Історія скла та виготовлення виробів з нього

До скляних побутових товарів належать побутовий посуд, художньо-декоративні вироби та лампові вироби.

Історія скла та виготовлення виробів з нього сягає глибокої давнини. Так, отримання емалей на кам'яному намисті, виробів із скла було відомо майже 12 тис. років до н.е.

В Древньому Єгипті майже 4 тис. років до н.е. було налагоджено скляне виробництво, а в І — IV століттях н.е. воно розповсюдилось на всі країни Західної Європи та Ближнього Сходу. Падіння Римської імперії в V столітті н.е. призвело до занепаду мистецтва і ремесла, в тому числі і скляного виробництва. Відродження виробництва виробів із скла у Венеції відбувається в період між XII і XV століттями.

Наприкінці XVII ст. скляне виробництво у Венеції приходить до занепаду, а лідером в цій галузі стає Чехословаччина. Особливу славу здобуває богемський кришталь, який і нині заслужено користується великою популярністю в світі.

На території Київської Русі скловиробництво зароджується в І ст. н.е., а вже в X—XI ст. тут виготовлялось скляне намисто, браслети, кубки, мозаїчна смальта. В Західній Європі були широко відомі скловироби стародавніх майстрів Київської Русі, про яких говорили як про достойних конкурентів візантійським.

Монголо-татарська навала тимчасово припинила існування низки виробництв, в тому числі і скловиробництва, яке відродилось лише в XVII ст.

Майже до середини XIX ст. вироби зі скла в усіх країнах виготовлялись вручну і були доступні лише певним верствам суспільства. З другої половини XIX ст. скляні заводи починають виробляти також і набагато дешевші вироби, замінюючи їх індивідуальне виробництво на масове. Розпочалось використання машин в скловиробництві, що призвело до його механізації, а в подальшому — і автоматизації.

Визначну роль в розвитку наукових основ скловиробництва в Росії відіграли такі відомі вчені: М.В.Ломоносов, К.Г.Лаксман, О.К. Чугунов, Д.І Менделєєв, І.В. Гребенщиков, В.Е.Тищенко, І.І.Китайгородський, О.Н.Бережний та ін.

Україна має невичерпні запаси гірських порід, найбільш потуж­ними та відомими з яких є поклади кварцового піску (часов'ярського, новоселовського, попоснянського), а також глин (часов'ярської, дружковської, миколаївської, никифорівської, трошківської, спондилової та ін.). Для виробництва керамічних виробів використовуються такі каоліни: глуховецький, просяновський, трошковський, дубровський.

Скляні побутові товари є невід'ємною частиною предметного середовища, в якому живе сучасна людина; вони мають призначення задовольняти ті чи інші потреби споживача.

Однією з основних матеріальних потреб людини є потреба в їжі. Саме скляний посуд опосередковано призначений для задоволення цієї потреби, оскільки він використовується для прийняття і короткочасного зберігання їжі, або для її приготування та тривалого (або нетривалого) зберігання. Крім утилітарного призначення, скляний посуд має на людину і емоційний вплив, задовольняючи його естетичні потреби. Скляні художньо-декоративні вироби відіграють, як правило, чисто естетичну роль (наприклад, різноманітні скляні прикраси).

Для задоволення потреб побутові скляні вироби повинні мати комплекс функціональних, ергономічних, естетичних властивостей, бути надійними в експлуатації, нешкідливими для людини.

Основу цих споживних властивостей становлять властивості скла, які обумовлені його природою, складом та будовою

Сучасна скляна промисловість України для різних галузей господарства виробляє такі види скла: