Охорона підземних мінеральних вод від забруднення та виснаження

Під охороною підземних мінеральних вол від забруднення і виснаження слід розуміти комплекс заходів і процесів, які перешкоджають проникненню шкідливих речовин до водоносних горизонтів, їх подальшому розповсюдженню по горизонту, а також погіршенню їх якісного складу і лікувальної дії в результаті нераціонального використання мінеральних вод та дії різноманітних техногенних факторів.

Заходи з охорони підземних вол від забрудіїення і виснаження можна поділити на профілактичні та спеціальні.

До профілактичних заходів відноситься систематичний контроль за режимом мінеральних вод у межах родовища та на прилягаючих до нього територіях. Тобто необхідна організація моніторингу підземних мінеральних вод, що є складовою частиною гідрогеологічного моніторингу, а той у свою чергу загального екологічного моніторингу України. На сьогодні в межах багатьох родовищ мінеральних вод, де функціонують курорти і санаторії, діють режимні станції за допомогою яких виконуються спостереження за якісним та кількісним складом мінеральних вод.

Обов'язковим є спорудження та дотримування санітарної охорони, що означає виділення гірсько-санігарних зон охорони з різним ступенем обмеження різноманітних техногенних заходів: суворого режиму, обмежень і спостережень.

Зона суворого режиму включає обмежені по площі ділянки, на яких знаходяться природні і штучні виходи мінеральних вод (джерела і свердловини). Друга зона території, з якої відбувається стікання поверхневих і підземних вод до родовища мінеральних вод, включаючи територію санаторно-курортної установи. Третя зона охоплює область живлення і формування мінеральних вод. Взагалі на курортних-рекреацій. На інших об’єктах створюються єдині округи санітарної охорони з метою попередження можливого хімічного і мікробіологічною забруднення мінеральних вод, поверхневих вод, грунтів, атмосферного повіїря та інших природних об'єктів. Границі зон санітарної охорони визначаються на основі аналізу гідрогеологічних матеріалів, іноді з допомогою польових досліджень, при цьому використовуються розрахункові методи та методи математичного моделювання.

Питання охорони підземних вод вирішуються при інспектуванні комунальних, промислових, гідротехнічних, сільсько - господарських об'єктів у межах родовища та на прилягаючих територіях. Слід пам'ятати, що на якісний і кількісний склад мінеральних вод впливає режим підземних вод, який, крім природних факторів, визначається впливом меліоративних заходів, гірничодобувних робіт, відбором води для господарсько-питного постачання, лісо і сільськогосподарськими роботами тощо. Оцінка впливу проектованих об'єктів і господарських заходів на режим мінеральних вод полягає у визначенні додаткового живлення підземних вод, зміни їх рівнів, розмірів області й інтенсивності забруднення водоносного горизонту на різні моменти часу, можливого часу підтягування забруднення до водозабору, часу розповсюдження депресійної поверхні шахтного або господарсько-питного водозабору) до гідрогеологічних .меж родовища мінеральних вод тощо.

Проектований об'єкт розташовується з урахуванням гідрогеологічних умов, природної захищеності підземних вод, місцезнаходження водозаборів, курортів, санаторіїв, геоморфологічних умов, а також місцеположення водойомів і водоймищ. При незначній природній захищеності мінеральних вод об'єкт не можна розташовувати в межах зон санітарної охорони, в області живлення ґрунтових вод, у карстових районах і т.д. Якщо родовище мінеральних вод знаходиться в зоні меліоративного зрошення, необхідно оцінити вплив на якісний склад мінеральних вод, збільшення інфільтраційного живлення і при необхідності враховувати живлення підземних вод з нормами поливів. У зоні меліоративного осушення важливою є оцінка взаємозв'язку поверхневих і мінеральних вод при зниженні рівнів підземних вод і зменшенні випаровування внаслідок осушення фунтів. З профілактичними діями тісно пов'язано виконання прогнозів, щодо зміни кількісного та якісного складу підземних, зокрема мінеральних вол. Для виконання прогнозів найбільш ефективним є використання методів математичного моделювання фільтраційних та міграційних процесів До речі, за допомогою методів моделювання можна виконати кількісну оцінку природної захищеності мінеральних вод.

Спеціальні захисні дії включають ліквідацію області забруднення мінеральних вод шляхом відкачки забруднення, локалізацію області забруднення, що виконується відкачкою або спорудженням непроникних екранів, штучне поповнення підземних вод, утворення штучних гідрохімічних бар'єрів.

Для того, щоб не допустити підтягування забруднених вод або прісних вод які шляхом змішування їх з мінеральними водами призводять до втрати лікувальних властивостей останніх, споруджуються відкачки шкідливих вод. Відкачки можуть виконувати роль гідравлічної завіси, коли шкідливі води надходять збоку, або знижувати рівні ґрунтових або напірних вод коли шкідливі води відповідно надходять з верхнього або нижнього водоносного горизонту до продуктивного горизонту.

Охорона підземних мінеральних вод може виконуватися шляхом створення штучних геохімічних бар'єрів

Встановлено, що захищеність мінеральних вод від забруднення залежить віл гідрогеологічних умов родовища, літологічних особливостей гірських порід, гідродинамічних характеристик водовмісних відкладів та техногенних факторів, що можуть мати різноманітне походження і властивості.

Звичайно, забруднення мінеральних вод різного типу має різні наслідки. Особливо небезпечним є забруднення мінеральних лікувальних вод, зокрема внутрішнього призначення. Основні забруднювачі мінеральних вод є характерними для забруднення підземних вод взагалі.