застосовують для позначення тільки першого типу об'єднань і, отже, протиставляють другому. Відомий філософ Жак Марітен починає розглядати проблему взаємин людини та держави у своїй книзі "Людина і держава" з розрізнення концептів суспільства, спільноти і нації, наголошуючи на важливості цих розрізнень для сучасного політичного мислення. Нації – і до того ж не лише етнічні, а й політичні – у сучасному світі є, як правило, спільнотами. Навіть американське політичне суспільство, з його етнокультурною різноманітністю, є політичною спільнотою, або, інакше, політичною нацією – різного роду символи, ритуали, почуття патріотизму тощо відіграють велику роль в об'єднанні громадян. Зрозуміло, що вага історико-культурного підтексту у різних сучасних державах неоднакова. Іноді може бути проблематичним, чи дана держава спирається на існування політичної спільноти, тобто, політичної нації. Особливо, це стосується тих багатонаціональних держав, у межах яких існують окремі етнічні нації ("корінні народи"). Як свідчить історія нового і новітнього часу, такі політичні утворення є найменш стійкими внаслідок слабкости того історико-культурного підтексту, який об'єднує окремі етнічні нації в одну політичну націю. Навіть у випадку, коли політичне суспільство включає частини, етнічних націй (тих, що десь-інде є серцевиною політичних націй), ці частини – особливо, якщо громадяни відповідного етнічного походження проживають не розсіяно, а компактно – можуть робити спроби вийти з політичного суспільства. Свіжим прикладом цього є Квебек.