Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Декорування скляних виробів.




Декорування скловиробів.Високі естетичні властивості скла як матеріалу (прозорість, блиск, широка палітра кольорової гами) можуть бути підсилені вдалою декоративною обробкою скловиробів. Різноманітні способи декорування скляних виробів поділяють на такі, які наносяться в процесі формування(в горячому стані), і такі, які наносяться на відформовані вироби(в холодному стані).

До першої групи належать вироби з кольорового скла і скла з нацвітом, з сульфідцинкового скла, прикраси кракле, насипом, під валик, оптичний рисунок, кольорові плями, під мармур і малахіт, іризація, декорування люстрами, плівками, прилепами, склоткани­нами тощо.

Нацвіт— двох— або трьохшарове скло, в якому зовнішній шар виготовляють з кольорової скломаси, а внутрішній — з безкольорової. Для художнього ефекту вироби з нацвітом піддають подальшому декоруванню, в результаті чого знімають у вигляді узорів верхній шар скла, щоб відкрити нижній шар безкольорового скла.

Вироби з сульфідцинкового скласхожі на "заглушені" вироби своєю напівпрозорістю, колір яких залежить від співвідношення компонентів (ZnS і FеS) і знаходиться в межах від світло-зелених, сірих, блакитних, жовтих до чорних відтінків.

Кракле(тріщини по-французьки) - це узор у вигляді безліч тонких тріщинок у товщі стінок виробу. Наносять цей малюнок шляхом занурення нагрітого виробу на 5—10 с в холодну воду з наступним нагріванням. Виріб при цьому покривається сіткою тріщин, які знаходяться в товщі стінок завдяки оплавленню поверхні в процесі нагрівання.

Декорування насипомодержують при прокатуванні розігрітої пульки на металевій плиті з насипним мілкоподрібненим (0,5 мм) кольоровим склом у вигляді малюнка. Після цього пульку знову розігрівають і видувають з нього виріб. Частинки кольорового скла прилипають до виробу у вигляді малюнка чи безсистемно.

Вироби під валикодержують в результаті видування пульки в двох формах. Чорнова форма має прорізи в стінках, або ж виготовлена з товстих металевих прутів і смужок, завдяки чому поверхня виробу стає рельєфною.


При видуванні в чистовій формі з гладкими суцільними стінками рельєф згладжується ззовні, залишаючись помітним на внутрішній стороні стінки виробу.

Оптичний малюнокодержують при формуванні порожнистих та товстостінних виробів. Спочатку вироби видувають у формі меншого розміру, ніж має бути готовий виріб. Ця форма має малюнок у вигляді граней, хвиль тощо. Потім виріб розміщують у форму більшого розміру з гладкою внутрішньою поверхнею. Виріб оста­точно видувають при обертанні у формі, при цьому грані і хвилі на його поверхні згладжуються і залишаються лише в товщі стінок.

Кольорові плями.їх одержують тоді, коли розкатують пульку на сталевій плиті, яка посилана кусочками кольорового скла. Потім пульку підігрівають у печі і кольорові кусочки скла вплавляють у стінки виробу; після видування на виробі утворюються різні за формою та розміром кольорові плями.

Під мармур і під малахітскляні вироби виробляють із скломаси молочного або зеленого кольору, до складу якої додають дрібний порошок різнокольорового скла, який, при плавленні утворює прожилки, що нагадують малюнок природного мармуру чи малахіту.

Вироби з іризацієюмають райдужні переливи різних відтінків — від синюватого до червонуватого. Для цього вироби нагрівають в муфельній печі в атмосфері парів суміші солей важких металів (Sn, Sr, Ва), які осідають на поверхні виробу у вигляді найтоншої плівки.

Люстриодержують шляхом нанесення на поверхню виробів розчинів органічних сполук металів і подальшого відпалювання, при якому органічні розчинники вигорають, а плівка металів чи їх оксидів закріплюється на поверхні виробу.

Прикрашання плівкамипроводиться нанесенням тонкодисперсних розчинів плівкоутворювальних речовин на гарячу поверхню скловиробів аерозолевим наплавленням. Одержують вироби від світло-жовтого до оранжевого кольору при використанні розчину хлориду заліза, та від темно-фіолетового до блакитного кольору — при використанні хлориду олова та хлориду сурми в залежності від концентрації розчину. Скловироби при цьому стають міцнішими в 1,5~2 рази та хімічно стійкішими.

В гарячому стані скловироби можуть бути прикрашені також прилепами, скловолокном та склотканинами, пузирками, кольоровими нитками, смугами, кольоровим шнуром тощо (рис. 6).

 

 

 

 

 

 

Рис.6. Декорування скляних видувних виробів в процесі формування:

1 — плямами; 2 — пухирцями; 3 — насипом; 4 — підвалик;

5 — склотканиною; б — філігранню; 7 — приліпами;

8 — скловолокном; 9 — склошнуром

Прикрашання, які наносять на відформовані скляні вироби, одержують механічним, хімічним способами та поверхневим декоруванням фарбами та металевими покриттями.

Механічним способом одержують наступні прикрашання.

Номерна шліфовка— це нанесені на поверхню скловиробу за допомогою корундових кругів малюнки у вигляді ямок, жолудів, а також з клиноподібними прорізями, що утворює зображення квітів, плодів, колосків. Крупні елементи рисунку можуть бути полірованими, а дрібні залишаються матовими.

Алмазна грань- розповсюджений спосіб декорування виробів, особливо кришталевих. Виконують її на декількох корундових чи карборундових або алмазних кругах, заточених під певним кутом. Малюнок складається з глибоких складних борозен та ліній, які утворюють геометричні фігури, кущі, зірки, сітку, промені. За складністю малюнки алмазної грані ділять на номери та групи. Як правило, малюнки алмазної грані ретельно відполіровуються.

Літерна (широка) граньзастосовується при декоруванні товстостінних виробів, які видувають часто в гранованих формах. Одержані при видуванні грані спочатку шліфують, а потім полірують на коркових чи повстяних кругах. Розрізняють пряму і зустрічну літерну грань в залежності від їх розташування.


Гравірування— це рисунок поверхневий і завжди матовий переважно у вигляді рослинного орнаменту — квітів, гілок тощо, який наноситься на готові скловироби за допомогою мідних дисків діаметром 10—100 мм.

Нанесення малюнка механічним способом заключається в руйнуванні дзеркально гладкої поверхні виробу за допомогою спеціальних абразивних матеріалів, під дією яких поверхня виробів стає рельєфною і матовою.

Після обробки сумішшю НF і Н24 малюнок стає матовим, а сумішшю НF і Н24 і НСl — залишається матовим. Блискучий малюнок може бути одержаний поліруванням м'якими матеріалами та тонкодисперсними порошками.

На сучасних склозаводах при використанні робототехнологіч-них комплексів, які базуються на мікропроцесорній техніці, витрати алмазного інструменту знижують у 2—2,5 рази, а також значно скорочують витрати кислот при хімічному поліруванні малюнків. Використання робототехніки при декоруванні скловиробів різко підвищує продуктивність праці та сприяє культурі виробництва.

При хімічних способах декоруваннявикористовують здатність фтористоводневої кислоти, а також її солей чи суміші з сірчаною кислотою руйнувати (травити) скло. Вироби попередньо покривають захисним шаром з чорного воску і парафіну, а потім на спеціальних машинах за допомогою тонких голок наносять малюнок. Після цього виріб розмочують протягом 15—30 хв при температурі 40—60°С в травильній ванні, де знаходиться суміш фтористоводневої, соляної і сірчистої кислот. Кислота руйнує поверхню скла в тих місцях, де знятий захисний шар, при цьому утворюється матовий малюнок. Якщо суміш складається із фторводневої і сульфітної кислоти, то малюнок буде прозорим. За складністю і глибиною малюнка розрізняють травлення просте (гильоширне), складне (пантографне) і глибоке художнє.

Гильоширне і пантографне травлення(відповідно від назви машини) використовуються за однією схемою і відрізняються лише складністю малюнка. Гильоширне травлення — це нескладний малюнок у вигляді ломаних, спіральних та зигзагоподібних ліній, які, як правило, наносяться гильоширними машинами на видувні чайні склянки.

Складне травлення— це малюнок, який наноситься за допомогою пантографної машини і має більш складну композицію (наприклад, малюнок мережива).

Глибоке художнє травленнязастосовують для декорування виробів із накладного скла, зовнішній шар якого повинен бути кольоровим, а внутрішній — безкольоровим. На ті місця, де кольоровий шар не повинен бути зруйнованим, наноситься захисний шар пензлем. Остання поверхня, згідно з заданим малюнком, поступово обробляється фтористоводневою кислотою за допомогою пензля. Складні тематичні рисунки, різна інтенсивність окраски шарів кольорового скла,


матовий фон сприяють художньому сприйняттю цього виду декорування. Малюнок, нанесений глибоким художнім травленням, має складну композицію і наноситься в основному на вази для квітів та інші крупні вироби.

Поверхневе декорування живописомчи іншими методами, коли на скляні вироби наносять малюнки термопластичними фарбами, емалями чи 12%-ним хлористим золотом, необхідно закріпити відпалюванням при температурі 550—580°С. Поверхневе декорування наносять пензлем від руки (живопис), трафаретною печаттю, пульверизатором чи за допомогою деколькоманії. Малюнок одержують у вигляді смужок різної ширини (до 1 мм — вусик; 1—3 мм - відводка; 4 до 10 мм — стрічка), орнаменту чи тематичної композиції.

При трафаретному друці на капронову сітку наносять трафарет рисунка.

Ті місця, що мають бути зафарбовані, зачищають. Сітку притискують до деталі

і зверху намащують прошарком фарби, яку витісняють через трафарет гумовим шпателем або валиком. Якщо треба зробити багатокольоровий рисунок, використують кілька сіток-трафаретів.

При фотохімічному способі рисунок наносять фарбою на клейку світлочутливу плівку, яку переносять на деталь. При попаданні світла плівка під фарбою зберігається, а незахищені фарбою ділянки плівки зникають внаслідок перебігу фотохімічних реакцій.

Спосіб рухомих деколей полягає у наступному. Деколі складаються з рисунків, нанесених на прозору плівку, що за допомогою водорозчинного клею приклеєна до паперу. Для перенесення рисунка деколь занурюють у ванну з водою, і після розм’ягшення паперу наносять на виріб рисунком догори. Після цього висмикують папір і щільно притискають зображення до скла (щоб позбутися повітряних бульбашок). Для закріплення зображення виріб відпалюють у печі при температурі 560-580 °С.

Іноді використовують спеціальні фарби, так звані люстри. Це тонкі, злегка зафарбовані плівки з коефіцієнтом відбиття більшим, ніж у скла. Деталі з

люстровим покриттям блискучі, мають святковий вигляд. Звичайно люстри

наносять розпиленням, з подальшим відпалом для закріплення на деталі

тонкого прошарку.

Для більш дорогих виробів застосовують особливий вид декорування золотом по протравленим матовим поверхням — чеканне золото.

Вибір декорування скловиробів залежить від природи скла, призначення та художньої цінності виробів. Так, кришталеві та художньо-декоративні вироби прикрашаються найбільш цінними та складними малюнками, які суттєво впливають на їх естетичні властивості.

Новим видом декорування скловиробів слід називати технологію матування речовинами неорганічного складу, яка надає виробам різноманітні відтінки кольорів


— від напівпрозорого до насиченого – і при цьому поверхня виробів набуває вигляду від шовковистого до шорсткого.

Інший напрямок декорування – нанесення малюнка шовкотрафаретом, термопластичними фарбами холодної і гарячої печаті та декалькоманією з використанням комп’ютерної техніки для прикрашання виробів складної форми.

Контрольні запитання

1.Що таке силікати та їх специфічні властивості?

2.Класифікація силікатів за певними ознаками.

3.Які вироби належать до скляних побутових товарів?

4.Що таке скло та його загальна формула?

5.Вплив хімічного складу скла на його споживні властивості.

6.Що таке крихкість скла та методи її зниження?

7.Які показники оптичних властивостей скла?

8.В чому проявляється процес корозії скла?

9.Показники функціональних властивостей скляних виробів.

10.Які показники характеризують ергономічні властивості виробів?

11.Чим обумовлена надійність скляних побутових товарів?

12.Основні показники естетичних властивостей скляних виробів.

13.Як групують сировинні матеріали скловиробництва?

14.Класифікація барвників скла.

15.Що таке наводка кольору скла?

16.Чим відрізняються видувні вироби від виробів іншого формування?

17.Що таке відпал та мета цієї термічної операції?

18.Що включає в себе обробка скловиробів?

19.Зовнішні відмінності між алмазним грануванням і гравіровкою, простим і художнім травленням.

Рекомендована література

Основна:

1. Кисляк Н.К., Коломієць Т.М., Кравченко В.М., Сіренко С.О. Товарознавство господарських товарів. - К.: Книга, 2004.

2. Войнаш Л.Г. та ін. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч.І. – К.: НМЦ „Укоопосвіта”, 2004.

2. Михайлов В.І. Товарознавство непродовольчих товарів / В.І. Михайлов, Т.Г. Глушкова, О.І. Зельніченко. - К. : КНИГА. - 2004. - 448 с.

3. Оснач О.Ф. Товарознавство. К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 219с.

Додаткова:

1. Алексеев Н.С. Товароведение хозяйственных товаров. – М.: Экономика, 1989.

2. Ещенко В.Ф., Леженин Е.Д. Товароведение хозяйственных товаров. – М.: Экономика, 1984.

3. Леженин Е.Д. Товароведение хозяйственных товаров.- М.: Экономика, 1992.

4. Мареев О.А., Трепель В.А., Шмелькин. Товароведение хозяйственных товаров. - М.: Экономика, 1980.

5. Теоретичні основи товарознавства / Ю.Т. Жук, В.А. Жук, Н.К. Кисляк, M.K. Кушнір, Н.Ю. Орлова, М.А. Салашинський. - К. : НМЦ «Укоопосвіта», 2000. – 336 с.

6. Справочник товароведа /Непродовольственные товары Т. 1 – 3. – М.: Экономика, 1988.

 

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 610; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты