Організація й озброєння збройних формувань Чечні

Збройне формування – це значний воєнізований загін, на чолі з авторитетним політичним або військовим лідером, який створений для силового захисту інтересів певного фінансово-економічного і політичного (релігійного) угруповання.

Збройне формування організаційно складається з командира, штабу і двох угруповань (на період бойових дій до 500 чол. кожне).

Угруповання у свою чергу підрозділяються на бойову складову, яка призначена для безпосереднього проведення операції в зазначеному районі, і резервну складову, що призначена для нарощування зусиль і планової (як правило, через тиждень) заміни воюючих бойовиків.

Угруповання поділяється на п’ять-шість загонів (по 100 чол. і більше), якими керують польові командири. Загін, як правило, складається з трьох груп.

Перша – центральна група (до 100 чол.), що постійно знаходиться в бойовому стані і не має постійного місця дислокації.

Друга група (до 20 чол.) знаходиться в населеному пункті. Вона підпорядковується і має зв’язок тільки з польовим командиром. Члени групи проходять навчання в спеціальному центрі і спеціалізуються на мінуванні, снайперському вогні і диверсійно-розвідувальній діяльності. Бойовики другої групи глибоко законспіровані і займаються легальною суспільною діяльністю.

Третя група – група “помічників”. Це однодумці і прихильники, що проживають у себе в будинках. Ця група не знаходиться постійно із загоном. За наказом командира вони прибувають до нього і виконують поставлені завдання, в подальшому повертаються додому і займаються звичайною справою або діють самостійно за згодою польового командира. Таким чином, центральна група є основним формуванням загону і складається з трьох взводів по три відділення в кожному. На озброєнні - тільки легка зброя. Типове озброєння й екіпірування відділення: радіостанції – 2, біноклі – 2, карта місцевості - 2 прим., патрони 7,62-мм до ПК – 1000-1300 шт., 5,45-мм – 500-600 шт., РПГ-18 – 4 шт; кожен бойовик має флягу для води, запасний одяг, плащ-намет, спальний мішок, ліки, сухий пайок на 7 діб. Час, місце і мета нападу визначаються польовим командиром.

Разом з тим для дій у Дагестані були створені три збройних формування, у кожному нараховувалося до 3000 бойовиків. Формування структурно поділялися на батальйони (по 50-70 чол.), роти (по 15-20 чол.) і взводи (по 5-7 чол.). На озброєнні цих збройних формувань у Дагестані були і засоби ППО (ЗУ-23, ЗПУ, ПЗРК), які розподілялися по загонах і групах бойовиків. Для боротьби з вертольотами використовувалися також стрілецька зброя і протитанкові гранатомети.

З метою підвищення живучості вогневих засобів бойовики розташовували їх у населених пунктах, поблизу житлових будинків, на подвір’ях і добре маскували.

Система зв’язку збройних формувань організовувалася на основі стаціонарних і рухомих засобів радіозв’язку. Для цього використовувалися в основному переносні радіостанції старого парку Р-105М (Р-109), широко застосовувалася мережа аматорських радіостанцій та радіостанцій іноземного виробництва. У чеченських кампаніях мали місце входження бойовиків у зв’язок на частотах федеральних військ, спроби передачі ними фальшивих повідомлень і команд, зокрема, на нанесення ударів по об’єктах (районах), де знаходилися війська.