Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу. Форми і види соціального захисту населення




Видатки бюджету на соціальний захист населення — це видатки, спрямовані на адресну підтримку малозабез­печених громадян, встановлення певного рівня забезпечення прожиткового мінімуму для різних груп населення, соціальний захист осіб, що опинилися в екстремальних умовах (біженці, безпритульні тощо).

Видатки бюджету на соціальний захист можна класифіку­вати за такими ознаками: за джерелами, за ініціатором, за ме­тою використання та за формами.

1) За джерелами фінансування видатки поділяються на ті, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, та ви­датки, шо фінансуються за рахунок місцевих бюджетів.

З державного бюджету здійснюється фінансування грошової допомоги біженцям, заходів, пов'язаних з поверненням та об­лаштуванням депортованого кримськотатарського народу і осіб інших національностей, які повернулися в Україну, та утриман­ня пунктів тимчасового розміщення біженців. Вказані заходи мають загальнодержавний характер, оскільки залежать лише від загальної політичної та економічної ситуації в інших країнах, через проблеми якої і відбувається вимушена міграція.

Переважна більшість видатків на соціальний захист насе­лення (державна допомога сім'ям з дітьми, державна соціаль­на допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, житлові субсидії, пільги ветеранам війни і праці, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям тощо) фінансується за ра­хунок надання коштів із державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

2)3а ініціатором видатки бюджету на соціальний захист можна класифікувати як витрати на реалізацію загальнодер­жавних програм соціального захисту населення та витрати на місцеві програми.

До загальнодержавних програм відноситься надання всіх видів допомог і компенсацій, утримання установ та закладів соціального захисту, існування яких передбачено чинним законодавством, а також нормативно-правовими актами Кабіне­ту Міністрів України. Це витрати, фінансування яких передба­чено Законом України "Про державну допомогу сім'ям з діть­ми", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам", "Про державну соціальну допомогу мало­забезпеченим сім'ям", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", "Про біженців", "Про органи і служби у справах неповнолітніх" тощо.

Фінансове забезпечення реалізації загальнодержавних прог­рам соціального захисту населення здійснюється на рівні дер­жавного бюджету: або шляхом передбачення витрат безпосеред­ньо в державному бюджеті, або через врахування відповідних коштів при розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів.

Що стосується місцевих програм соціального захисту насе­лення, то рішення про запровадження таких програм прий­мається відповідними органами місцевого самоврядування, і фінансування проводиться за рахунок власних коштів місце­вих бюджетів.

3) За метою використання видатки на соціальний захист насе­лення можна поділити на такі групи.

До першої групи можна віднести видатки на соціальний захист у зв'язку з малозабезпеченістю. Це насамперед стосується тих соціальних виплат, умо­вою надання яких є певний рівень доходів особи або домогосподарства, шо претендують на допомогу. Для визначення права на одержання таких допомог одержувач повинен подати до ор­гану, що призначає допомогу, довідку про середньомісячний су­купний дохід сім'ї. До цих видів допомоги можна віднести: до­помогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми; державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям; додаткові виплати населен­ню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та твердого палива (житлово-кому­нальні субсидії).

Друга група видатків на соціальний захист — за метою ви­користання — це виплати, призначенням яких є компенсація втраченого доходу. До таких видатків можна віднести, наприк­лад, витрати на виплату допомоги по вагітності і пологах, до­помоги по догляду за дитиною-інвалідом та допомоги по дог­ляду за дитиною до 3-х років.

Як специфічний вид витрат на соціальний захист населен­ня, призначенням яких є часткова компенсація втраченого до­ходу, можна виділити індексацію грошових доходів громадян.

Третя група витрат — це виплати, пов'язані з компенса­цією втраченого здоров'я або майна. Прикладом таких виплат можуть бути виплати компенсацій реабілітованим громадянам згідно із Законом України "Про реабілітацію жертв політич­них репресій в Україні".

Четвертою групою витрат на соціальний захист населен­ня за метою їх використання є витрати, пов'язані з надан­ням підтримки в облаштуванні, наприклад, витрати на утри­мання притулків для неповнолітніх та пунктів тимчасового розміщення біженців.

До п'ятої групи видатків на соціальний захист за метою використання можна віднести витрати на надання пільг та привілеїв окремим категоріям громадян.

За формами здійснення виплати на соціальний захист на­селення можуть бути грошові, безготівкові, натуральні. Най­поширенішою формою виплат є грошова. Єдиною виплатою, яка надається в безготівковій формі, є житлові субсидії.

Що стосується натуральної форми виплати допомоги, то вона застосовується переважно при реалізації місцевих прог­рам соціального захисту населення.

При наданні соціальних допомог необхідна перевірка до­ходів вразливих груп населення та межі бідності диференційо­вано за регіональним рівнем забезпечення:

- по-перше, цільові групи населення та суми соціальних виплат мають бути визначені точно, щоб досягалася головна мета соціальної системи — пом'якшення негативних наслідків реформування для бідних.

- по-друге, слід забезпечити категорійність цільових грошо­вих виплат. Ефективну перевірку засобів існування здійснити нелегко, та все ж необхідно посилювати інституційні можли­вості цього. Перевірка засобів існування, хоча б у сфері фор­мальних доходів, може зменшити відплив коштів до небажа­них користувачів. Але можлива недосконалість такої схеми (слід враховувати неточність визначення неформальних дохо­дів) спонукає до обережності.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 161; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты