Регулювання норми обов’язкових резервів

Найбільш жорсткий нормою обов’язкових резервів, які комерційні банки зобов’язані зберігати на рахунках у Центральному банку. Він використовується як засіб для швидкого розширення чи зменшення грошової маси в економіці.

Змінюючи обов’язкову резервну норму Національний банк впливає на грошову пропозицію.

Розглянемо цей процес.

Збільшуючи або зменшуючи норму резервування для усіх банків та кредитних установ Національний банк скорочує грошову або збільшує пропозицію грошей Норма обов’язкового резервування сильно впливає на рівень грошового мультиплікатора, тому навіть незначні зміни суттєво впливають на пропозицію грошей. За цих обставин зміни нормативного рівня резервів використовують лише в крайніх випадках.

Цей механізм грошово-кредитної політики має ту перевагу, що він однаково впливає на всі банки, змінюючи пропозицію грошей негайно і досить помітно. Але він має і значні недоліки, що полягають в наступному: погіршення ліквідності банків; обмежує доходність банків; цей механізм є непридатним коли пропозицію грошей необхідно змінити на короткий термін і в невеликих обсягах.

Облікова ставка (дисконтна).

Політика облікової ставки це інструмент прямого регулювання грошово-кредитного обігу. Він проявляється у зміні облікової ставки відповідно до кон’юнктурних коливань економіки.

Облікова ставка – це відсоток, під який Національний банк надає кредити комерційним банкам.

Національний банк може надавати позику комерційним банкам по високій і низькій обліковій ставці. До чого призводить низька облікова ставка? Низька облікова ставка призводить до збільшення резервів комерційних банків, а як наслідок – збільшення пропозиції грошей. І навпаки, підвищуючи облікову ставку, Національний банк скорочує резерви комерційних банків. Це призводить до погіршення кредитування економіки, пропозиція грошей зменшується. Розглядаючи балансовий звіт ми побачимо, що боргове зобов’язання комерційного банку є активом національного банку і відображається в графі “ позики комерційним банкам”, а для комерційного банку це є зобов’язання, яке відображається в пасив під назвою “ позики отримані від національного банку”