Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



I. Мета заняття




Читайте также:
  1. VII Методика проведення заняття та організаційна структура заняття.
  2. VII. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття
  3. В основній частині заняття
  4. Варіанти практичного заняття № 1
  5. Вибір, обладнання та заняття місця (окопу) для стрільби.
  6. групового заняття.
  7. Групового заняття.
  8. До практичного заняття
  9. До семінарського заняття № 1

Методична розробка

для проведення практичного заняття

з дисципліни „Військова підготовка”

розділ „Загальна тактика”

 

Тема 4. Управління підрозділами в бою. Бойова готовність підрозділів і частин.

Заняття 1. Управління підрозділами в бою. Бойова готовність підрозділів і частин.

 

 

Навчальний час - 2 години.

 

 

Розробку склав Розглянута і схвалена

старший викладач на засіданні кафедри тактики та ЗВП

____________ П.А. Наконечний „_____” ________________ 201_ р.

Протокол №

 

м.Київ

I. Мета заняття

Студентам доповісти:

· основи управління, в чому полягає сутність управління та які вимоги пред’являються до управління;

· порядок роботи командира щодо організації бойових дій з отриманням бойового наказу або бойового розпорядження;

· ознайомити які є ступені бойової готовності, їх зміст і порядок дій особового складу під час їх введення.

II. Навчальні питання

1. Сутність, зміст і вимоги які пред’являються до управління.

2. Порядок роботи командира з організації бойових дій.

3. Ступені бойової готовності, їх зміст і порядок дій під час їх введення.

III. Матеріальне забезпечення на заняття

Викладача :

1. План проведення заняття , методична розробка .

2. Схеми : система управління; система пунктів управління ; вимоги до управління; порядок роботи командира

3. Креслярські приладдя (комплект)

4. Кольорова крейда

5. Кодоскоп

6. Слайди згідно теми

7. Ганчірка

8. Вказівка(електронна)

Студента :

1. Робочий зошит

2.Канцелярські прилади (кулькові ручки – чорний, синій, червоний, кольори, лінійка офіцерська, простий олівець, гумка, циркуль, вимірювач)

IV. Методичне забезпечення та література

1.Бойовий статут Сухопутних військ, частина III (взвод, відділення, танк).

2.Бойовий статут Сухопутних військ, частина II (батальйон, рота).

3. Посібник « Загальна тактика ФВП НАУ – 2006 р.»

4.Навчальний посібник «Загальна тактика», частина II(Основи загальновійськового бою. Взвод у бою»,Житомир-2003 р.)

У вступі _________хв.

-прийняти рапорт чергового про готовність взводу до заняття

-перевірити наявність слухачів,матеріальне забезпечення заняття

-доповісти назву,номер теми і заняття та навчальні питання(записати на дошці мету) та актуальність теми



-методом діалогу провести контроль засвоєння студентами навчального матеріалу попередньої теми

 

Показати зв'язок данної теми з попередніми і наступними заняттями:

В основній частині заняття_______хв.

-доповісти зміст навчальних питань

-під час викладу матеріалу перевірити методом діалогу правильність усвідомлення і засвоєння слухачами навчального матеріалу

-основні та статутні положення дати під запис:

На закінчення заняття_______хв.

-методом діалогу повторити основні положення заняття

-оцінити роботу слухачів

-відповісти на запитання слухачів

-дати завдання на самостійну роботу

V. Загальні організаційно-методичні вказівки

Заняття з теми «Управління підрозділом в бою . Бойова готовність підрозділів і частин». Заняття 1. «Управління підрозділом в бою . Бойова готовність підрозділів і частин» необхідно починати з ознайомлення студентів з актуальністю даної теми та її значення у системі підготовки офіцерів запасу, перерахувати навчальні посібники і приладдя, які студенти повинні мати на заняття. Ця коротка вступна частина повинна бути проведена викладачем з особливим умінням.



Попутно з усним викладанням матеріалу, викладач робить записи на класній дошці, демонструє плакати, стенди, показує кадри на екрані за допомогою проекційної апаратури. Оформлення дошки повинно служити прикладом штабної культури для студентів.

Кожен малюнок, запис викладач зобов’язаний при підготовці до занять добре обміркувати, вони повинні бути наочні і розміщенні на дошці у відповідній послідовності, всі малюнки, записи необхідно виконувати без переробок і виправлень, записи вести чітко.

При кресленні на дошці не переривати пояснення і не креслити мовчки, не закривати собою дошку. В ході заняття вимагати від студентів робити записи у робочих зошитах (креслень, коротке викладання основних питань і розв’язання прикладів)

Визначаючи студентам завдання на виконання практичних робіт (графічних робіт) викладач повинен дати вказівку щодо порядку їх оформлення, особливу увагу необхідно звертати на грамотне, чітке і коротке оформлення студентами завдань, креслень.

Оцінка кожної виконаної роботи проводиться з урахуванням якості її оформлення (за Положенням кредитно-модульної системи)

 

Вимоги стосовно вивчення даної теми

В результаті вивчення теми студент зобов’язаний :

Знати

1. Суть , мету , задачі та що включає управлінню ,складові системи управління , які є пункти управління.

2. Послідовність доведення задач до підлеглих , терміни прийняття рішення на бій та оформлення його графічно

3. Вимоги до управління , їх зміст

4. Порядок роботи командира з отримання бойового наказу (розпорядження)

5. Ступені бойової готовності і порядок дій особового складу підрозділів під час їх введення

Вміти

1. З’ясовувати завдання , оцінювати обстановку, проводити розрахунок часу, приймати рішення , проводити рекогносцировку, віддавати бойовий наказ.

2. Проводити заходи по підвищенню бойової готовності підрозділів

Актуальність темиполягає в тому , що успіх бою досягається вмінням командира управляти підрозділом в складній обстановці яка виникає на полі бою. Командир особисто несе відповідальність за успішне виконання бойових задач . Він зобов’язаний постійно знати обстановку , вчасно приймати рішення і ставити задачу підлеглим на бій , проявляти розумну ініціативу , добиватися втілення свого рішення в життя і в його виконання.

 

1. Сутність, зміст і вимоги які пред’являються до управління ____хв.

 


 

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ Для вирішення задач управління створюється комплексна система управління підрозділами, частинами, яка включає: органи управління (командир, штаб, начальники родів військ і служб) показано на рис. 1; пункти управління (командно-спостережні пункти – взвод, рота, батальйон командні пункти управління (КПУ), запасні командні пункти (ЗКП), тилові пункти управління (ТПУ) – бригада і вище) показано на рис. 2, вузли зв’язку (стаціонарні, рухомі, мережі зв’язку). Командний пункт – це організований для роботи колектив посадових осіб, що зосереджені в одному місці і приймають участь в управлінні підрозділами (частинами) та забезпечений технічними засобами управління. Автоматизована система управління (АСУ) включає командну систему доведення команд, сигналів, розпоряджень до підлеглих та підтвердження про їх отримання і виконання, систему передачі кольорової графічної інформації (для збору, обробки і відображення даних обстановки та доведення задач до підлеглих), інформаційно-розрахункову систему (для збору розрахункової інформації і вирішення інформаційних задач). Систему збору і обробки даних обстановки – про противника, свої війська, сусідів, радіаційної, хімічної, бактеріологічної обстановки, місцевості і метеоумовах, стану району бойових дій, настрою населення в районі бойових дій. Включає автоматизовані системи, технічні засоби і відповідні колективи збору, обробки і аналізу даних обстановки.

 

Штаб, його призначення та задачі

 

Успіх в бою залежить від якості управління підрозділами.

Командир батальйону управляє підрозділами через штаб.

Штаб – основний орган управління військами, частинами, підрозділами у бойовій обстановці і керівництва їх навчанням, вихованням у повсякденній діяльності у мирний час. Штаби з’явилися у кінці XVII ст. у ланці батальйон і вище.

Задачі штабу:

- підтримання постійної бойової і мобілізаційної готовності підрозділів і органів управління;

- організувати розвідку і вивчення імовірного противника;

- збір, вивчення, аналіз і обробка даних обстановки;

- проведення тактичних розрахунків і підготовка пропозицій необхідних для прийняття командиром рішення;

- проведення заходів СУВ, обману противника;

- планування бойових дій і доведення задач до підлеглих;

- організація всебічного забезпечення і підготовка підрозділів до бойових дій;

- організація взаємодії, зв’язку, управління;

- комплектування підрозділів особовим складом, озброєнням, бойовою технікою та іншими матеріально-технічними запасами;

- організація інформації про обстановку та своєчасна підготовка і подача зведень;

- вивчення і доведення до підрозділів бойового досвіду та організація наукової роботи;

- здійснювати контроль за виконанням відданих бойових наказів (розпоряджень) і забезпеченістю підрозділів усім необхідним для бою.

Основою управління є рішення командира.

Основні принципи управління:

- Єдиноначальність;

- Централізація управління у всіх ланках та надання можливості підлеглим проявляти ініціативу;

- Особиста відповідальність командира за прийняті рішення застосування підрозділів та результата виконання задач.

Рис 1. Схема системи управління підрозділами

 

ПУНКТИ УПРАВЛІННЯ

 

Рис 2. Схема системи пунктів управління

 

Послідовність довення задач при відпрацюванні рішення на бій

ПІДРОЗДІЛ ОБОРОНА
площа для ПУ відстань від ПКО
мвід У бойовій машині У бойовому порядку відділення
мв У бойовій машині До 0,2 км
мр У бойовій машині До 0,8 км
мб 0,3 км 2 До 2 км
мбр До 1 км 2 5-8 км

Час на прийняття рішення командиром на бій

Підрозділ Оборона Наступ
Відділення Картка вогню відділення - 10-15хв. Схема дій 10-15хв.
Взвод Схема опорного пункту взводу – 17-21хв. Графічно на карті 20-30хв.
Рота Схема опорного пункту роти – 27-35хв. Графічно на карті 30-40хв.
Батальон Схема району оброни бат-ну – 40-50хв. Графічно на карті 40-50хв.

Організація управління в ланців відділення, взвод, рота, батальйон

Для організації управління підрозділами в мб(тб) мається вузол зв’язку (взвод зв’язку). Організацію вузла (взводу) зв’язку показано на рис. 4

 

Начальник вузла зв’язку 29 (командир взводу) 19

 

відділення

 

управління командира батальйону 3 2
управління штабу батальйону 4 3
радіозв’язку   14 10
зв’язку   8 4

 

 

БМП-1КШ-1 од БМП-1К-1 од Газ-66-1од Газ-66-1од

Р-159-12од, П-274М-25 км

Р-158-22од, Ком.П-193м-2 од

ПЗУ-1од.

Рис. 4 Організація вузла (взводу) зв’язку

Для управління підрозділами в ланці відділення, взвод, рота, батальйон застосовуються радіо - провідні, рухомі та сигнальні засоби зв’язку.

Радіо являється основним засобом зв’язку. Під час ведення бою всі команди передаються відкритим текстом, при цьому найменування підрозділів і посади командирів указуються позивними, а пункти місцевості – від орієнтирів, а також умовними (кодовими) найменуваннями.

Щоб забезпечити стійкий радіозв’язок при застосуванні противником радіоперешкод та в інших складних умовах призначаються запасні та резервні частоти. Перехід на них здійснюється за командою (сигналом) старшого командира (начальника).

Провідні, телефонні, засоби зв’язку в підрозділах застосовуються при розташуванні підрозділу на місці та в обороні. Рухомі засоби зв’язку в організують фельдєгерсько – поштовий зв’язок, який застосовується для передачі наказів (розпоряджень), бойових донесень у всіх видах бою, на марші, при розташуванні на місці та в обороні.

Для управління підрозділами використовуються переносні радіостанції Р-105М, Р-108М, Р-109М, а стаціонарні радіостанції Р-123М установлені на бойових машинах (танках, БМП, БТР) та інших бронеоб’єктах і спеціальних колісних машинах.

Сигнальні засоби зв’язку (сигнальні прапорці, сигнальні ліхтарики, звукові засоби) застосовуються для оповіщення управління та взаємодії.

Командир відділення, управління відділенням в обороні, наступі, на марші, при розташуванні на місці здійснює подаючи команди голосом або сигнальними прапорцями (вночі сигнальним ліхтарем) знаходячись в обороні, наступі в бойовому порядку відділення, а на марші ( в пішому порядку) в голові колони, відділення.

Командир взводу, роти,батальйону в обороні, наступі, на марші при розташуванні на місці управління взводом, ротою, батальйоном здійснює з командно-спостережного пункту (КСП) який розташовується за бойовим порядком: - взводу в обороні і наступі до 50 м.;

- роти – в обороні до 200 м., в наступні до 100 м.;

- батальйону - в обороні до 2 км., в наступні до 200 м. подаючи команди за допомогою радіостанції, які є на кожній бойовій машині (БМП, БТР, танку) використовуючи таблицю сигналів, та за допомогою сигнальних прапорців (в ночі сигнальних ліхтарів), крім того в обороні, при розташуванні на місці, при перевезенні залізничним транспортом за допомогою телефонного зв’язку. На марші КСП взводу, роти, батальйону знаходяться як правило в голові колони взводу, роти, батальйону.

В обороні, при розташуванні на місці, на марші всі засоби радіозв’язку працюють тільки на прийом.

 


Тактико - технічні характеристики засобів радіозв’язку показано в таблиці №1.

Таблиця 1

Тактико – технічні характеристики Р-105М Р-108М Р-109М Р-123М
1. Діапазон частот, (МГц) 36,0-46,1 28,0-36,5 21,5-28,5 20-51,5
2. Кількість робочих частот
3. Кількість фіксованих частот      
4. Потужність передавача (Вт)
5. Чутливість приймача (мкВ) 1,5 1,5 1,5 2,5
6. Час безперервної роботи (годин) На передачу не більше 10 хв., на прийом необмежено
7. Дальність дії при антені шворень(км): - шворень 1,5 м; - шворень 2,7 м; - антена «бігова хвиля» довжина 40 м, висота над землею 1 м; - шворень до 4 м     До 6 8-10   До 15       До 6 8-10   До 15     До 6 8-10   До 15     20 (з включеним глушником шумів до 13 )

 

Порядок передачі сигналів, команд і постановки завдань по радіо при підготовці до бою (маршу) і в ході бою(маршу)

1. Передача сигналів, команд і постановка завдань по радіо здійснюється в такому порядку:

позивний радіостанції, що викликають — два рази;

слово «Я» і позивний своєї радіостанції — один раз;

сигнал (команда) — два рази (при хорошій якості зв'язку позивні передаються — один раз);

слово «прийом» — один раз.

Сигнали і команди передаються без попереднього виклику ко­респондента і одержання згоди на прийом.

Приклад: «Яструб-45, я Сокіл-33, орієнтир перший, протитанкова гармата, знищити, прийом». На прийняту команду робиться зворотно перевірка шляхом точного повторення команди або підтвердженням прийому словом «зрозумів». Приклад: «Я Яструб-45, зрозумів, прийом».

2. Сигнали та загальні команди подаються, як правило, для всіх кореспондентів радіомережі з використанням циркулярного позивного.

В решті випадків використовуються лінійні та індивідуальні позивні. При хорошій якості зв'язку дозволяється робота скороченими позивними або без позивних.

При циркулярній передачі команда повторюється два рази. Перед цим кореспондент головної радіостанції зобов'язаний переконатися в тому, що радіостанції мережі не працюють між собою.

3. На прийнятий сигнал (команду) негайно робиться зворотно перевірка (квитанція) шляхом точного повторення кожного сигналу (команди) або підтвердженням одержання команди передачею слова «зрозумів». Квитанцією на прийнятий сигнал (команду) є також передача сигналу (команди) підлеглим, що працюють в радіомережі старшого начальника.

Зворотно перевірка (квитанція) на прийнятий сигнал (команду), що передається циркулярно, дається на вимогу головної радіостанції.

4. Приклад циркулярної передачі сигналу «Каскад-389»: «Альфа-45, Альфа-45, я Сокіл-15, Каскад-389, Каскад-389, я Сокіл-15, прийом».

Приклад передачі команди одному кореспонденту і видачі від нього квитанції на її прийом:

«Яструб-1О, я Сокіл-15, збільшити швидкість руху, прийом». «Я Яструб-10, зрозумів, збільшити швидкість руху, прийом», або «Я Яструб-10, зрозумів, прийом».

Приклад роботи між двома кореспондентами скороченими позивними: «10-й, я 15-й, змінити інтервали, я — 15-й, прийом». «Я 10-й, зрозумів, прийом».

Приклад роботи між двома кореспондентами без позивних: «Дозвольте виконувати завдання, прийом» — «Дозволяю, прийом».

5. Приклад постановки завдання одному кореспонденту і видачі на нього квитанції на його прийом:

«Яструб-10, я Сокіл-15, прийміть радіограму, прийом» — «Я Яструб-10, готовий, прийом» — «Я Сокіл-15, атакувати з рубежу .... знищити противника в ... , оволодіти ... , продовжувати наступ в напрямку ... , артилерія подавляє ... , «Ворон-20» наступає в напрямку ... , готовність ... , прийом»— «Я Яструб, зрозумів, прийом» (місцеві пункти, рубежі, напрямки, райони указуються за орієнтирами, кодованою картою або за закодованим найменуванням місце­вих предметів, сусіди — за їхнім позивним, час — за таблицею сигналів).

 

Вимоги до управління

Управління повинно бути

 

 

 

       
   
 
 

 

 


Питання контролю

1. Суть, мета та задачі управління.

2. Що включає система управління? Складові системи управління, види пунктів управління.

3. Штаб, його призначення та задачі.

4. Послідовність доведення задач до підлеглих, час на прийняття рішення на бій командиром відділення, взводу, роти, батальйону.

5. Вимоги до управління і їх зміст.


2. Порядок роботи командира з отриманням бойового наказу (бойового розпорядження) ___хв.

З отриманням бойового наказу (бойового розпорядження) командир повинен:

 

 

Під час усвідомлення завдання командир віддає вказівки щодо проведення заходів для швидкої підготовки підрозділу до виконання бойового завдання, у той час коли він буде приймати рішення на бій (в якому обсязі провести технічне обслуговування (ТО) і відновлення пошкоджених і несправних техніки і озброєння; які терміни і розміри поповнення ракет, боєприпасів, пального, продовольства, медичного майна та які створити їх запаси)

       
 
 
   
8) Доповісти старшому командиру про готовність свого підрозділу до бойових дій

 

 


 

 

Питання контролю

1. Зміст з’ясування завдання та оцінки обстановки.

2. Порядок проведення розрахунку часу при підготовці до бойових дій.

3. Зміст рішення і бойового наказу командира взводу на бій.

4. Які питання вирішує командир при проведенні рекогносцировки і організації взаємодії.


3. Ступені бойової готовності і порядок дій особового складу підрозділів під час їх ведення ___хв.

У повсякденній діяльності підрозділи знаходяться в бойовій готовності ПОСТІЙНА.

Постійна бойова готовність підрозділівполягає в їх здатності в будь-який час організовано в установлені терміни вступити в бій та успішно виконати поставлені завдання.

Найважливішими елементами бойової готовності підрозділів є: знання завдань, що будуть стояти, і своєчасне, ще в мирний час, проведення заходів щодо підготовки до їх виконання; чітке несення бойового чергування; висока бойова виучка; підтримання озброєння й техніки в готовності до негайного застосування, утримання запасів матеріальних засобів в необхідних розмірах; постійна готовність до відбиття несподіваного нападу противника, організоване приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності; високий морально-психологічний стан, дисципліна й пильність особового складу.

Залежно від обстановки, що складається і рівню воєнної загрози нападу противника, приведення підрозділів у бойовій готовності здійснюється послідовно від нижчого ступеню до вищого або відразу у вищі ступені минаючи проміжні, з проведенням заходів передбачених ступенями бойової готовності.

Приведення підрозділів у бойову готовність здійснюється у всіх ланках з обов’язковим виконанням заходів тактичного маскування та вводу противника в оману.

У Збройних Силах встановлено 4 ступені бойової готовності ПОСТІЙНА, ПІДВИЩЕНА, ВОЄННА ЗАГРОЗА і ПОВНА (назва ступенів бойової готовності у всіх документах пишуться великими літерами та при правописі не відмінюються).

Право на приведення ЗС у вищі ступені бойової готовності надається Президенту України-Верховному Головнокомандувачу або з його дозволу Міністру Оборони та Начальнику Генерального Штабу – Головнокомандувача ЗС України. Для приведення підрозділу у вищі ступені бойової готовності, встановлені відповідні сигнали. З отриманням відповідного сигналу (як правило надходять до чергового частини) черговий частини зобов’язаний негайно подати сигнал на підйом підрозділів, доповісти командирові військової частини, оповістити його заступників та інших посадових осіб частини відповідно схеми оповіщення і діяти згідно з інструкцією. До прибуття командира частини керувати діями підрозділів частини.

Підйом за бойовою тривогою проводиться з метою перевірки підрозділів до виконання бойових завдань. Під час підйому підрозділу за БОЙОВОЮ ТРИВОГОЮ виконуються встановлені заходи відповідно ступеням бойової готовності з наступним виведенням усього особового складу у визначений район з належним йому озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, матеріальними запасами.

Порядок дій особового складу підрозділу за тривогою

Весь особовий склад підрозділу повинен твердо знати порядок дій за бойовою тривогою. З цією метою в підрозділах проводяться заняття, складається бойовий розрахунок за тривогою, який щоденно на вечірній перевірці уточнюється і доводиться до всього особового складу.

 

Підйом за бойовою тривогою проводиться тими командирами, яким надано це право. Підйом за тривогою проводиться з метою підготовки до виконання бойових завдань. Виводиться весь особовий склад підрозділу (частини) з табельним озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, а також іншими матеріальними засобами. Порядок підйому за тривогою визначається планом, що розробляється під безпосереднім керівництвом командира частини. План затверджується старшим начальником.

В ньому повинно бути передбачено:

· хто має право оголошувати тривогу;

· сигнали і порядок їх передачі, а також порядок оповіщення і збору офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців надстрокової служби і що проходять службу за контрактом;

· обов’язки чергового по частині та інших осіб добового наряду;

· район збору підрозділів, частини, порядок виходу до них особового складу і бойової (та іншої) техніки;

· район зосередження частини і місця розташування в ньому підрозділів, а також похідний порядок, шляхи і порядок висування частини в район зосередження;

· порядок посилення охорони району розташування частини після оголошення бойової тривого;

· організація протиповітряної оборони, захисту від зброї масового ураження, високоточної зброї і заходи маскування.

· організація управління і зв’язку при оголошенні бойової тривоги та при висуванні до вказаного району;

· порядок виносу Бойового Прапору частини;

· порядок видачі боєприпасів, продуктівта інших матеріальних засобів, а також завантаження і виводу їх до району зосередження;

· організація комендантської служби при виході до району збору і зосередження.

 

Усі військовослужбовці повинні твердо знати план підйому підрозділу за бойовою тривогою в частині, що їх стосується.

 

 

В бойовому розрахунку підрозділу визначається:

· дії внутрішнього наряду за тривогою;

· порядок і черговість світломаскування в нічний час, отримання зброї і виносу майна;

· склад основних і запасних посильних за офіцерами і прапорщиками;

· склад виділених вантажних і інших команд;

 

Для підйому підрозділу за бойовою тривогою встановлюються єдині сигнали, що подаються черговим по частині по телефону чи селектору і дублюються світловим табло.

 

Дії чергового і днювального по роті за сигналом «Бойова тривога»:

 

Отримавши сигнал «Бойова тривога», черговий роти:

1. Доповідає про прийняття сигналу черговому частини.

2. Підіймає особовий склад вночі. Наприклад: «Рота! Підйом! Бойова тривога!».

3. Висилає днювальних на сповіщення роти, що знаходиться на заняттях.

4. В нічний час прибуває до чергового частини і отримує ключ від другого замку кімнати для зберігання зброї.

5. Відправляє посильних за офіцерами і військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом, прапорщиками, водіїв до парку, а вантажні команди до місця призначення.

6. Виставляє охорону біля входу в розташування роти.

7. Видає зброю, боєприпаси, засоби захисту та інше майно особовому складу.

8. Доповідає прибувшим офіцерам роти про отриманий сигнал, виконаній роботі і діях особового складу.

9. Разом із старшиною роти здає майно, казармений фонд роти.

10. Прибуває до пункту збору за тривогою у розташування свого підрозділу.

 

Зброя видається в порядку згідно бойовому розрахунку:

· внутрішньому наряду роти;

· посильним;

· водіям;

· вантажним командам;

· іншому особовому складу роти по-взводно.

 

За отриману зброю, боєприпаси і майно розписуються заступники

командирів взводів.

 

Дії посильних, водіїв і вантажних команд за сигналом «Бойова тривога»

 

Посильніотримують речові мішки, зброю, протигази і бігом прямують за закріпленими офіцерами та прапорщиками, і військовослужбовцями, що проходять службу за контрактом, повідомляють про бойову тривогу і прямують до району збору за тривогою у свої підрозділи

 

Водії, отримавши майно, зброю, (старший водій отримує ящик з запасними ключами від люків і шляховими листами виходу техніки «За бойовою тривогою»), під командою старшого прямують в парк, вскривають сховища, знімають техніку зі зберігання, готують машини до запуску (взимку запускають підігрівачі), запускають БТР (БМП, танки) під керівництвом техніка роти (офіцера), виводять техніку з парку до району збору (посадки особового складу) за тривогою.

 

Вантажні команди, отримавши майно, зброю і протигази, під командою старшого прямують до об’єктів (складів), завантажують озброєння, боєприпаси та інше майно і прибувають до району збору за тривогою, доповідають о прибутті і виконаній роботі командиру роти.

 

Інший особовий склад підрозділу за сигналом «Бойова тривога» проводить світломаксування (вночі), забирає туалетне приладдя, речові мішки, шинелі, по-взводно згідно бойовому розрахунку отримують зброю, боєприпаси, ящики з пістолетами, приціли і прибори спостереження, засоби хімічного захисту. Заступники командирів взводів шикують взводи, перевіряють наявність особового складу, зброї та іншого майна, розписуються в книзі «Видачі зброї і боєприпасів» у чергового роти за її отримання взводом, і бігом строєм прямують до району збору (посадки) за тривогою.

 

В районі збору за тривогою:

1. Формується ротна колона.

2. Командирами взводів, роти уточнюється наявність особового складу, озброєння і техніки.

3. Виконується укладка ящиків з боєприпасами і майном у бойові машини і посадка на БТР (БМП, танки).

 

Після докладу командиру батальйона командир роти виводить колону по заздалегідь визначеному маршруту у відповідний район зосередження. В районі зосередження організується розташування підрозділу, спостереження, охорона, маскування, інженерне обладнання, екіпіровка особового складу і підготовка його до виконання бойового завдання. Проводиться підготовка озброєння і техніки, боєприпасів до бойового застосування.

 

Обов’язки командира взводу за тривогою:

1. Після оповіщення, своєчасно прибути до підрозділу в польовій формі зі снарядженням, з валізою, в я кому зберігається усе необхідне майно (Додаток №2).

2. Отримати пістолет, особистий дозиметр, протигаз, засоби хімічного захисту.

3. Прибути до особового складу взводу.

4. В районі збору за тривогою перевірити наявність особового складу, озброєння, бойової техніки, прибуття команд, первірити готовність до висування і доповісти командиру роти про готовність взводу.

5. У складі роти вивести взвод в район зосередження.

6. В районі зосередження розташувати взвод у вказаному місці, організувати спостереження і охорону, підготовку техніки, озброєння і особового складу до бойового застосування.

 

Заключення:

Висока бойова готовність військовослужбовців, а відповідно, й підрозділів (частин), досягається додержанням усіма військовослужбовцями вимог, військової присяги, військових статутів, наказів командирів (начальників) в повсякденному житті і точного їх виконання.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 109; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.026 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты