Виснаження запасів мінеральних вод

Виснаження ресурсів мінеральних вод можна поділити на кількісне та якісне. У процесі експлуатації роловища мінеральних вод рівні підземних вод можуть знижуватися з більшою швидкістю, ніж це було передбачено розрахунками, але якість мінеральних вод залишаєть­ся сталою. Це вказує на кількісне виснаження їх запасів. Таке явище може відбуватися внаслідок переважання водовідбору над експлуатаційними запасами мінеральних вод, відкачки прісних підземних вод на прилягаючих територіях для господарсько–питного водопостачання, дренажних лініях на гірничодобувних або гідротехнічних підприємствах, порушення умов живлення мінеральних вод тощо. Іноді перелічені причини призводять, головним чином, до зміни якісного складу мінеральних вод, зменшуючи їх лікувальну дію, при цьому зниження рівнів мінеральних вод може не спостерігатися.

Кожне родовище мінеральних вод, виходячи з особливостей формування і розповсюдження їх, геологічної будови, гідрогеологічних умов, техногенних обставин, тією чи іншою мірою захищено від ви­наження при нераціональній експлуатації підземних вод або під дією інших техногенних факторів.

Г. В. Куликов та інші підрозділяють усі типи родовищ мінеральних вод за схильністю до процесів виснаження на три категорії .

Родовища 1 категорії характеризуються умовами незахищеності від виснаження при нераціональній їх експлуатації, а також при дії зовнішніх техногенних факторів. Це є характерним для родовищ із незначними ресурсами, які знаходяться в зоні значного впливу техногенних факторів.

Родовища II категорії є захищеними від дії зовнішніх факторів, а їх виснаження може відбуватися в результаті перебільшення водовідбору над їх експлуатаційними запасами.

Родовища ІІІ категорії характеризуються значними запасами і є захищеними від дії зовнішніх факторів, а тому виснаження їм не загрожує і нема потреби в проведенні заходів для їх охорони.

Наведена категоризація мінеральних вод за умовами їх захищеності від виснаження дозволяє планувати заходи з їх охорони. Усі родовища мінеральних вод за ступенем складності охорони від виснажен­ня підрозділяються на три групи:

1) родовища тріщинного і тріщинно–жильного типів, на площі яких досить складно встановити і кількісно оцінити з доступною вірогідністю джерела формування мінеральних вод;

2) родовища пластового типу, на площі яких відносно вірогідно можна оцінити джерела формування мінеральних вод;

3) родовища гідроінжекційного типу, формування ресурсів яких керується складними співвідношеннями напорів двох і більше водоно­сних систем.

Заходи із захисту мінеральних вод від виснаження на родовищах І групи будуються на даних тривалих дослідних відкачок (випусків) при їх розвідці й експлуатації. Гідродинамічний метод захисту родвищ ІІ групи з простими гідрогеологічними умовами базується на аналітичних розрахунках, а зі складними умовами – на результатах математичного моделювання. III група родовищ потребує детальніших польових досліджень із застосуванням методів математичного моделювання.