За походженням силікатні матеріали поділяють на природні й штучні.

Природні силікати - гірські породи (граніт, глина, пісок каолін та ін.), що складаються з мінералів, які мають постійний склад, кристалічну структуру, певні властивості. Їх склад залежить від певного сполучення хімічних елементів, наприклад, ортоклаз — це сполучення таких оксидів: К₂0 • Аl₂О₃ • 6SіО₂. Склад гірських порід визначається сполученням самих мінералів. Так, граніт, як гірська порода, складається з таких мінералів: кварц, польовий шпат і слюда. Природні силікати широко використовуються як основний будівельний матеріал, а також у вигляді сировини для виготовлення інших виробів. Так, наприклад, глина і каолін, пісок є основними матеріалами для виробництва керамічних виробів.

Україна має значні запаси гірських порід, найбільш потужними та відомими з яких є поклади кварцового піску (часов'ярського, новоселовського, попоснянського), а також глин (часов'ярської, дружковської, миколаївської, никифорівської, трошківської, спондилової та ін.). Для виробництва керамічних виробів використовуються такі каоліни: глуховецький, просяновський, трошковський, дубровський.

До штучних силікатівналежать вироби і матеріали, які одержують в результаті заводської обробки природної силікатної сировини з добавкою різних мінеральних матеріалів, (портландцемент, керамічні та скляні вироби). Завдяки вмісту кремнезему силікатні вироби характеризуються низкою загальних та специфічних для них властивостей: високу хімічну стійкість, гігієнічність, руйнівну напругу при стисканні і термічне розширення, малу теплопровідність та термічна стійкість до різкої зміни температур, невисока руйнівна напруга при згинанні, розтягуванні та ударі.

Завдяки своїм властивостям силікатні вироби широко застосовуються в різних галузях науки і техніки, будівництві, побуті. За призначенням силікатні вироби поділяються на побутові, архітектурно-будівельні та технічні.