Кома та знак оклику при звертанні

1. Якщо звертання вимовляється з виразною окличною інтонацією, то воно відокремлюється знаком оклику:Вітчизно! Тобі моя пісня дзвінка... (Сос.)

2. Звертання, що стоять у середині, в кінці, або на початку речення, відокремлюються комами: Ой повій, вітре, з глибокого яру... (Нар. тв.) Зоре моя вечірняя, зійди над горою. (Шевч.)

3. Перед звертанням, що стоїть у кінці речення, ставиться кома, а після нього той розділовий знак, який потрібний за змістом речення: Уклін тобі, опалене каміння священних севастопольських руїн. (Нагн.) У світ широкий навпростець ти веди мене, надія! (Мис.)

4. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням, комою від нього не відокремлюються, бо вони виступають у значенні частки: О земле, велетнів роди! (Тич.)

Вставні слова, речення і словосполучення

Вставні слова, речення і словосполучення найчастіше відокремлюються комами: Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулись голоси. (Жур.) Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побічні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире, незалежно від того, стоять вони в середині речення, або в кінці: Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома). (Нагн.) А в щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю!– квіти є! (Сим.)

Кома і тире при відокремленому означенні

Відокремлюються, виділяючись інтонацією при вимові і комами на письмі:

1. Будь-які означення узгоджені й неузгоджені, поширені й непоширені у позиції перед означуваним словом і після нього, якщо вони відносяться до особового займенника: Переляканий і розтривожений, я вискакую у затоплений місячною повінню двір. (Стельм.)

2. Узгоджені поширені означення, а також здебільшого однорідні непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного іменника: Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О.Г.)

3. Узгоджені означення, що стоять перед означуваним іменником, відокремлюються лише тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення: Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи. (О.Г.) Декілька відокремлених означень, що стоять у кінці речення, можуть виділятися за допомогою тире: З моря здіймалась хмара — чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірські пасма. (Коп.)

Кома при відокремленому додатку

Можуть відокремлюватися інтонацією і виділятися на письмі комами додатки, що вживаються з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість. Ці додатки відповідають на питання родового відмінка і мають значення додаткового повідомлення до основної думки речення: Співають усі, за винятком Ліни Яцуби. (О.Г.)