Стадії формування згуртованої групи

Примітка: переважна більшість топ-менеджерів мають практично однакову точку зору по широкому спектру питань, і тільки по небагатьох – відмінну. Багато в чому конфлікти, що супроводжують прийняття рішень, були пов'язані не з тим, що точка зору меншості відрізнялася, і їй не приділялося належної уваги. Лише вміння членів колективу знайти загальну точку зору, загальні цінності та інтереси сприяє формуванню згуртованої групи.

Визначення ступеня групової згуртованості – важлива умова ефек­тивного управління, який необхідно враховувати при виборі стилю і ме­тодів керівництва, при визначенні загальних можливостей групи, поста­новці завдань і контролі за їхнім виконанням.

Емпірично згуртованість члени колективу або команди виявляється за допомогою таких питань:

1. Чи вважаєте Ви себе реальною частиною групи?

2. Якби Вам запропонували таку ж роботу за рівну зарплату в іншій групі, чи подумали б Ви про можливість переходу туди?

3. Як, краще чи гірше, виглядає Ваша група у порівнянні з іншими групами підприємства?

4. Як Ви і Ваші товариші контактуєте один з одним? Чи допомагаєте ви один одному? Чи часто у Вашій групі бувають конфлікти?

На таку ідеальну модель високо згуртованої групи, що включають зазначені ознаки, керівник цілком може орієнтуватися у своїй практичній діяльності. Разом з тим, попередньо він повинен уточнити для себе, чи передбачає (або вимагає) характер розв'язуваних командою задач її ви­соку згуртованість.

Оскільки у кожному колективі з 10–15 осіб утворюється кілька не­формальних структур і в кожній структурі виділяється своя спрямова­ність, це впливає на професійну діяльність трудового колективу, тобто роз'єд­наність членів колективу – дезорганізує колективні дії, а згуртованість – організує їх.

Щоб визначити фактор організованості колективу, потрібно розра­хувати його індекс згуртованості. Для цього встановлюють кількість вза­ємних виборів (діад) по ознаках симпатії-антипатії. Вибори підрахо­вуються по відповідях на питання, наприклад, таких типів:

· «З ким би Ви хотіли мати загальний робочий кабінет?»;

· «З ким би з працівників Ви хотіли встановлювати нове обладнання?» і т. д.

Питання підбираються з урахуванням характеру діяльності колективу, індивідуально-психологіч­них особливостей його членів та інших факторів.

Індекс згуртованості групи (3_гр.) розраховується за такою формулою:

де В – кількість взаємних позитивних виборів;

N – загальна кількість можливих виборів у колективі.

Індекс згуртованості колективу зростає зі збільшенням кількості позитивних виборів. Згуртованість колективу тим вище, чим ближче індекс З_гр до одиниці. Цей індекс характеризує внутрішню емоційну атмосферу колективу.

У результаті досліджень психологів встановлено зв'язок між високим значенням індексу згуртованості групи та ефектив­ністю професійної діяльності.

Іншою важливою характеристикою групи є індекс інтеграції (I_гр.), тобто здатність групи зберігати свою структуру як єдине ціле. Цей індекс виражається відношенням одиниці до кількості членів групи, які не отри­мали жодного вибору:

Низькі рівні індексів З_гр і I_гр. вказують на наявність емоційних між­особистісних конфліктів, схованих несприятливих факторів у колективі, тому завдання керівника полягає в тому, щоб підвищити значення цих індексів.

Отже, соціометрична методика може надати допомогу в упорядкуванні міжособистісних процесів у колективі, а також розкрити причини і попередити виникнення конфліктів у підприємстві.