Витрати одного блага, виражені в кількості іншого блага, яким довелося знехтувати (пожертвувати) називаються альтернативними витратами.

Вибір економічного рішення в важається раціональним, якщо додаткові (граничні) вигоди не менші за додаткові (граничні) витрати:

МВ ≥ МС,

де МВ – граничні вигоди;

МС – граничні витрати.

Розглянемо найпростішу економічну модель. В ній використовуються обмежені ресурси для виробництва двох товарів: автомобілів і станків.

Для аналізу ситуації необхідні такі припущення:

- економіка функціонує в умовах повної зайнятості і досягає повного обсягу виробництва;

- кількість факторів виробництва постійна і їх можна перерозподіляти.

Виробничі можливості даної моделі:

Побудуємо графік виробничих можливостей.

Крива АВСDEF називається межею виробничих можливостей. Будь – яка точка кривої демонструє максимальну кількість одиниць товарів, яку може виробляти система при повному використанні ресурсів. Тобто всі точки кривої АВСDEF є варіантами найбільш ефективного використання ресурсів.

Для даної моделі можливі два граничних варіанти випуску:

1) всі ресурси направлені на виробництво станків ( 5 станків);

2) всі ресурси направити на виробництво автомобілів (15 автомобілів).

Крива АВСDEF демонструє повну зайнятість або повне використання ресурсів.

Точка W і всі точки, розміщені поза кривою АВСDEF демонструють варіанти випуску, недосяжні при даній кількості ресурсів;

Точка N і всі точки, розміщені всередині кривої АВСDEF демонструють можливі варіанти випуску, при яких ресурси використовуються неповністю. Неповне використання ресурсів може свідчити про неефективність їх використання.

Проте розміщення кривої може змінюватися.

Зміщення кривої ліворуч свідчить про те, що ресурси використовуються неповністю, тобто вона демонструє неповний обсяг виробництва.

Зміщення кривої праворуч свідчить про збільшення кількості ресурсів або про підвищення ефективності їх використання (прогресивні зміни в технології виробництва).

Збільшення виробництва одного з благ потребує скорочення виробництва іншого блага. Крива виробничих можливостей має зазвичай випуклу форму. Це пояснюється тим, що збільшення виробництва одного з благ пов’язане з залученням в його виробництво все менш пристосованих і малоефективних ресурсів. Тому кожний додатковий станок потребує кожного разу більшого скорочення виробництва автомобілів. Цей приклад ілюструє закон спадного характеру продуктивності факторів виробництва.

Література:

1.Загальна економіка. Підручник / І.Ф.Радіонова та ін.. – К.: А.П.Н , 2000 – р.1: теми 1.4 - 44-50 с.

2. Нурєєв Р.М. Курс мікроекономіки: Підр. – К.: Академія, 2001 - р.2.1. , 44 – 49 с.

3. Основи економічних знань. Підручник. За заг. редакцією Мочерного С.В. – К.: «Академія», 2001. – т.1.4, 49-57 с.