КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
УДАРНА ХВИЛЯУдарна хвиля характеризується такими параметрами: 1. Фізичні: DРф – надлишковий тиск у фронті, кгс/див2; Дф – швидкість поширення фронту, м/с; Uф – швидкість повітря у фронті, м/с (метальна дія); DРск – тиск швидкісного напору повітря у фронті, кгс/див2 (динамічний тиск, створений повітрям що рухається за фронтом ПУХНУВ, при його гальмуванні на перешкоді); кгс/див2 (2) 2. Тимчасові: tф – час приходу ВУВ у крапку, з; t– – тривалість фази розрідження, з; t+ – тривалість фази тиску, з (час, протягом якого у ВУВ зберігається підвищений тиск);
Основним із цих параметрів є надлишковий тиск у фронті хвилі, тому що між ним і іншими параметрами у фронті ВУВ існує певний зв'язок. Для визначення надлишкового тиску Рф використають формулу Садовського: де А, В, З – константи, які для наземного вибуху рівняються відповідно 8,8; 240; 6·103, а для повітряного 7; 150; 3103. R - відстань від центра (епіцентру) вибуху, м; q - потужність вибуху, т.
Для двох вибухів q1 і q2 різної потужності проведених в однакових умовах, фізичні параметри будуть рівнятися один одному на відстанях R1 R2, які ставляться як коріння кубічні з потужностей вибухів q1 і q2. Тимчасові параметри на цих же відстанях як корінь кубічні з потужностей цих же вибухів. Справедливий так званий закон подоби
Спрощені формули дозволяють просто вирішувати три основних завдання: 1. Даний R1, q. Визначити ∆Рф. 2. Даний R, ∆Рф. Визначити q. 3. Даний q, ∆Рф. Визначити R. Вражаюча дія ударної хвилі обумовлюється в основному тиском швидкісного напору повітря ∆Рск ,надлишковим тиском у фронті ∆Рф і тривалістю фази стиску t+. Так, як ∆Рск і t+ визначаються значенням ∆Рф , та дія ударної хвилі оцінюють саме цим параметром. Характер і ступінь поразки особового складу, озброєння й споруджень залежить від їхньої стійкості, умов розміщення й величини ∆Рф. Поразка особового складу по їхній вазі ділиться на 4 ступені: I ст. – легка (∆Рф = 0,2 ÷ 0,4) – боєздатність дивується на нетривалий строк; II ст. – середня (∆Рф = 0,4 ÷ 0,6) – всі уражені гублять боєздатність, можливі смертні випадки; III ст. – важка (∆Рф = 0,6 ÷ 0,1) – смертність до 50%; IV ст.– украй важка (∆Рф = > 0,1) – смертність 100% у короткий термін. Дані, які наведені, справедливі при більших потужностях вибуху. При малих Наслідок дії ударної хвилі на спорудження, озброєння й військову техніку прийнято характеризувати наступними ступенями: повне руйнування (ушкодження); сильне руйнування (ушкодження); середнє руйнування (ушкодження); слабке руйнування (ушкодження). Для захисту від ударної хвилі необхідно використати міцні природні екрани (захисні властивості місцевості), поглиблення й герметичні (захисні) спорудження, які стійкі до ударних перевантажень, об'єкти ВВТ. 1.1.2. СВІТЛОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ СИ - являє собою електромагнітне випромінювання, спектр якого охоплює ультрафіолетові, видимі й інфрачервону області спектра (( = 0,01...1000 мкм). (УФ - 13%, видима - 45%, інфрачервона - 42%). На значні відстані поширюється випромінювання в інтервалі довжин хвиль ( = 0,3...2,5 мкм, тому що коливання з більшими й з меншими довжинами хвиль поглинаються шаром повітря безпосередньо прилеглим до джерела випромінювання. Джерелом світлового випромінювання є світна область ядерного вибуху, що складається, у випадку повітряного вибуху, з розпечених газів повітря й пар боєприпасів. Спектральна сполука світлового випромінювання близький до спектра випромінювання абсолютно чорного тіла при t = 6000‑ 7000 ДО. Швидкість поширення СИ - 300 000 км/с. Основними характеристиками світлового випромінювання є: 1. Енергія ЕСИ 2. Світловий імпульс (UСИ) (кал/див2) – кількість енергії прямого світлового випромінювання, що падає за увесь час випромінювання на одиницю площі нерухомої й не екранованої поверхні, що розташовано перпендикулярно до напрямку прямого випромінювання. 3. Імпульс опромінення (кал/див2) – повна кількість світлового випромінювання, що падає за увесь час опромінення на одиницю площі опроміненої поверхні з урахуванням властивостей середовища й характеристик опроміненого об'єкта. 4. Опромінення e – кількість енергії випромінювання, що падає на одиницю площі опроміненої поверхні в одиницю часу Вплив СИ на різні матеріали й об'єкти проявляється по-різному. По- різному характеризується й ступінь важкості поразки: для людей ступінь опіку; для горючих матеріалів – інтенсивність горіння; для не горючих – температура поразки (Тпор). Вона визначає ступінь деформації, плавлення або випарювання. Тому вражаюча дія на ці об'єкти розглядається окремо. У результаті впливу СИ на негорючі матеріали проходить прогрів матеріалів, характер якого залежить від теплопровідності матеріалів, теплоємності, його товщини й часу прогрівання. СВ викличе опіки шкіряного покриву і як наслідок, термічні поразки л/с. Розрізняють 4 ступеня опіків і 4 ступеня термічної поразки. Ступінь опіку визначається глибиною термічного ушкодження шкіри й залежить від величини імпульсу опромінення й потужності вибуху. Таблиця 2
Захист: Повинна забезпечувати стійкість об'єктів до теплового впливу СИ на відстанях, де ці об'єкти не виходять із ладу від механічної дії ЯВ. По призначенню способи захисту розділяють на: - способи захисту від прямого випромінювання; - способи захисту від посереднього випромінювання. Особовий склад від прямого впливу СИ захищається шляхом використання захисних властивостей споруджень і притулків: - на відкрите - лягти; - спеціальні індивідуальні засоби захисту, ОКЗК, КЗС, ОПФ; - димова завіса. Бойова техніка - шляхом використання негорючих конструкційних і оббивних матеріалів. Застосовуються покриття вогнестійкими розчинами й обмазками, фарбування й покриття лаком з високим коефіцієнтом відбиття. Для ГЧ, космічних апаратів - теплозахисні покриття, які аблируют (низька теплопровідність). Застосування теплостійких сплавів і т.д. Інженерні спорудження - використанням негорючих матеріалів, збільшенням вогнестійкості горючих матеріалів, побілки, обмазки глиняним розчином зовнішніх поверхонь. Захист від посереднього - сукупність протипожежних заходів. 1.1.3. ПРОНИКАЮЧА РАДІАЦІЯ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ ПР – потік гамма-променів і нейтронів, які випускаються із зони ядерної реакції, що світиться області й хмари вибуху. Проникаючі ці випромінювання названі тому, що на відміну від СИ вони проникають і через непрозорі матеріали, включаючи ґрунт, бетон, сталь і т.д. На частку ПР доводиться - 5% енергії ЯВ, а в нейтронних - 25%. Час дії на наземні об'єкти 10...25 з, відстань 1,5...6 км від центра вибуху. Зі збільшенням висоти вибуху радіус дії ПР на КА збільшується до десятків і сотень кілометрів. Джерела гамма-випромінювання: - реакція розподілу. Миттєві гамма-кванти з енергією 1,6 МеВ. Час дії 10‑ 7¼10-8 з; - уламки розподілу. У процесі розпаду уламків розподілу – уламкове гамма-випромінювання, є одним з основних компонентів g‑ випромінювання ядерного вибуху. Його внесок у сумарну дозу g‑ випромінювання на поверхню землі є визначальною. Еср = 1,5‑ 2 МеВ. Час дії 10‑ 25 з; - реакція радіаційного захоплення (вторинне g‑ випромінювання). (13) Еg = 6¸6,5 МеВ. Час дії 0,5 с. Джерела нейтронного випромінювання – реакція розподілу й синтезу. – миттєві нейтрони. Едел = 1,5¸2 МеВ; Есинт = 14 МеВ. Час дії 10-7¼10-8 с. Вони становлять 99% загальної кількості нейтронів, які виникають у результаті розподілу ядер урану або плутонію. У цей час оболонка боєприпасів ще не перейшли в плазму, при цьому близько 70% нейтронів гублять свою енергію й переходять у теплові, а потім поглинаються повітрям у радіусі 500 м. – осколки розподілу. нейтрони, що спізнюються. Еср = 0,25‑ 0,61 МеВ. Час дії 30 с. Зміст 1%. Джерелом буде хмара вибуху. Небезпека для об'єктів, які пролітають через хмару й поблизу від нього.
|