Загальні особливості тактики бойових дій

Невід’ємним компонентом тактики збройних формувань залишається тероризм, що включає застосування вибухових пристроїв, вбивства, викрадення людей, нанесення тілесних ушкоджень, катування, шантаж і погрози.

До особливостей бойових дій слід віднести застосування невеликих груп, що складалися з мінометного розрахунку, гранатометника і пари снайперів. Вогонь снайперів вівся під прикриттям звуку мінометних і гранатометних пострілів із печер або інших укриттів.

Керівництво формуваннями прийняло на озброєння тактику осередкової оборони, створення засідок, “пасток”, стрімких рейдів і нальотів мобільних загонів, особливо в нічний час. Широко використовуються засадні дії, напади на блокпости, підрозділи на марші, об’єкти забезпечення і комунікації.

Не вступаючи в безпосереднє протистояння з федеральними військами, бойовики воліють діяти малими групами (3-5 чол.), що включають гранатометника, снайпера, кулеметника і 1-2 стрільців.

Найбільш ефективні дії здійснюються з мобільних вогневих засобів. На автомобілях типу УАЗ, “джип” встановлюються міномети, ЗУ, КПВТ, ДШК, АГС, секції реактивних установок. Уночі пересуваються на автомобілях, не включаючи фар. Вогонь ведеться з тимчасових вогневих позицій (5-6 пострілів), потім місце розташування швидко міняється.

Новим елементом тактики дій бойовиків стала організація вогневих засідок на панівних висотах з метою ураження вертольотів федеральних військ на злітно-посадкових майданчиках.

Привертає до себе увагу тактика дій групами, які включають в себе снайпера, гранатометника і стрільця. Діючи розосереджено, група вогнем стрільця навмисно викликала вогневу реакцію військ. Снайпер з відстані 400-600 м вражав вогневі засоби, а при висуванні техніки її знищував гранатометник. Стрільці в першу чергу вражали військовослужбовців без бронежилетів.

По своїй суті тактика дій бойовиків при проведенні засадних дій складалася з короткого вогневого нальоту із засідки та відходу в безпечне місце (“ударив-втік”).

З початком зачищення населених пунктів бойовики широко застосовували мінування будинків, окремих предметів, зразків озброєння і навіть трупів.

Продовжуються систематичні напади на пости. На думку польових командирів, існує два способи нападу на пост. Перший спосіб – група поділяється на три частини. Гранатометник і кулеметник займають постійну позицію в 50 метрах від поста, стрільці потай підходять якнайближче до об’єкта. Бій починає гранатометник, а потім кулеметник і гранатометник ведуть безперервний прицільний вогонь по посту. У цей час інші групи починають висуватися до поста. Дві флангові групи займають позиції в найближчих укриттях і відкривають вогонь, а центральна група перебіжками висувається вперед них на 15-20 м, залягає і відкриває вогонь. У подальшому флангові групи висуваються вперед, поки вони не досягнуть поста. Другий спосіб нападу схожий на перший, але при цьому стрільці пересуваються через одного (один пересувається – інший прикриває).

Під час оборони ділянки застосовуються наступні способи: безпосередньо перед початком артпідготовки бойовики роблять стрімкий кидок вперед у безпечну зону і ховаються на місцевості. Після переходу мотострільців в атаку розстрілюють їх в упор із відстані 100-150 метрів інколи закидають гранатами.

На шляху висування федеральних військ позначають наявність опорних пунктів, де на позиції знаходяться 2-3 чоловіки. Поступово відступаючи, вони виманюють підрозділ федеральних сил у вигідному для себе напрямку, після чого роблять напад у фланг. У перші хвилини бою снайпери вибивають командний склад і найбільш активних солдатів і сержантів, намагаючись посіяти паніку.

Основу тактики дій ДРГ складають нальоти, рейди, засідки, диверсійні та терористичні акти, збройне пограбування, підпали тощо. Характерні їх риси - раптові (несподівані) короткочасні удари і швидким вихо­дом із бою. Дії ДРГ проводяться вночі або в умовах обмеженої видимості, як виключення - і вдень.

Наліт – найбільш розповсюджений спосіб бойових дій ДРГ. Наліт передбачає раптовий напад на об’єкт із метою руйнування споруд, знищення особового складу і техніки. Такий напад включає: скритний вихід у намічений район; стрімке нанесення удару; швидкий вихід із бою і відхід.

Для здійснення нальоту зі складу ДРГ формуються, як правило, три групи: штурмова, вогневої підтримки і бойового забезпечення (запобігання підходу підкріплення). Може виділятись група розгородження в кількості 3-5 чоловік.

Завданнями груп є:

штурмової групи – проникнення на об’єкт і його знищення з використанням підривних пристроїв, ПТРК, гранатометів і стрілецької зброї;

вогневої підтримки – знищення охорони об’єкту; встановлення мінно-вибухових загороджень на шляхах відходу ДРГ;

групи бойового забезпечення – організація засідок на вірогідних шляхах висування сил підсилення охорони об’єкта з метою їх знищення або сковування вогнем на час проведення нальоту та відходу інших груп;

групи розгородження – пророблення проходів в системі охоронних загороджень і знищення вартових.

Рейд являє собою швидке пересування по визначеному маршруту з одним або декількома нальотами на важливі військові об’єкти з метою їх знищення або виведення з ладу. Для проведення рейду із складу ДРГ, як правило, формується дві групи: штурмова і прикриття. Для забезпечення швидкого пересування можуть використовуватись викрадені транспортні засоби.

Засідка організується, як правило, на маршрутах висування в райони виконання бойових завдань із метою знищення сил і засобів, які виводяться.

Для засідки вибираються місця, де транспортні засоби вимушені зменшувати швидкість руху або робити зупинку (круті підйоми, повороти, ділянки з поганим станом дороги, вузькі проходи в гірській та лісистій місцевості, заболочені місця тощо). Для організації засідок на маршрутах руху із складу ДРГ виділяються спеціальні команди для знищення охорони, знищення (пошкодження) об’єкта диверсії, перешкоджання відходу військ і підходу резервів. У випадку неможливості повного знищення противника бій за сигналом припиняється, і ДРГ відходить на пункти збору. Для відриву від переслідування використовується оманний маневр.

Видозміненням дій із засідок є заманювання і пастки.

Диверсії, терористичні акти проводяться з метою знищення окремих особливо важливих об’єктів, засобів бойового управління і зв’язку. Суть диверсії полягає в знищенні всього об’єкта або найбільш важливої частини його, без якої він не може функціонувати. Диверсійні операції проводяться шляхом безпосереднього проникнення на об’єкт або шляхом знищення його з деякої відстані, для чого можуть використовуватись мінно-вибухові пристрої та інші вогневі засоби. Широко застосовуються міни-сюрпризи, замасковані під різноманітні предмети (валізи, авторучки, консервні банки тощо), безшумні гвинтівки та пістолети. За допомогою портативних приладів радіоперешкод створюються перешкоди для засобів зв’язку.

Висновок: Склад незаконних збройних формувань може бути різноманітним. Незаконні збройні формування створюються, як правило, за територіальним принципом і діють в основному розрізнено. Незаконні збройні формування застосовують весь арсенал партизанських способів ведення бою, широко застосовують диверсійні дії, інколи вдаються до террору.

Висновок до заняття: Щоб успішно виконувати бойові завдання, загальновійськові командири повинні твердо знати організацію і тактику дій підрозділів противника, а також антидержавних збройних формувань.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

- визначається ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та дається загальна оцінка організації його проведення;

- зосереджується увага на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;

- оголошуються оцінки студентів за заняття, відзначаються не тільки кращі, а й ті, хто має гірші результати;

- даються відповіді на запитання студентів;

- доводиться під запис завдання студентам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;

- оголошується час і місце відпрацювання завдань (звітування за засвоєння матеріалів теми) тими студентами, які були відсутні на занятті;

- записується завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять.