Сумщина – партизанський край

Значення партизанської боротьби в перемозі над фашистською Німеччиною важко переоцінити. За часів Великої Вітчизняної війни партизани не сиділи склавши руки. Вони знищували фашистські загони в тилу, підривали німецькі поїзди, мости, залізниці. Отже фашисти були змушені вести боротьбу на два фронти: із тилу партизани, протилежного боку сили Червоної Армії.

Історично склалося так, що саме Сумщина стала колискою партизанського руху в Україні.

22 вересня 1941 року голова виконкому Путивльської міської Ради депутатів трудящих Сидір Артемович Ковпак підписав своє перше розпорядження. Але не в якості радянського службовця, а як командир Путивльського партизанського загону. Ця дата і була прийнята в якості відліку для визначення початку всенародного партизанського руху на окупованій фашистськими військами території України.

70 років тому у Спадщанському лісі взялися до зброї народні месники. Тут на базі окремо діючих партизанських загонів: Путивльського, Шалигінського, Кролевецького, Конотопського було сформовано партизанське з’єднання під командуванням С. А. Ковпака (комісар С. В. Руднєв, начальник штабу Г. А. Базима).

З’єднання вийшло 26 жовтня 1942 року в рейд на правобережну Україну за маршрутом

Сумська, Чернігівська, Гомельська, Поліська, Київська, Житомирська, Рівненська, Пінська землі. Карпатський рейд С. А. Ковпака розпочався 12 липня 1943 року за маршрутом: Житомирська, Рівненська, Волинська, Львівська, Терно-пільська, Станіславська, Кам’янець-Подільська області.

Сформоване на території Сумської області партизанське з’єднання під командуванням О. М. Сабурова до жовтня 1942 року вело бої з ворогом у північних районах Сумської та південних Орловської областей. У зв’язку з рейдами 15 жовтня 1942 року Український штаб партизанського руху направив до Сумської області очолити дії народних месників оперативну групу під керівництвом Я. І. Мельника. Згодом група стала Обласним штабом партизанського руху. В цей час на нашій землі було сформовано партизанське з’єднання під командуванням М. І. Наумова, яке діяло в північних районах Сумської області. Це з’єднання вийшло в рейд 1 лютого 1943 року по маршруту: Сумська, Полтавська, Кіровоградська, Одеська, Київська, Житомирська області.

У жовтні 1941 року у Червоному районі із колишніх офіцерів, що попали в оточення і полон, було сформовано партизанську групу, яка потім влилася до складу з’єднання О. М. Сабурова. Було на теренах нашої області ще одне партизанське формування під командуванням А. В. Таратути, яке діяло в північних районах Сумської, частково Курської та Орловської областей.

Загони народних месників наводили страх на німецьких солдат: підривали мости та залізничні колії, військові склади та нафтосховища, пускали під укіс військові ешелони з живою силою та бойовою технікою – окупована земля горіла під ногами фашистів.

У ті буремні роки не схилили свої голови перед окупантами і мешканці міста Суми – у перші ж дні окупації у 1941 році в Спадщанському лісі було сформовано Сумський партизанський загін. На його рахунку за досить короткий термін з’явилося 6 диверсійних груп. У бойових діях відзначилися групи Івана Писаренка, Марії Рахманової, підпільна група Софії Тихончук, яка вела антифашистську пропаганду серед сумчан.

Трагічна доля спіткала сумських партизанів і підпільників. У грудні 1941 року фашисти вийшли на слід сумського партизанського загону і розгромили його. Біль-шість патріотів було повішено або розстріляно. Серед них І. Писарен-ко, С. Стародуб, Д. Д’яков, С. За-ломін, М. Рахманова, В. Степа-нова, М. Бадаєва, С. Тихончук та інші.

Із жовтня 1941 року в Сумах діяла підпільна молодіжна група «Прапор» під керівництвом Дмитра Косаренка. Підпільники приймали повідомлення про бойові дії на фронтах, готували та розповсюджували листівки. Молодь підготувала та передала командуванню Радянської Армії карту мінних полів.

Проте фашистам вдалося завдати відчутного удару молодіжному підпіллю в Сумах. Весною 1943 року вони заарештували членів групи: Дмитра Косаренка, Володимира і Наталю Рапот, Володимира Будякова. Усіх їх 22 квітня 1943 року було страчено. Та, незважаючи на тяжкі втрати, підпільна група продовжувала боротьбу до самого визволення Сум Радянською Армією.

Сумчани шанують пам’ять колишніх партизанів-підпільників. У 1967 році на Привокзальній площі в Сумах було відкрито монумент «Героям Сумщини». У фігурах чотирьох партизанів різних поколінь втілено ідеї всенародної боротьби проти фашистських загарбників. Поруч із скульптурною групою височить 22-х метровий пілон, на якому висічено напис

«Доки сонце світити буде

І хліб на землі родитиме –

Сумщини вдячні люди

Героями будуть гордитись»

Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю тих партизанів і підпільників, які не повернулися з війни, віддали своє життя за перемогу у Великій Вітчизняній війні.

Вічна їм пам’ять.