Організаційне забезпечення охорони прав на об’єкти інтелек­туальної власності.

Відповідно до визначених Положенням завдань Департамент:

- реалізує у межах своїх повноважень єдину економічну, фінан­сову, науково-технічну, інвестиційну, соціальну політику у сфері інтелектуальної власності та розробок на основі результатів аналізу діяльності державної системи охорони інтелектуальної власності, пропозиції щодо її вдосконалення;

- здійснює у межах, визначених Міністерством освіти і науки України, управління майном підприємств, установ та організацій, Що належать до сфери управління Міністерства;

- забезпечує у межах своїх повноважень виконання актів зако­нодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією;

- розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції, вносить їх на розгляд Міністра освіти і науки України;

- забезпечує функціонування системи експертизи заявок на об’єкти інтелектуальної власності;

- бере участь у роботі з удосконалення системи обліку, звітності і державної статистики у сфері інтелектуальної власності;

- визначає порядок державної сертифікації діяльності у сфері інтелектуальної власності;

- здійснює державну реєстрацію та ведення державних реєстрів щодо об’єктів інтелектуальної власності;

- видає в установленому порядку охоронні документи на об’єк­ти інтелектуальної власності;

- здійснює реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності, що охороняються на території України, та ліцензійних договорів;

- координує діяльність щодо передачі прав на об’єкти інтелек­туальної власності, в тому числі створені повністю або частково за рахунок державного бюджету;

- організовує розгляд заяв і скарг щодо видачі охоронних доку­ментів на об’єкти інтелектуальної власності, а також інших звер­нень фізичних та юридичних осіб з питань інтелектуальної влас­ності;

- координує роботу з інформаційного забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності, здійснює нормативно-методичне керівництво у цій сфері, забезпечує комплектування національного фонду патентної документації;

- вносить в установленому порядку до Міністерства освіти і на­уки України пропозиції щодо участі України в роботі міжнародних організацій з питань інтелектуальної власності, здійснює міжнарод­не співробітництво, бере участь у підготовці та укладенні міжнарод­них угод з питань інтелектуальної власності;

- організовує роботу з підготовки та перепідготовки спеціалістів з питань інтелектуальної власності;

- здійснює інші функції, що випливають з покладених на ньо­го завдань.

На чолі Департаменту стоїть голова, який призначається Кабіне­том Міністрів України. Він має трьох заступників, із яких один - перший. Заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра освіти і науки України, погодженим з головою Департаменту.

Положення визначає коло повноважень та компетенцію голови Департаменту. У Департаменті може створюватися колегія у складі голови, його заступників (за посадою) та керівників структурних підрозділів Департаменту. Персональний склад колегії затверд­жується Міністром освіти і науки України.

Департамент (далі - Установа) є юридичною особою, має са­мостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба Ук­раїни і своїм найменуванням.

Наказом Міністерства освіти і науки України на базі Державно­го агентства з авторських і суміжних прав створено Державне під­приємство “Українське агентство з авторських і суміжних прав”, підпорядковане Державному департаменту інтелектуальної влас­ності.

На базі Науково-дослідного центру патентної експертизи (НДЦПЕ) створене Державне підприємство “Український інститут промислової власності”, що також підпорядковане Державному де­партаменту інтелектуальної власності.

Ці дві структури є основними підрозділами Державного департа­менту інтелектуальної власності.

Третім підрозділом Департаменту інтелектуальної власності є на­вчальний заклад - Інститут інтелектуальної власності і права, ут­ворений у формі ЗАТ “Інститут інтелектуальної власності і права”.

6. Представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені)

Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” у п. 2 ст. 5 встановлює, що іноземні особи та особи без громадян­ства, які проживають або мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Установою реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих відповідно до закону.

Заявники України також можуть доручати представникам у справах інтелектуальної власності або іншим довіреним особам ве­сти справи з Установою. Різниця у тому, що іноземні особи можуть вести свої справи з Установою України лише через представників інтелектуальної власності. Особи України вести справи з Устано­вою можуть через зазначених представників лише за своїм бажан­ням.

Слід підкреслити й те. що ведення справ з Установою через представника у справах інтелектуальної власності (патентних пові­рених) потребує певних витрат заявника. Разом з тим сам заявник не завжди може кваліфіковано оформити заявочні матеріали та вести інші справи. У таких випадках без кваліфікованої допомоги па­тентного повіреного не обійтися.

Отже, патентний повірений повинен бути фахівцем високого рів­ня у сфері патентного законодавства. До нього пред’являються до­сить високі вимоги. Патентний повірений має володіти не тільки належними діловими якостями, а й керуватися моральними засада­ми. Тому чинне законодавство України про інтелектуальну влас­ність встановлює досить жорсткі вимоги до особистості патентного повіреного.

Приписи щодо патентних повірених містяться й в інших патент­них законах України. Проте про них нічого не згадується в Законі України “Про авторське право і суміжні права”.

Кабінет Міністрів України постановою від 10 серпня 1994 р. затвердив спеціальне Положення про представників у справах ін­телектуальної власності (патентних повірених). До зазначеної постанови вносилися зміни і доповнення від 10 жовтня 1994 р. та 27 серпня 1997 р.

У постанові Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. за­значається, що відповідно до чинного законодавства України про інтелектуальну власність Положення про представників у справах інтелектуальної власності визначає правовий статус зазначених представників (патентних повірених) і регулює відносини, що скла­даються у зв’язку з набуттям, реалізацією і припиненням права зай­матися діяльністю патентного повіреного.

Патентний повірений має бути громадянином України, який:

- постійно проживає в Україні;

- має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту у сфері охорони інтелектуальної власності;

- має не менш як п’ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності;