Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Значення порогових інгаляційних токсичних доз (РСЧ 40) для деяких СДОР




Читайте также:
  1. A. Визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів
  2. А також підклас асоціативних сутностей - позначення.
  3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
  4. Алгоритм визначення/зміни ключового поля
  5. Алгоритм визначення/зміни ключового поля
  6. Б) Визначення ступеня ризику через вірогідність безпечної роботи
  7. Будова картриджа та призначення його частин
  8. В деяких країнах СНД
  9. ВИБІР ТИПУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ВОГНЕГАСНИКІВ
  10. Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.
СДОР Час пересування особового складу в зараженій атмосфери, г
хлор
фосген
аміак 4,54
окис етилену
двоокис сірки
гідразин
тетраетилсвинець
сірковуглець
аміл 3,6
гептил 1,8 7,8 9,4
           

 

За цими токсичними властивостями СДОР умовно можна розділити на дві великі групи:

1. Речовини з виразною подразнюючою і припікаючою (місцевою) дією на слизові очей, дихальних шляхів і шкіряні покрови.

2. Речовини з переважною загальною дією на організм.

 

Більшість СДОР відноситься до першої групи. Вони володіють виразною подразнюючою дією, а тривала їх дія (на протязі декількох десятків хвилин) супроводжується розвитком набряку легенів навіть при відносно низьких концентраціях речовини в повітрі.

До СДОР, що володіють виразною подразнюючою дією, відносяться аміак, гідразин, фосген, хлор, фтористий водень і ін. При одночасному контакті людини із зараженим повітрям в уражених буде відмічатися швидка поява ознак подразнення очей, слизових дихальних шляхів, шкіри. При високих концентраціях хімічний опік слизових оболонок, рефлекторна зупинка дихання. При виразній місцевій дії багато речовин цієї групи проявляють і визначену токсичну дію.

Речовини, що входять в підгрупу з переважною загально отруйною дією, викликають швидкий розвиток інтоксикації, яка проявляться виразною гіпоксією (оксиди азоту, окис вуглецю і ін.).

Дія нейротоксичних речовин (аміак і гідразин) характеризується швидкім розвитком інтоксикації, психічними розладами, судорожним синдромом і комою.

Характерною особливістю цих речовин є то, що всі вони мають низьку температуру кипіння (від „–” сотень градусів до „+” декілька ºС).

При звичайних умовах вони дуже швидко переходять у газоподібний стан і можуть створити великі концентрації цих речовин в повітрі.

До об’єктів, що містять СДОР відносять:

· підприємства, де вони виготовляються – підприємства хімічної промисловості (ПХП);



· сховища, де зберігаються СДОР;

· транспортні засоби – залізничні, автомобільні цистерни, продуктопроводи;

Наявність СДОР на транспорті робить можливість виникнення хімічної аварії в любому місці.

Характер зараження місцевості СДОР в основному залежить від способів зберігання. Головним способом зберігання СДОР є зберігання під тиском в рідинному стані. У звичайних умовах зберігання СДОР в ємкості перегрівається й підвищується тиск у середині ємкості. У випадку руйнування ємкості перегрітий СДОР миттєво викидається у повітря у вигляді пари і утворюється дуже насичена хмара СДОР. Під дією вітру вона розповсюджується на значні відстані й заражає повітря. В цю хмару може перейти до 50% СДОР, що знаходився в ємкості.

Принципова схема формування вражаючих факторів при зруйнуванні на хімічно-небезпечному об'єкті показана на рис.1.

а). Утворення за рахунок випаровування із зруйнованих резервуарів в хмари зараженого СДОР повітря і його розповсюдження в приземному шарі атмосфери (висота до 300 м) за напрямком вітру.

У випадку зруйнування ємності, що містить в собі СДОР під тиском наступного розливу СДОР в піддон (обваловку) його надходження в атмосферу може здійснюватися на протязі тривалого часу.



 

 


Рис. 1. Схема формування вражаючих факторів при аварії на об’єкті з хімічно-небезпечними компонентами.

1 – цех електролізу; 2 – пункт наливу рідинним хлором; 3 – сховище рідинного хлору;

4 – сховище кислот, лужні, розчинників; 5 – залізнична гілка з пунктом формування потягу з хімічними продуктами; 6 – цех синтезу.

б). Утворення димової хмари, що містить в собі токсичні продукти горіння і розкладу, яке може розповсюджуватися в суміжному шарі атмосфери (висота до 1500м) на відстані до 100км. При взаємодії з поверхнею, що підстилає, або з опадами можливе утворення “плям” хімічного зараження продуктами розкладу.

в). Попадання частин СДОР у вигляді стоку в річки при гасінні пожежі, що може привести до зараження води вниз за течією на відстань до 50км.

Кожний із вражаючих факторів за місцем і часом може проявлятися окремо (одинокий викид), послідовно і в сполученні з іншими, а також може бути багаторазово повторений, в т.ч. в різних комбінаціях.

Висновок – таким чином, виконання повторних вражаючих факторів в результаті аварій потенційно небезпечних об'єктів в мирний час і зруйнувань в ході бойових дій, можливі важкі їх наслідки обумовлюють підвищення значення оцінки їх небезпеки для сполучень і частин.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 12; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты