Засоби, цілі й об'єкти застосування біологічної зброї

Боєприпаси і бойові прилади, призначені для застосування біологічних засобів, прийнято називати біологічними боєприпасами.

Для доставки до цілі БЗ використовуються біологічні авіаційні бомби, контейнери, керовані і некеровані реактивні снаряди, ракети з біологічною бойовою частиною, розпорошувачі і механічні генератори біологічних аерозолів, установлювані на літаках, вертольотах і ракетах.

Оскільки аерозольний засіб застосування БЗ рахується закордонними військовими спеціалістами основним, то переважно розробляються технічні засоби доставки і бойового застосування, що забезпечують одержання з біологічних рецептур аерозолів потрібних концентрацій і дисперсності, а також створення необхідних площ зараження. При цьому рецептурами різноманітних типів (мікробними, токсинами, комбінованими) можуть споряджаються різноманітні засоби бойового застосування: авіаційні бомби і касети, що розпилюють прилади, бойові частини ракет, а також портативні прилади для диверсійного застосування БЗ.

Біологічні бомби планується розробляти малого калібру і застосовувати їх у касетах, що вміщають у себе декілька десятків і навіть стільник таких бомб. Розсіювання цих бомб дозволить одночасно і рівномірно накрити біологічним аерозолем великих мас приземного повітря можна досягти і шляхом використання різноманітних пристроїв, що розпилюють: виливних і авіаційних приладів, що розпилюють, можуть підвішуватися на літаках, вертольотах, а також застосуванням наземних механічних генераторів аерозолів, установлюваних на автомобілях, річкових (морських) судах і інший техніці. Не виключена можливість використання супротивником також біологічних мін, що дистанційно підриваються на залишеної їм території.

Для доставки і розсіювання в заданому районі штучно заражених переносників , що кровососут, а також комах - шкідників сільськогосподарських культур закордонні військові спеціалісти планують використовувати ентомологічні боєприпаси - авіаційні бомби і контейнери спеціальної конструкції, що повинні забезпечити членистоногим захист від дії несприятливих чинників у період польоту і приземлення. Для цього пропонується оболонку боєприпасів виконувати з матеріалів, що термоізолюють, забезпечувати штучний підігрів у відсіках, а також парашутування боєприпасів при спуску на землю. Наявність у боєприпасів зазначених конструктивних особливостей при огляді його залишків на місці падіння може також підтверджувати факт застосування противником біологічної зброї.

У іноземних арміях вважають, що найбільше перспективними засобами доставки біологічних боєприпасів на ціль можуть бути в першу чергу ракети різноманітного базування і дальності дії, а також авіація. Бойова частина ракет може являти собою касету, споряджену біологічними бомбами малого калібру, або по своїй конструкції може бути виконана так, що в момент приземлення буде діяти як пристрій, що розпилює.

З авіаційних засобів доставки біологічних боєприпасів можуть застосовуватися вертольоти, літаки тактичної, транспортної і стратегічної авіації.

У ряді повідомлень преси вказувалося, що 50-60-е роки в якості засобів доставки біологічних боєприпасів (бойових приладів) передбачалося використовувати радіо- і телекеровані аеростати і повітряні протоки. Дрейфуючи разом із пануючими повітряними плинами, аеростати (повітряні протоки) по радіо- або телекомандам спроможні приземлятися або скидати вантаж, що може містити засоби бойового застосування БЗ.

По поглядах закордонних військових спеціалістів, застосування БЗ можливо як напередодні, так і в ході військових дій із метою нанесення масових утрат живій силі противника, утруднення ведення їм активних бойових дій, дезорганізації роботи важливих об'єктів, заснувань і економіки тилу в цілому. При цьому передбачається використовувати БЗ як у сполученні з ядерним (хімічним) зброєю й іншими засобами збройної боротьби, так і самостійно, особливо в так називаних «локальних» війнах, у яких по політичних або інших причинах небажано застосування, наприклад, ядерної зброї.

Загальні принципи застосування БО (раптовість, масування, ретельне урахування бойових властивостей і особливостей вражаючої дії біологічних засобів) ті ж, що і для інших видів зброї масової поразки. У настанні БО передбачається застосовувати для поразки особового складу резервів і других ешелонів, що знаходяться в районах зосередження, на відпочинку або здійснюючих марші, а також тилових частин, значних партизанських (диверсійних) рядів, повітряних і морських десантів. У обороні застосування БЗ рекомендується для поразки особового складу противника, що протистоїть, як перших, так і других ешелонів, значних пунктів керування й об'єктів тилу.

При нанесенні біологічних ударів по військах і тилових об'єктах приймається в увагу наявність визначеного інкубаційного (схованого) періоду між моментом зараження і початком захворювання (виходу особового складу з ладу), а також така властивість біологічної зброї, як ретроактивність - небезпека оберненого поширення інфекційних захворювань противника і полегшення виконання поставленої бойової задачі. Тому що попереднє опромінення організму іонізуючим випромінюванням ядерного вибуху різко знижує його захисну спроможність проти дії БЗ і скорочує інкубаційний період, це уможливлює застосування БЗ для рішення не тільки стратегічних (оперативних) задач, але навіть і окремих тактичних задач.

Висновок– небезпека вражаючої дії радіаційного і хімічного зараження на особовий склад вимагає швидкого виявлення і оцінки, що склалася з радіаційної і хімічної обстановки і обліку її впливу на підрозділи і частини.