Мотопіхотний (танковий) взвод в основних видах бою.

Основи наступу

Мотопіхотні і танкові підрозділи умовного противника мають високу вогневу потужність і маневреність і можуть застосовуватися в усіх видах бойових дій.

Наступальний бій в армії умовного противника вважається основним видом бойових дій, в результаті яких досягається мета по розгрому військ противника і захопленні його території або найбільш вигідних у тактичному плані ділянок місцевості. Суть наступу полягає в ураженні противника вогнем артилерії і танків, ударами літаків і вертольотів, а також в стрімкому просуванні підрозділів у глибину розташування противника з метою його знищення або захоплення.

За поглядами командування армії умовного противника наступ слід вести рішуче, у високому темпі, від об’єкту до об’єкту. Головне завдання у наступі – зблизитися з противником та, використовуючи вогонь, маневр і ударну силу, знищити його або захопити у полон. В ході наступу підрозділи повинні для знищення противника широко використоввати вогонь і маневр. Для досягнення успіху в наступі необхідно створити перевагу над противником в силах і засобах. Бойові можливості підрозділів можуть посилюватися за рахунок раптовості (несподіваності) дій, прихованості, швидкості просування і тактичної хитрості.

Залежно від обстановки наступ може вестися на завчасно підготовлену оборону і на противника, що поспішно перейшов до оборони. Відповідно до цього вибирається той чи інший спосіб переходу у наступ.

Наступ може здійснюватись двома способами:з ходу із висуванням з глибини, та завчасно підготовлений наступ.

Наступ з ходу ведеться на непідготовлену оборону або на слабого противника, який поспішно перейшов до оборони. Він здійснюється прямо з маршу без зупинки або після невеликої попередньої підготовки в районах зосередження, і характеризується підготовкою бою у стислі терміни при відсутності достатніх даних про склад і исистему вогню противника. Наступ з ходу сприяє досягненню раптовості та зменшення ураження наступаючих військ.

Район зосередження військ призначається на відстані 30-80 км від противника. Для висування і розгортання підрозділів призначаються рубежі (пункти) розгортання:

- вихідний рубіж на віддалі 5-10 км від району зосередження;

- рубіж розгортання в батальйоні колони на віддалі 10-12 км, в ротні - 5-8 км, у взводні колони - 2-3 км від від переднього краю оборони противника;

- вихідний рубіж для наступу - 1-3 км від переднього краю оборони противника;

- рубіж атаки на віддалі 100-150 м від переднього краю оборони противника.

Заздалегідь підготовлений наступ проводиться, коли противник випередив у розгортанні сил або займає підготовлену оборону і буде чинити сильний опір. Наступ на підготовлену оборону найчастіше буде організовуватися в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Метою такого способу наступу є прорив оборони противника, розширення прориву та розвиток наступу в глибину.

Вихідним рубежем для наступу при наступі із положення безпосереднього зіткнення з противником звичайно є рубіж зіткнення з ним (передній край оборони). Рубіж атаки призначається на відстані 100-150 м від переднього краю оборони противника для погодження дій наступаючих військ з артилерією.

Наступ складається із наступних етапів: зближення, прориву, розвитку успіху та переслідування.

Зближення з противником здійснюється, як правило, в колонах. При цьому використовуються приховані маршрути висування, підтримується постійна готовність вогневих засобів до ведення вогню.

Під час зближення важливо, щоб підрозділи висувалися приховано від одного рубежу до іншого, використовуючи захисні властивості місцевості з метою зниження ефективності вогню противника. Підрозділи, що висуваються, повинні бути готовими до зустрічі з противником та прикриті вогнем по противнику, що перешкоджає пересуванню, вогневих засобів, уже розгорнутих на позиціях.

Прорив– основна форма маневру наступу. При здійсненні прориву наступаючі підрозділи долають головну оборонну позицію противника, подавляють опір та знищують війська та створюють умови для продовження наступу. Прорив звичайно здійснюється, якщо противник не має відкритих флангів.

При наявності відкритих флангів застосовується просочування, сутність якого полягає в тому, що мотопіхотні підрозділи приховано проникають через бойові порядки у розташування противника для захоплення і утримання певного об’єкта або надання допомоги підрозділам, що наступають з фронту. Успіху просочування сприяють проміжки у бойових порядках противника, сильнопересічена місцевість та обмежені умови видимості.Просочування може здійснюватися у пішому порядку або на БМП.

Розвиток успіху здійснюється другими ешелонами (резервами) та силами, які приймають участь у прориві оборони, рішучим просуванням в глибину оборони противника, з метою не дати йому можливості закріпитися на нових рубежах.

Підрозділи, що розвивають успіх, діють у взаємодії з повітряними десантами, вертольотами вогневої підтримки та підтримуються тактичною авіацією.

Переслідування являється завершальною фазою наступу. Воно ведеться безперервно фронтальним тиском та по паралельних напрямках з метою відсікання шляхів відходу, оточення противника та знищення його по частинах.

Інші наступальні дії. В арсеналі наступальних дій військ умовного противника існують і інші види: рейди, диверсійні, хибні, демонстраційні дії, розвідка боєм тощо. Вони проводяться з обмеженими цілями за масштабом і завданнями. Ці дії є складовими частинами зазначених вище видів наступу - наступу з ходу чи завчасно підготовленого наступу.

Місце взводу у бойовому порядку роти (батальйону)

Мотопіхотний (танковий) взвод веде наступ у складі роти в її першому або в другому ешелоні, чи в резерві батальйону. Взвод другого ешелону звичайно пересувається на віддаленні 700-800 м за підрозділами першого ешелону роти.

Взвод, що наступає у складі роти у першому ешелоні, виконує головне завдання щодо знищення противника на його передньому краї і захоплення його позицій. Від успішних дій взводу буде у значній мірі залежати не тільки виконання бойового завдання роти, але і батальйону.

Взвод, що наступає у другому ешелоні роти, має завдання розвинути успіх підрозділів першого ешелону та завершити виконання поставленого роті завдання.

При діях у резерві батальйону взвод може виконувати різноманітні завдання, що виникають раптово: вводитися в бій для нарощування зусиль батальйону, відбивати контратаки спільно з підрозділами першого ешелону, замінювати підрозділи першого ешелону, що понесли втрати, прикривати відкриті фланги від можливих ударів противника, вести боротьбу з його ДРГ.