РЕФЕРАТ. Дипломна робота складається з 60 сторінок, містить 57 джерел, 21 монографій.

Дипломна робота складається з 60 сторінок, містить 57 джерел, 21 монографій.

В роботі найчастіше зустрічаються такі поняття: жіноча сорочка, матеріали, ластка, вставка, горловина, пазушка, музейні фонди та інші.

Об’єктом роботи є традиційний український жіночий одяг кінця ХІХ - поч. ХХ ст.

Предметом роботи є жіночі сорочки Полтавщини (кінця ХІХ - поч. ХХ ст.), а саме особливості крою та декорування.

Мета даної роботи полягає у висвітленні художніх особливостей декорування та виявленні характерних рис крою жіночих сорочок на Полтавщині кінця ХІХ - поч. ХХ ст.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що сформовано класифікацію жіночих сорочок на основі характерних рис крою та декорування; з’ясовано, що традиційною ознакою вишивки на сорочках є її топографія; окреслене коло найчастіше вживаних мотивів і елементів орнаментики на сорочках Полтавщини, охарактеризовано їх стилістичні особливості; визначено специфіку Полтавських сорочок у загальноукраїнському контексті та у порівнянні з іншими областями України.

Основні висновки роботи полягають в тому, що: на Полтавщині існувало вданий період 3 основні типи крою це: сорочки тунікоподібні, з суцільно кроєним рукавом та з вставками.

При опрацюванні особливостей декорування сорочок Полтавщини було виділено ряд візерунків, які були поширені на Полтавщині Більшість візерунків були розбиті на 3 підгрупи: рослинні, геометричні і тваринні. Систематизація матеріалу допомогла зрозуміти які саме візерунки являлись улюбленими у полтавських жінок при оздобленні сорочок. Серед них виділяються найпоширеніші: ламана "гілка", "ламане гілля", "гілка", "гілки" (коли їх було кілька), "млинки", "млини", "ключі", "орли", "орлики", "ламане дерево", "деревця", "дубці", "вазонки", "гарбузове, дубове листя", "виноград", "кленовий лист", "кленова квітка", "зозулині очі", "гречечка", "гвоздики".

Щодо технік вишивки, то на Полтавщині панувала лиштва, виколювання, вирізування, настилування. В основному декорували горловину, рукава і подол.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...…..3

РОЗДІЛ 1. ЖІНОЧА СОРОЧКА ЯК ЕЛЕМЕНТ ТРАДИЦІЙНОГО УКРАЇНСЬКОГО ОДЯГУ……………………………………………………...8

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРНІ РИСИ КРОЮ ПОЛТАВСЬКИХ ЖІНОЧИХ СОРОЧОК ПОЛТАВЩИНИ кін. ХІХ - поч. ХХ ст..……………………..16

2.1. Архаїчні види крою жіночих сорочок – тунікоподібна та з суцільнокроєним рукавом……………………………………………………..16

2.2. Сорочки з уставками в жіночому одязі Полтавщини………………….22

РОЗДІЛ 3. Особливості декорування жіночих сорочок Полтавщини кін. ХІХ - поч. ХХ ст……………………………..……….28

3.1. Варіативність візерунків в вишивках Полтавських сорочок………….28

3.2. Техніки та матеріали вишивки в Полтавських жіночих сорочках……39

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………50

ВСТУП

Наші часи позначені небувалим зростанням інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, до непересічних досягнень минулого. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків не­обхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сього­дення.

У справі оптимізації міжнаціональних відносин, пошуку шляхів задоволення соціально-культурних запитів людей важливого значення набуває вивчення національної культури і побуту народу. Ці дослідження зосереджені переважно у сфері тра­диційно-побутової культури, яка створювалася протягом століть народом, розвивалася й удосконалювалася. Разом із тим якщо розглядати національну культуру як цілісну систему, слід брати до уваги надбання різних місцевостей України протягом тривалого історичного шляху.

Українська сорочка – культурне явище, що відображає світогляд, художню творчість та історичний розвиток українського народу. Закодована у знаково-символічних графемах міфопоетична картина світу наших предків, відтворена впродовж віків щораз іншими матеріалами та техніками, збереглася до наших днів в орнаментальній системі вишивки традиційної сорочки та в крої.

Дослідження традиційного крою та декорування сорочки актуальне в плані дослідження і вивчення етногенезу та етнокультурних зв'язків українського народу, формування й еволюції його традицій та звичаїв і духовної культури загалом. Водночас, дане дослідження актуальне не тільки з погляду пізнання національного надбання, але й має певне загальнолюдське культурне значення. Полтавська сорочка – це душа культури, свідчення етнічної для даного регіону спадщини.

Об’єктом дослідження – є традиційний український жіночий одяг кінця ХІХ - поч. ХХ ст.

Предметом дослідження є жіночі сорочки Полтавщини (кінця ХІХ - поч. ХХ ст.), а саме особливості крою та декорування.

Мета даної роботи полягає у висвітленні художніх особливостей декорування та виявленні характерних рис крою жіночих сорочок на Полтавщині кінця ХІХ - поч. ХХ ст.

Для досягнення зазначеної мети передбачено наступні завдання:

– розглянути жіночу сорочку, як основний елемент традиційного українського одягу;

– проаналізувати, які характерні риси крою жіночих сорочок були притаманні на Полтавщині в кін. ХІХ - поч. ХХ ст.;

– охарактеризувати особливості декорування жіночих сорочок Полтавщини кін. ХІХ - поч. ХХ ст.;

Хронологічні рамки дослідження визначаються періодом кінця XIX - початку XX століття. Даний період поєднує в собі наявність традиційних рис в побутовій культурі, і водночас, в цей період внаслідок соціально-економічних змін відбувається проникнення в традиційно-побутову культуру нових елементів, пов'язаних з модернізацією суспільного життя.

Географічні межі дослідження визначається територією Полтавської губернії в межах кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що сформовано класифікацію жіночих сорочок на основі характерних рис крою та декорування; з’ясовано, що традиційною ознакою вишивки на сорочках є її топографія; окреслене коло найчастіше вживаних мотивів і елементів орнаментики на сорочках Полтавщини, охарактеризовано їх графемні та стилістичні особливості; визначено специфіку Полтавських сорочок у загальноукраїнському контексті та у порівнянні з іншими областями України.

Практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали дослідження можуть бути використані для фахових дисциплін і включені до курсу з історії українського мистецтва, а також у музейній практичній діяльності; стануть у пригоді для формування тематико-експозиційних планів виставок і музейних експозицій.

Теоретичне значення даної роботи полягає у тому, що матеріал даної роботи може використовуватись в дослідженнях з етнографії, краєзнавстві та деяких спеціальних історичних дисциплінах.

Історіографічний огляд На сьогодні історіографічний доробок з даної проблематики можна представити двома основними напрямками.

Так, до першого напрямку належать роботи, в яких вивчається поняття вишивки та елементи декорування сорочки. При цьому дослідники зупиняються і на особливостях саме Полтавських сорочок, або ж вони стають і предметом окремих спеціальних досліджень.

Звернули свою увагу на особливості традиційної вишивки Полтавщини відомі вчені-етнографи Селівачов М.Р. і Сидорович С.Й. Хоча вишивку автори розглядали побіжно, зосереджуючись на конструктивних та художніх особливостях народного вбрання, представлений в їх роботах фактологічний матеріал має важливе значення.

Бажання зафіксувати і зберегти для нащадків багатовікове творче надбання українського народу лягло в основу укладання відомим діячем культури і мистецтва України Титаренком В.П. альбомом зі зразками української народної вишивки. Це видання не містить достатньо наукових коментарів, і його значення посилюється наданням широкого спектру зразків вишивки.

В узагальнюючій фундаментальній праці Прилипко Я.П. з культури та побуту українського народу полтавський матеріал посідає порівняно незначне місце. Проте з позицій тогочасної народознавчої науки вчений зробив дослідження, яке має неабияке методологічне значення щодо загального походження українського традиційного одягу і вишивки на ньому.

В праці «Декоративно-прикладне мистецтво» Антоновича С.А., Захарчук-Чугая Р.В., Станкевича М.Є., вивчення народної орнаментики відбувалося з мистецтвознавчим підходом. Разом з цим в роботі зібрано типові зразки вишивок з різних районів України, що мають неабияке значення для порівняльного аналізу характерних ознак української традиційної вишивки.

Орнаменту, колориту традиційної вишивки Полтавщини та порівняння її з аналогами з інших областей України і сусідніх народів присвячені статті Кисіля Г.О. та Кулика О., дані роботи зосереджені на вивченні своєрідних локальних особливостей народного мистецтва, зокрема вишивки, що характеризується великим нагромадженням фактологічного матеріалу й спробами його наукової інтерпретації.

Суттєвий внесок у вивчення регіональних особливостей української народної вишивки внесли Стельмах Т.Ю., Горинь Г.Й., які у контексті загальної характеристики народного одягу як усієї України, так і окремих її областей, визначає спільні та відмінні риси художньо-стилістичних та технічних особливостей декорування традиційного вбрання.

Важливе значення для дослідження стильової специфіки орнаменту, його композиційного та колористичного вирішення, особливостей технік вишивання, а також ролі вишивки в художньому оформленні одягу й тканин мають фундаментальні мистецтвознавчі праці Р. Захарчук-Чугая.

Значний внесок в розробку проблем української вишивки внесла Т. Кара-Васильєва. Вона в своїх роботах «Полтавська народна вишивка», «Українська сорочка», «Українська вишиванка» змогла прослідкувати розвиток народної вишивки на прикладі полтавського регіону, де найбільш яскраво проявились її художні особливості; проаналізувала музейні збірники, мистецтвознавчі та етнографічні джерела, а також наводяться матеріали, зібрані автором в експедиціях. Вишивка розглядається в комплексі з народним одягом і інтер’єром.

До другого напрямку належать роботи, в яких вивчаються особливості крою сорочок.

У роботі «Історія українського костюма» Т.О. Ніколаєва висвітлює витоки традиційного костюма, його багатовікову історію, тісно пов’язану з процесом розвитку української спільноти. Представлене широке розмаїття народного вбрання відповідно до історико - етнографічних регіонів України, детально розглядаються його численні компоненти та прийоми оздоблення зокрема на Полтавщині.

Обґрунтовану характеристика одягу українців як у містах, так і в селах, починаючи з ХV ст. і закінчуючи ХХ ст. подають Білан М.С. і Стельмащук Г. у своїй роботі «Український стрій». На початку викладу етнографічного матеріалу подано пояснення термінів, що стосується вбрання людини.

Значну увагу проблемам крою у статті «Типи народних сорочок Гетьманських земель лівобережжя» висвітлила Г. Шафранська розмаїття та несхожість сорочок між собою, показала своєрідний консерватизм, майже цілковиту незмінність у крої, притаманній Полтавщині кінця ХІХ - поч. ХХ ст., на основі польових матеріалів та музейних колекцій.

Комплексністю підходу відзначаються праці К. Матейко «Український народний одяг» та дослідження Г. Маслової, в яких розкриваються питання специфіки одягу та генезису окремих його видів.

У роботі «Народний одяг Полтавщини. Полтавська сорочка» Є. Гайова дає загальну характеристику полтавської сорочки – найдавнішого виду ужиткового одягу. Вона докладно зупиняється на особливостях крою сорочки в різних повітах краю. Авторка провела типологізацію композиційних орнаментальних мотивів і сюжетів, дослідила місцеву термінологію і художньо-функціональну роль у системі одягового призначення.

В етнографічному нарисі «Звичаї нашого народу» Воропай О. значну частину присвятив вивченню українського одягу, зокрема Полтавської області. Автор використав у нарисах як свої записи, зібрані впродовж багатьох років, так і наукову та художню літературу.

У своїй роботі «Українські сорочки, їх типи, еволюція і орнаментація» Білецька В. охарактеризувала основні типи українського одягу, з чого він складався, основні типи крою сорочок, особливості горловини, які існували на Полтавщині.

Важливу роль у висвітленні питання присвятив Щербій Г.С. у статті «Характеристика деяких особливостей українського народного одягу», вивчаючи український одяг, як важливу складову частину матеріальної культури, яка певною мірою допомогла з’ясувати такі складові питання, як етногенез народу, етнічну історію, культурні зв’язки з іншими східнослов’янськими народами та ін..

Виділив головні риси кожного регіону, зокрема Полтавщини та надав відповіді на цікаві для науковців питання Наулко В.І. «Культура і побут населення України», охарактеризувавши локальні особливості народного одягу.

Джерельною базою дослідження виступають матеріали фонду Національного заповідника «Хортиця», а саме предмети фондової колекції сорочок Полтавщини. Матеріали даної колекції дозволяють розкрити особливості крою та декорування Полтавських сорочок, класифікувати сорочки відповідно побутуванню в даній місцевості. Виявлення основних елементів орнаментації, поширені на Полтавщині.

Методологія та методи дослідження теми ґрунтуються на принципах історизму, об’єктивності, порівняльного аналізу, узагальнення і синтезу однотипних фактів. Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань були застосовані методи класифікації та типології, що дозволило систематизувати і узагальнити значний фактичний матеріал; картографічний метод для наочного фіксування усіх елементів сорочки та традиційної вишивки на ній, виявлення ареалів їх побутування на Полтавщині.

Дипломна робота має традиційну структуру і включає в себе вступ, основну частину, яка складається з трьох розділів, висновку і списку літератур і джерел.