КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Основні поняття теорії статичних рішеньТема 5. Методи обгрунтування управлінських рішень 2 Статична модель прийняття рішень 2 Основні поняття теорії статичних рішень 2 1.1. Ситуація ухвалення рішення 2 1.2. Форми вираження функціоналу 2 1.3. Характеристики рівнів невизначеності станів економічного середовища. 3 1.4. Творча складова прийняття рішень в умовах ризику і невизначеності 3 Функція ризику 4 Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності 4 3.1.Критерії першої інформаційної ситуації 4 3.2. Критерії четвертої інформаційної ситуації 6 3.3. Критерії п’ятої інформаційної ситуації 8 3.4. Критерії шостої інформаційної ситуації 9
Тема 5. Методи обгрунтування управлінських рішень Статична модель прийняття рішень Основні поняття теорії статичних рішень 1.1. Ситуація ухвалення рішення Статична модель прийняття рішень породжена теоретико - ігровою концепцією. Під теорією ігор розуміють теорію математичних моделей і методів прийняття раціональних рішень в умовах конфлікту і невизначеності. Під ситуацією прийняття рішень розуміють трійку , де , - множина рішень; , - множина станів економічного середовища, що може знаходиться в однім із цих станів; , - функціонал оцінювання (матриця оцінного функціонала). У розгорнутій формі ситуація прийняття рішень характеризується матрицею, елементи якої є кількісними оцінками прийнятого рішення:
. 1.2. Форми вираження функціоналу З категорією оцінного функціоналу тісно пов'язані такі поняття, як ефективність, корисність, утрати, ризик і т.п. Вибір тієї або іншої форми вираження оцінного функціоналу залежить: ·від цілей і задач управління об'єктом; ·наявності методик одержання і розрахунку ефективності задач, що вирішуються об'єктом і органом управління; ·часу процесу підготування і прийняття рішень і т.д. Використовують дві форми вираження оцінного функціоналу , що визначають корисність, цінність і т.п. або втрати, збитки, ризик і т.п. Якщо ухвалення рішення пов'язано з оптимізацією категорії корисності, виграшу, ефективності і т.п., то прагнуть достигнути , (1.1) і вважають, що функціонал оцінювання має позитивний інгредієнт. У цих випадках записують . Якщо рішення пов'язане з мінімізацією збитків, витрат і т.п., то прагнуть достигнути , (1.2) і вважають, що функціонал оцінювання має негативний інгредієнт. У таких випадках записують 1.3. Характеристики рівнів невизначеності станів економічного середовища. Вибір критерію відповідно до якого оцінюються альтернативи вибираються виходячи з того в якій інформаційній ситуації знаходиться економічне середовище. Під інформаційною ситуацією будемо розуміти певний ступінь градації невизначеності вибору економічним середовищем своїх станів. Визначимо класифікатор інформаційних ситуацій. Використовують сім інформаційних ситуацій . - характеризується заданим розподілом апріорних ймовірностей на елементах множини ; - характеризується заданим розподілом ймовірностей із невідомими параметрами; - характеризується заданими системами лінійних відношень на компонентах апріорного розподілу станів середовища; - характеризується невідомим розподілом ймовірностей на елементах множини ; - характеризується антагоністичними інтересами середовища в процесі прийняття рішень; - характеризується “проміжними” між і випадками вибору середовищем своїх станів; - характеризується нечіткою множиною станів середовища. Розглянуті інформаційні ситуації є в деякому сенсі глобальними характеристиками рівнів невизначеності станів економічного середовища. Найбільш практичними є 1,4,5,6 - та інформаційні ситуації (приклади). Кожна з інформаційних ситуацій у свою чергу характеризується сукупністю критеріїв ухвалення рішення. Наприклад, для складовими критеріями є: Байеса, модальний, мінімальної дисперсії, модифікований і т.д. 1.4. Творча складова прийняття рішень в умовах ризику і невизначеності ТСПР має такі основні етапи: 1) формування множини рішень і множини станів економічного середовища ; 2) визначення і завдання основних показників ефективності і корисності (ризику, витрат,...), вхідних у функціонал оцінювання; 3) визначення інформаційної ситуації, що характеризує стратегію поводження економічного середовища; 4) вибір критерію (критеріїв) прийняття рішень із множини критеріїв, що є характерними для вибраної органом прийняття рішень інформаційної ситуації; 5) прийняття по обраному критерію оптимального рішення або його корекції.
|