Договірно-правове забезпечення

Структурна перебудова галузі та комерціалізація космічних технологій, все більш активний вихід галузі на світовий космічний ринок вимагають доопрацювання багатьох аспектів чинного законодавства з питань, що відносяться до сфери гармонізації його з міжнародним правом, а саме: державної належності космічних апаратів; захисту інтелектуальної власності; відповідальності та юрисдикції при застосуванні космічних систем; гарантій прав інвесторів щодо мобільних космічних об’єктів; захисту довкілля; впливу комерціалізації та приватизації космічної діяльності на державний сектор послуг; стандартизації та сертифікації космічної техніки; врегулювання спорів при реалізації комерційних космічних проектів та ін.

Особливо актуальною проблемою для національної космічної галузі є недостатній рівень правового регулювання важливої складової зовнішньоекономічної діяльності – контрактної роботи підприємств і організацій галузі, що у поєднанні з неврегульованістю окремих питань цієї діяльності у чинному законодавстві, з однієї сторони, і надзвичайно низьким професійним рівнем юристів-практиків на місцях, з іншої, призводить до значних перешкод у розвитку зовнішньоекономічної діяльності, а іноді й до суттєвих фінансових збитків.

На жаль, незважаючи на незадовільний стан чинного законодавства у цій сфері передовий міжнародний досвід не використовується, мабуть, через недостатню інформованість юристів-практиків.

Намагання запровадження механізмів правового регламентування контрактної роботи «зверху» (через запровадження правил укладення комерційних космічних контрактів на рівні відомчих актів), знову таки, на жаль, до цього часу не знайшли підтримки в керівників провідних підприємств і організацій.

Подальший розвиток космічного законодавства України здійснюватиметься різними шляхами, в тому числі й шляхом імплементації норм міжнародного космічного права в цю галузь національного космічного законодавства. Під імплементацією норм міжнародного права в національне законодавство розуміється впровадження міжнародно-правових норм в національні закони та інші нормативні акти. Імплементаційними при цьому мають стати норми міжнародних актів, ратифікованих Україною. За умови кращого кількісного та якісного розвитку міжнародного космічного права в порівнянні з космічним законодавством України, імплементація відповідних норм може мати важливе значення для розвитку галузі національного законодавства.

При встановленні необхідності в імплементації конкретних норм МКП ці норми переносяться в національне законодавство при прийнятті нових законодавчих актів чи внесенні до чинних актів відповідних змін і доповнень.

Питання про імплементацію пов’язане з іншим кардинальним питанням: чи достатньо для регламентації відповідних відносин у сфері космічної діяльності діючих норм міжнародного космічного права? Відповідь на це запитання потребує певної «інвентаризаційної» роботи щодо множини цих норм, в ході якої повинно бути з’ясованим: чи охоплюють існуючі міжнародно-правові норми діяльність не тільки держав і міжнародних організацій, а й юридичних та фізичних осіб у космосі; чи можуть поряд з космічною діяльністю суб’єктів міжнародного публічного права, що врегульовані відповідними нормами, виникати аналогічні відносини між суб’єктами міжнародного права та несуверенними суб’єктами, або тільки між несуверенними суб’єктами; чи потрібна імплементація відповідних норм міжнародного права у національне законодавство?

Мабуть лишнім буде говорити про важливість системного та планового вивчення цих проблем для розвитку не тільки національного космічного права, але й самої космічної галузі з огляду на її міжнародну спрямованість (і за коопераційними зв’язками в процесі створення КТ, і за експортною спроможністю галузі). Але фактично ці роботи здійснюються дуже повільно, причому не тільки через брак коштів, але й у зв’язку з вкрай недостатньою кадровою укомплектованістю відповідних правових інституцій. Між тим, вже на разі є потреба в імплементації в національне космічне законо-давство багатьох норм і правил таких міжнародно-правових актів, як Угода про рятування 1968 року, Конвенція про відповідальність 1972 року, Конвенція про реєстрацію1975 року тощо. З цією проблемою пов’язане й питання про ратифікацію Україною міжнародних договорів і угод з питань використання космічного простору. Це є обов’язковою передумовою практичної імплементації норм цих договорів у внутрішнє законодавство України.

Крім імплементації норм і принципів міжнародного космічного права у внутрішнє законодавство, є й інші механізми впливу міжнародного права на поведінку суб’єктів космічної діяльності. Зокрема, має набути поширення практика введення в комерційні контракти положень міждержавних угод загальностратегічного і політичного характеру, в яких держави беруть на себе пряму відповідальність за дії юридичних і фізичних осіб, що знаходяться під їх юрисдикцією, і наприклад, надають космічні послуги та технології. В необхідних випадках може бути введене положення щодо держави як гаранта з космічних угод. Але для регламентації цих питань вкрай нагальним вважається прийняття законодавчого акту щодо регулювання комерційних аспектів космічної діяльності під юрисдикцією України.