Підсумки роботи транспорту України за січень-вересень 2012 року

За січень-вересень 2012р. підприємствами транспорту перевезено 574,4 млн.т вантажів, що становило 96,6% від обсягу перевезень вантажів у січні-вересні 2011р.

Вантажооборот. Вантажооборот склав 293,7 млрд.ткм, або 93,0% від обсягу січня–вересня 2011р. Вантажооборот залізничного транспорту зменшився на 0,9%. На Південній залізниці вантажооборот зріс на 4,1%, Південно-Західній – на 3,1%, Одеській – на 2,5%. На Донецькій та Львівській залізницях вантажооборот зменшився на 2,5%, Придніпровській – на 6,6%. Вантажооборот автомобільного транспорту зріс на 2,4%. Вантажооборот авіаційного транспорту зменшився на 13,1%, трубопровідного – на 19,1%, водного – на 25,0%.

У січні–вересні 2012р. перевезення вантажів залізниця-ми становили 99,7% від обсягу січня–вересня 2011р. , у т.ч. відправлення вантажів – 99,7%. Відправлення вантажів зросло на Південно-Західній залізниці на 10,9%, Південній – на 9,1%, Придніпровській – на 1,2%. Відправлення вантажів знизилося на Донецькій залізниці на 4,8%, Одеській – на 4,6%, Львівській – на 1,1%. Відправлення зерна та продуктів перемелу збільшилось у 1,9 рази, будівельних матеріалів – на 6,3%, коксу – на 2,6%. Відправлення кам’яного вугілля знизилося на 0,4%, залізної та марганцевої руди – на 1,8%, хімічних і мінеральних добрив – на 1,8%, чорних металів – на 5,8%, цементу – на 8,9%, лісових вантажів – на 11,9%, брухту чорних металів – на 30,3%, нафти і нафтопродуктів – на 33,7%.

Водним транспортом за січень–вересень 2012р. перевезено вантажів у обсязі 5,8 млн.т, або 81,7% від обсягу січня–вересня 2011р. Закордонні перевезення вантажів водним транспортом склали 76,5% від обсягів січня–вересня 2011р. Обсяг переробки вантажів у торговельних і рибних портах та на промислових причалах (морських і річкових) зріс на 0,8% і становив 117,9 млн.т. Переробка експортних вантажів збільшилася на 18,3%. Переробка імпортних вантажів скоротилася на 11,8%, транзитних – на 20,1%, внутрішнього сполучення – на 20,5%. Кількість оброблених суден – закордонних та інфрахт – скоротилася на 7,0% і становила 11,2 тис.од.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за січень–вересень 2012р. перевезено 132,2 млн.т вантажів, що на 2,0% більше, ніж за січень–вересень 2011р., та виконано вантажооборот у обсязі 28,9 млрд.ткм, який зріс на 2,4%.

Магістральними трубопроводами у січні–вересні 2012р. транспортовано 93,2 млн.т вантажів, що склало 82,1% від обсягу транспортування вантажів у січні–вересні 2011р. Перекачка аміаку скоротилася на 1,8%, газу – на 15,3%, нафти – на 32,3%. Транзит газу зменшився на 19,7%, нафти – на 19,6%, аміаку – на 8,2%.

За 9 місяців 2012р. авіаційним транспортом перевезено 78,9 тис.т вантажів, що на 17,3% більше, ніж за січень–вересень 2011р. Вантажооборот авіаційного транспорту становив 240,8 млн.ткм, що на 13,1% менше, ніж за січень–вересень 2011р.

За січень–вересень 2012р. послугами пасажирського транспорту скористалися 5,0 млрд. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 101,1 млрд.пас.км, що становить відповідно 96,9% та 99,1% від обсягів січня–вересня 2011р.

Відправлення пасажирів залізничним транспортом (з урахуванням перевезень місь-кою електричкою) залиши-лися на рівні січня–вересня 2011р., при цьому відправлення пасажирів міською електричкою зросли у 15,6 раза. На Придніпровській залізниці відправлення пасажирів зменшилися на 0,1%, Південній залізниці – на 1,0%, Донецькій – на 1,8%, Львівській – на 2,2%, Одеській – на 2,3%, Південно-Західній – на 4,3%.

Послугами автомобільноготранспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 2,6 млрд. пасажирів, що становить 94,2% від обсягів перевезень пасажирів у січні–вересні 2011р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців зменшилися на 9,5%.

Перевезення пасажирів морськимтранспортом становили 84,5% від обсягів січня–вересня 2011р. Підприємства м. Севастополя, які виконали 76,6% загальних обсягів морських перевезень пасажирів, зменшили перевезення пасажирів на 19,8%.

Закордонні морські перевезення пасажирів зросли на 25,2% порівняно з січнем–вереснем 2011р. Підприємства Автономної Республіки Крим, які виконують майже всі морські закордонні перевезення (98,5%), збільшили перевезення пасажирів у січні–вересні 2012р. на 25,4%. Авіаційним транспортом перевезено 6,4 млн. пасажирів, що на 10,4% більше, ніж за 9 місяців 2011р. За січень–вересень 2012р. міським електротранспортом переве-зено 2,1 млрд. пасажирів, що на 0,2% менше січня–вересня 2011р.

Залізничний транспортотримав в Україні досить високий рівень розвитку. Займає перше місце за вантажообігом і друге (після автомо­більного) - за пасажирообігом, відповідно 14,6% І 9,5%. Він виконує важливі функції по перевезенні пасажирів та вантажу у внутрішньодер­жавному і особливо в міждержавному сполученні. Загальна довжина за­лізниць становить на 2010 рік 23 тис. км (2/3 з них - електрифіковані). Приблизно стільки ж (до 25 тис. км) становить протяжність залізниць підприємств (у т.ч. під'їзних шляхів та відгалужень). Середня густота ме­режі залізниць - 38 км на 1 000 км² території. Найгустішу мережу заліз­ниць мають промислові райони Донбасу, Придніпров'я та західні області України. Діє п'ять залізниць, що відрізняються напрямком, характером вантажів і функціями. Донецька і Придніпровська залізниці найбільш за­вантажені, здійснюють великий обсяг перевезень промислової сировини (вугілля, залізні та марганцеві руди) та продукції (сталь, прокат, машини І обладнання тощо). Придніпровська та Південно-Західна залізниці коопе­руються з річковим транспортом в районах дніпровських портів. Львів­ська та Одеська залізниці здійснюють більшу частину експортно-імпорт­них операцій (Одеська також тісно взаємодіє з морським транспортом). Залізниці здійснюють прямий та транзитний зв'язок України з Росією, Білоруссю, країнами Балтії, Молдовою, Польщею, Чехією, Угорщиною, Словаччиною, ФРН, Румунією.

Основні вантажі (до 90% в залізничному транспорті України займає саме перевезення вантажів і лише 1 0% - пасажирів): будівельні матеріали, вугілля, залізні та марганцеві руди, чавун, сталь, нафта, зерно, ліс тощо.

Найбільші залізничні вузли: Харків, Київ, Одеса, Львів, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дебальцеве, Жмеринка, Чоп, Лозова, Стрий, Ковель, Коростень, Шепетівка, Здолбунів, Помішня, П'ятихатки, ст. ім. Т. Шев­ченка та ін.

Важливою проблемою для України в плані її інтеграції в європейську єдину залізничну систему є приведення ширини української колії (1524 мм) до європейського зразку (1435 мм), як в Польщі, Словаччині, Угор­щині, Румунії та ін. Необхідно також ввійти в європейську програму бу­дування швидкісних магістралей (швидкість 200-300 км/год).

Автомобільний транспортміцно утримує перше місце за перевезен­ням пасажирів та друге - за вантажообігом. Протяжність автошляхів біля 170 тис. км (155 тис. км доріг має тверде покриття), якість їх за європейським стандартами - незадовільна. Недосконалий автопарк та відсутність необхід­ного сервісу на дорогах роблять автотранспорт одним з найдорожчих видів транспорту. Внаслідок переважно рівнинного характеру рельєфу України ав­томобільний транспорт розвивається більш менш рівномірно по всій її тери­торії, правда, більш густа мережа автошляхів - на заході держави.

Велике значення автотранспорт має для обслуговування АПК, пере­везень на великі відстані та доставки вантажів і пасажирів у важкодоступні райони. Україна має досить рівномірно розміщену густу мережу автошляхів (середня густота 280 км доріг на 1000 кв. км території). Важ­ливі вузли: всі обласні і багато районних центрів (Київ, Львів, Харків та ін.). Через територію країни прокладені важливі міждержавні та міжре­гіональні автомагістралі: Москва - Київ - Львів - Ужгород - країни Цен­тральної Європи; Санкт-Петербург - Одеса; Москва - Харків - Севасто­поль; Київ - Дніпропетровськ - Донецьк та ін. В перспективі планується зв'язати Україну сучасними швидкісними магістральними автошляхами з країнами Західної та Центральної Європи. Планується вдосконалення транспортних засобів, перехід на екологічно чисті види палива (поки що автотранспорт - один з найбільших забруднювачів атмосфери), створен­ня розгалуженої авто сервісної мережі і т.д.

Морський транспорт.Морський транспорт включає судна різних типів і призначень, морські порти й шляхи, судноремонтні підприємства та суднопідйомне устаткування, засоби зв'язку та електрорадіонавігації тощо. Широко використовується для внутрішніх і, особливо, міжнарод­них перевезень. Характеризується високою ефективністю перевезень по­рівняно з іншими видами транспорту; виконує більше половини всіх зо­внішньоторговельних зв'язків країни.

Питома вага вантажообігу морського транспорту у вантажообігу транспортної системи країни становить більше 30%.

Морський транспорт концентрується виключно на півдні країни - на побережжі Чорного і Азовського морів, тобто в Азово-Чорноморському басейні, який через Босфор і Дарданелли зв'язаний із Середземномор'ям, а потім - зі Світовим океаном.

Організаційно морський транспорт України складається з трьох мор­ських пароплавств: Чорноморського, Азовського і Українського Дунай­ського. Головними вантажами є нафта і нафтопродукти, залізна руда, зер­нові вантажі, будівельні вантажі та ін.

Морський транспорт забезпечує основні імпортні та експортні по­ставки вантажів, а також здійснює транзитні перевезення.

Морські порти.Найбільші морські порти України розміщені в Азово-Чорноморському басейні.

До складу Чорноморського пароплавства входять морські порти Оде­са, Іллічівськ, Південний, Білгород-Дністровський, Миколаїв, Очаків, Херсон, Євпаторія, Севастополь, Ялта, Феодосія. Управління пароплав­ства розміщене у м. Одеса.

Азовському морському пароплавству (центр управління в Маріуполі) підпорядковані морські порти Маріуполь, Бердянськ, Керч.

До складу Українсько-Дунайського пароплавства (управління в Ізмаї­лі) входять морські порти Ізмаїл, Кілія, Рені.

Постійно діють три міжнародні паромні переправи - українсько-бол­гарська Одеса-Варна, українсько-грузинська Одеса-Поті та українсько-російська Керч-Тамань.

Річковий транспортздійснює перевезення вантажів переважно вну­трішніми водними (природними і штучними) шляхами. Довжина внут­рішніх судноплавних шляхів, що експлуатуються в Україні, становить 4,5 тис. км, у т.ч. довжина штучних водних судноплавних шляхів - 2,2 тис. км. Щорічний вантажообіг річкового транспорту не перевищує в серед­ньому 10 млрд.т/км.

У складі річкового флоту країни понад 1500 різноманітних суден, близько 600 одиниць службово-допоміжного флоту, 9 портів, 3 суднобу­дівних і судноремонтних заводи. Найбільшими механізованими річкови­ми портами із сучасними перевантажувальними машинами, портальни­ми і плавучими кранами та іншою технікою є Київський, Дніпропетров­ський, Дніпродзержинський. Запорізький, Херсонський, Кременчуцький, Черкаський, Миколаївський, Чернігівський. Основний обсяг перевезень вантажів здійснюється по Дніпру та Десні. Особливе значення має Дунай, який зв'язує Україну з Румунією, Болгарією, Сербією, Угорщиною, Сло­ваччиною, Австрією, Німеччиною. Річкові порти Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв та інші зайняті переробкою зовнішньо­торгових вантажів. Загалом же річковим транспортом України щорічно перевозиться понад 1,3млн.т зовнішньоторгових вантажів. Найбільша частка в обслуговуванні зовнішньоторгового обігу належить Миколаїв­ському річковому порту, який здійснює експортні перевезення та забезпе­чує транзит вантажів через територію України. Імпорт вантажів в Україну здійснюють три порти - Київський, Херсонський і Дніпропетровський, але їх частка у перевезеннях імпортних вантажів країни незначна (менше 4%), оскільки такі перевезення здійснюються морськими портами.

Суднами річкового флоту перевозяться вантажі у порти Дніпра і Ду­наю, Чорного, Азовського і Середземного морів. Здійснюється регулярне перевезення вантажів на дев'яти основних лініях: Італійська лінія (Трі­єст, Венеція, Равенна, Генуя, Анкона, Барі); Грецька лінія (Салоніки, Пі-рей, Александруполіс); Югославська лінія (Масленіца, Рієка, Пула, Спліт, Белград, Кладово); Румунська лінія (Галац, Бреїла, Констанца); Турець­ка лінія (Стамбул, Зонгулдак, Ізміт, Ізмір, Іскандерон); Болгарська лінія (Варна, Бургас, Русе, Силістра); Дунайська лінія; Кримсько-Кавказька лінія (Туапсе, Новоросійськ, Сочі, Поті, Батумі); Азовська лінія (Керч, Маріуполь, Таганрог). Також налагоджено перевезення вантажів у порти Франції, Іспанії, Північної Африки, Близького Сходу, а також Балтійсько­го і Північного морів.

Судна річкового флоту України перевозять: мінерально-будівельні ван­тажі (більше 80% вантажообігу річкового транспорту), вугілля і нафтококс, металобрухт і руди металів, метали різноманітного асортименту, труби і ліс, будівельні матеріали і конструкції, вантажі у контейнерах і ліхтерах, мінеральні добрива, каучук, зерно, плоди, овочі та консерви тощо.

Збільшився розрив між обсягами вантажних перевезень водним тран­спортом у 2011 році порівняно з початком 90-х років. Темпи скорочення перевезень становлять за вказаний період 37%. Понад 70% вантажних пе­ревезень виконуються головними власниками транспортного торговель­ного флоту - Чорноморським морським пароплавством (24% загального обсягу перевезень), Українською Дунайською акціонерною компанією (22%), акціонерною компанією "Укррічфлот" (20%), а також орендним підприємством "Азовське морське пароплавство" (8%).

Морськими і річковими портами переробляється щорічно більше 40 млн.т вантажів. Для морських портів характерним є переробка експорт­них вантажів (54% до загального обсягу переробки) та транзитних (33%); для річкових вантажі внутрішнього сполучення. Найбільші потоки екс­портних вантажів проходять через Запорізький і Миколаївський річкові та Іллічівський, Ізмаїльський і Південний морські порти. Імпортні ван­тажі направляються переважно через Іллічівський і Одеський морські порти. Половина загальних обсягів транзитних вантажів транспортуєть­ся через Одеський і Маріупольський морські порти. Найбільшими пе­реробниками вантажів внутрішнього сполучення є Дніпропетровський і Київський річкові порти. Силами і засобами морських та річкових портів обробляється біля 18 тис. суден зарік.

Трубопровідний транспортподіляється на магістральний (загаль­ного користування) і технологічний. Він об'єднує магістральні нафто­проводи, нафтопродуктопроводи, газопроводи і відводи від них, а також магістральні водопроводи, призначені для транспортування води на ве­ликі відстані, крім того до нього належать етиленопроводи, аміакопро-води, вуглепроводи тощо.

В Україні функціонує велика кількість магістральних газопроводів. Перший магістральний газопровід довжиною 70 км був збудований від м. Дашава до Львова. Від м. Дашава збудований газопровід до Києва, який продовжено через Брянськ (Росія) до Москви. Також діють газопроводи Шебелинка - Харків, Шебелинка - Полтава - Київ, Шебелинка - Дні­пропетровськ - Кривий Ріг - Ізмаїл та інші. Споруджено газопроводи із Прикарпаття до Мінська, Риги, Польщі.

Введено в дію магістральний газопровід "Братерство" від м. Долина до м. Шаля.

Територією України проходять газопроводи „Союз" та Уренгой - По-мари - Ужгород; трансконтинентальна нафтомагістраль „Дружба"; ма­гістральний нафтопровід Лисичанськ-Кременчук; магістральний нафто­провід Центр - Захід; нафто-продуктопроводи від нафтопереробних за­водів Кременчук - Лубни - Київ, Кременчук - Кіровоград - Черкаси, Лисичанськ - Нижньодніпровське та ін.

Найбільша густота трубопровідного транспорту відмічається на заході України, дещо менша - в її середній частині. Пересічно в державі на І тис. км² території припадає 71 км трубопроводів. Загальна довжина трубопро­водів України складає 40,2 тис.км, з них на газопроводи припадає 34,8 тис. км (87%), нафтопроводи - 2,5 тис.км (6%), нафтопродуктопроводи - 2,9 тис.км (7%). Середня відстань відправлення однієї тонни вантажів трубо­провідним транспортом загального користування дорівнює 766 км.

Сучасна система нафто- і нафтопродуктопроводів дозволяє перека­чувати більше 120 млн.т за рік нафти і нафтопродуктів.ас

Повітряний транспорт. Повітряний транспорт - один з наймолодших видів сполучення. Його почали ширше використовувати для пасажире- та вантажоперевезень тіль­ки в повоєнний час. Перевагами повітряного транспорту є швидкість, цілорічність функціонування, можливість доставки вантажів у важкодоступні райони. Має важливе значення для перевезення пасажирів, пошти, цінних та термінових вантажів. Здійснює переважну більшість трансконтинен­тальних пасажироперевезень та перевезень товарів з невеликим терміном зберігання на значні відстані. Недоліки: висока собівартість, залежність від погодних умов. Найбільші аеропорти: Бориспіль, Жуляни (Київ), Донецьк, Одеса, Львів, Запоріжжя, Луганськ, Харків, Сімферополь.

Невід'ємною умовою нормального функціонування економіки України є стабільна робота авіаційного транспорту. У цьому році спостерігається динамічне зростання попиту на ринку авіаперевезень. За статистичними даними за півроку 30 вітчизняних авіакомпаній здійснили 48,3 тис. комерційних рейсів (проти 43,4 тис. за І півріччя минулого року), кількість перевезених пасажирів зросла майже на чверть та склала 3132,7 тис.чол., вантажів та пошти – на 6,7 відсотка та становила 43,1 тис.тонн

Серед ключових факторів, які дозволяють вітчизняній авіатранспортній галузі вже багато років поспіль бути на підйомі та посідати вагоме місце у транспортному комплексі - вжиття додаткових заходів в забезпеченні безпеки польотів, підвищення інвестиційної привабливості, модернізація парку повітряних суден та наземної інфраструктури, вдале поєднання мережі внутрішніх та міжнародних маршрутів.

Особливих успіхів досягнуто у секторі міжнародних регулярних пасажирських перевезень, де зберігаються найшвидші з-поміж всіх видів транспорту темпи зростання та висока завантаженість на багатьох рейсах. Так, за підсумками І півріччя українськими авіакомпаніями перевезено на міжнародних регулярних лініях 1855,3 тис. пасажирів, при цьому значно перевищені обсяги перевезень не тільки відповідного півріччя минулого року (в півтора раза), а також і „докризового” 2008 року (на 60,8 відсотка). Середній процент пасажирського завантаження на міжнародних регулярних рейсах виріс порівняно з відповідним періодом минулого року майже на 5 процентних пунктів та склав 67,8 відсотка. У цьому році регулярні пасажирські перевезення виконують 8 українських авіакомпаній до 46 країн світу, розпочато експлуатацію на регулярній основі 6 нових міжнародних повітряних ліній (з Борисполя до Кракова, Новосибірська, Самарканду, Актау, Жирони, Штутгарту) та відновлено виконання 4-ох (з Борисполя до Мінська, Краснодара, Самари та Костанаю). Близько 88 відсотків міжнародних регулярних перевезень припадає на провідні вітчизняні авіакомпанії „Аеросвіт” та „Міжнародні авіалінії України” .

Упродовж першого півріччя почали виконувати регулярні польоти до нашої країни три нові російські авіакомпанії „AviaNova”, „VIM Airlines”, „Kontinent” та таджикська авіакомпанія „Somon Air”, загалом регулярні польоти здійснювали 50 іноземних авіакомпаній з 33 країн світу, послугами іноземних регулярних авіаперевізників за звітний період скористалось близько 1,6 млн. пасажирів.

Має місце також активізація регулярних пасажирських перевезень у межах України. У цьому році пасажирські перевезення на регулярній основі між 11 українськими містами здійснюють 7 вітчизняних авіакомпаній. За І півріччя перевезено 465,2 тис. пасажирів, приріст порівняно з відповідним півріччям 2010 року склав 23,8 відсотка, середній процент пасажирського завантаження рейсів зріс на 3 процентних пункта та склав 59,6 відсотка. Значно збільшили регулярні перевезення у межах України авіакомпанії „Аеросвіт” (в 7,2 раза), „Міжнародні авіалінії України” (на 62 відсотка) та „Дніпроавіа” (на 25 відсотків). Протягом І півріччя на внутрішніх маршрутах літаками цих трьох авіакомпаній - лідерів було здійснено 9,3 тисячі регулярних рейсів, перевезено 421,7 тис. пасажирів.
Перевезення вантажів та пошти у звітному півріччі здійснюють 17 вітчизняних авіакомпаній, значного зростання обсягів перевезень вдалось досягти авіакомпаніям АНТК „Антонов” (на 11,5 відс.), „Міжнародні авіалінії України” (на 27,2 відс.), „Аеросвіт” (на 43,6 відс.) та „Шовковий шлях” (в 6,3 раза).

Комерційні рейси вітчизняних та іноземних авіакомпаній обслуговують 28 українських аеропортів та аеродромів. За І півріччя поточного року обслуговано 90,7 тис. повітряних суден (проти 81 тисяч рік тому), пасажиропотоки через аеропорти України збільшились порівняно з відповідним півріччям минулого року на 21,4 відсотка та досягли відмітки 5186,8 тис.пас, поштовантажопотоки – на 15,2 відсотка та склали 21,9 тис.тонн.

Малою авіацією упродовж І півріччя оброблено 387,2 тис. гектарів сільськогосподарських площ, наліт становив 8,6 тисяч годин (за І півріччя 2010 року відповідно - 410,9 тис. гектарів та 9,5 тис. годин). Роботи в галузях економіки виконували 28 українських авіапідприємств.
ДП ОПР “Украерорух“ за І півріччя 2011 року обслуговано 222,7 тисяч польотів, темп зростання у порівнянні з аналогічним періодом минулого року склав 109,4 відсотка. Кількість обслугованих польотів, виконаних літаками та вертольотами авіакомпаній України зросла на 15,4 відсотка, іноземними авіакомпаніями – на 7,8 відсотка.

Зв'язок - галузь народного господарства, яка забезпечує передачу та прийом інформації поштовим, телеграфним, радіо-, телефонним та Ін­шим способами. Обслуговує всі галузі народного господарства, служить для задоволення побутових і культурнихпотреб населення.

Зараз в Україні завершується перший етап виконання програми ство­рення єдиної національної системи зв'язку яка передбачає модернізацію «верхнього» рівня зв'язку в 23 обласних центрах, встановлення сучас­них цифрових АТС, створення волоконно-оптичної лінії зв'язку Північ - Південь, Схід - Захід. Відкрилась міжнародна телекомунікаційна лінія ГПЖ, яка об'єднала Італію, Туреччину, Україну, Росію сучасним зв'яз­ком. Вона інтегрована із системами ТЕЬ («Трансєвропейські лінії»), ТАЄ («Транс-Азія-Європа»), В8-РОС8 (Чорноморська волоконно-оптична ка­бельна система), що дало змогу Україні приєднатись до цифрової мережі європейських країн, Близького та Середнього Сходу, а також до системи («Волоконно-оптична лінія навколо земної кулі»).

Розпочався також процес створення власної системи супутникового зв'язку, який буде поєднаний із системою мобільного зв'язку. Прийня­то відповідну програму. Для будівництва та експлуатації наземної інфра­структури створено підприємство «Укрзв'язоксупутник», яке налагоджує стосунки зі світовими компаніями - власниками систем супутникового зв'язку, а також із виробниками обладнання для супутникових систем.