Розробка рекомендацій, щодо покращення охорони підземних мінеральних вод від забруднення та виснаження

Під охороною підземних мінеральних вод від забруднення і виснаження слід розуміти комплекс заходів і процесів, які перешкоджають проникненню шкідливих речовин до водоносних горизонтів, їх подальшому розповсюдженню по горизонту, а також погіршенню їх якісного складу і лікувальної дії в результаті нераціонального використання мінеральних вод та дії різноманітних техногенних факторів.

Заходи з охорони підземних вод від забруднення і виснаження можна поділити на профілактичні та спеціальні.

До профілактичних заходів відноситься систематичний контроль за режимом мінеральних вод у межах родовища та на прилягаючих до нього територіях. Тобто, необхідна організація моніторингу підземних мінеральних вод, що є складовою частиною гідрогеологічного моніторингу, а той, у свою чергу, – загального екологічного моніторингу України. На сьогодні в межах багатьох родовищ мінеральних вод, де функціонують курорти і санаторії, діють режимні станції, за

допомогою яких виконуються спостереження та якісним та кількісним складом мінеральних вод.

Обов'язковим є спорудження та дотримування санітарної охорони, це означає виділення усіх санітарних зон охорони з різним ступенем обмеження різноманітних техногенних заходів: суворого режиму, обмежень і спостережень.

Зона суворого режиму включає обмежені по площі ділянки, на яких знаходяться природні і штучні виходи мінеральних вод (джерела і свердловини).

Питання охорони підземних вод виршуються при проектуванні комунальних, промислових, гідротехнічних, сільської осгодарських об'єктів у межах родовища та на прилягаючих територіях.

Проектований об'єкт розташовується з урахуванням гідрогеологічних умов, прнродюї захищеності підземних вод місцезнаходження водозаборів, геоморфологічних умов, а також місцеположення водотоків і водоймищ. При незначній природній захищеності мінеральних вод об'єкт не можна розташовувати в межах зон санітарної зони. Якшо родовище мінеральних вод знаходиться в зоні меліоративного зрошення, необхідно оцінити вплив на якісний склад мінеральних вод збільшення інфільтраційного живлення і при необхідності враховувати живлення підземних вод з нормами поливів. У зоні меліоративного осушення важливою є оцінка взаємозв'язку поверхневих і мінеральних вод при зниженні рівнів підземних вод і зменшенні випаровування внаслідок осушення грунтів. З профілак­тичними діями тісно пов'язано виконання прогнозів щодо зміни кількісного та якісного складу підземних, зокрема мінеральних вод. Для виконання прогнозів найбільш ефективним є використання методів математичного моделювання фільтраційних та міграційних процесів. До речі, за допомогою методів моделювання можна виконати кількісну оцінку природної захищеності мінеральних вод.

Спеціальні захисні дії включають ліквідацію області забруднення і мінеральних вод шляхом відкачки забруднення, локалізацію області забруднення, що виконується відкачкою або спорудженням непроникних екранів, штучне поповнення підземних вод, утворення штучних і гідрохімічних бар'єрів.

Для того, щоб не допустити підтягування забруднених вод або прісних вод, які шляхом змішування їх з мінеральними водами призводять до втрати лікувальних властивостей останніх, споруджуються відкачки шкідливих вод. Відкачки можуть виконувати роль гідравлічної завіси і знижувати рівні грунтових або напірних вод, коли шкідливі води відповідно надходять з верхнього або нижнього водоносного горизонту до продуктивного горизонту.

Отже, охорона підземних мінеральних вод може виконуватися шляхом створення штучних геохімічних бар'єрів та комплексом профілактичних заходів.