Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Технологічна карта заняття




Читайте также:
  1. http://history.rin.ru/ - сайт по всемирной истории с картами и датами
  2. I. Мета заняття
  3. VII Методика проведення заняття та організаційна структура заняття.
  4. VII. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття
  5. Анализ конкурентов. Конкурентная карта рынка.
  6. Ауди Система,звуковая карта,стандарты сжатия.
  7. Б) карта дополняет текст;
  8. В основній частині заняття
  9. Варіанти практичного заняття № 1
  10. Вибір, обладнання та заняття місця (окопу) для стрільби.
№ п/п Основні етапи заняття, їх функції та зміст Рівень засвоєння Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпечення Розподіл часу (хв.)
  1. 2.   3.     Підготовчий етап Організаційні заходи Постановка навчальних цілей та мотивація Контроль вихідного рівня знань, навичок, умінь 1. Актуальність теми. 2. Покази та протипокази до переливання крові. 3. Шляхи та методи переливання крові та кровозамінників. Механізм дії перелитої крові.     ІІ ІІ     ІІ       Індивідуальне опитування Тести ІІ р.       П.1 "Актуальність теми" П.2 "Навчальні цілі"   Таблиці, слайди.   1-3    
  4.   Основний етап 1. Макрооскопічне визначення якості крові. Спостереження за хворим під час переливання. Медична документація 2. Препарати крові. Групи кровозамінників. 3. Можливі помилки і ускладнення при переливанні крові. Профілактика ускладнень.   ІІІ   ІІІ   ІІІ   Професійний тренінг у вирішенні нетипових клінічних задач.   Практичний тренінг.   Заняття проводиться в учбових кімнатах та біля ліжка хворого    
  5.   6. 7. Заключний етап Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок Підведення підсумків заняття Домашнє завдання (основна і додаткова література за темою)   ІІІ     Індивідуальний контроль навичок Тести ІІІ р.     Тести ІІІ р. Задачі ІІІ р.   Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.      

 


Тема3: Переливання крові, препаратів крові, кровозамінників. Ускладнення при переливанні крові.

 

1. Для цільної крові характерним є:

а) вміст білка у сироватці в звичайній концентрації

б) підвищений вміст факторів зсідання

в) збільшення числа лейкоцитів і тромбоцитів

г) знижений вміст калію

д) знижений вміст натрію

 

 

2. Так званою універсальною донорською кров’ю вважається:



а) будь яка кров групи О (І)

б) кров O (І) Rh (-) з титром аглютинінів 1:64

в) кров О(І) Rh (-) з титром аглютинінів понад 1:64

г) кров О(І) Rh (-)

д) кров О(І) Rh (+)

 

 

3. Що не є ускладненням масивної гемотрансфузії:

а) гіперкальціемія

б) гемоліз

в) гіперкаліемія

г) ацидоз

д) алкалоз

 

4. Які найвідповідальніші обов’язки донорів:

а) дотримуватись інтервалу між здаванням крові

б) повідомити про шкірно-венеричні захворювання

в) погоджуватись на здачу повної дози

г) вимагати задоволення пільг для донорів

д) дотримуватись здорового способу життя

 

5. Для чого необхідно дотримуватись принципу заготівлі і застосування крові «один донор – один хворий»

а) зменшується можливість захворювання в зв’язку з розвитком інфекції в флаконі

б) зменшується можливість переносу вірусних та інфекційних захворювань від донора

в) зменшити можливість сенсибілізації організму реципієнта чужорідними агентами

г) зменшується можливість розвитку реакції і ускладнень

д) не треба проводити пробу на індивідуальну сумісність

 

 

6. Яка кількість антигенів в еритроцитах людини?



а) 3

б) 5

в) 30

г) 106

д) 250

7. На що вказує виявленні в сироватці антитіл до антигену системи резус?

а) хворому переливалась кров резус-позитивна

б) у хворого відсутній даний антиген, хворий резус негативний

в) у хворого підвищена реактивність організму

г) у жінки був резус-конфлікт під час вагітності

д) хворому можна переливати тільки резус-негативну кров

 

 

8. Скільки індивідуальних проб на сумісність необхідно виконати при гемотрансфузії?

а) одну

б) три

в) дві

г) п’ять

д) шість

 

 

9. Яке значення має розподіл на резус-негативних і резус-позитивних осіб?

а) та ж людина може бути резус-позитивна і резус-негативна

б) резус-негативною є особа, якщо в неї відсутній антиген Д, але є С, Е та інші

в) антиген Д найбільш активний і часто зустрічається

г) особа вважається резус-негативною, якщо в неї немає антигенів Д,С,Е

д) переливати резус-негативному реципієнту можна тільки резус-негативну кров донора

 

 

10. Термін зберігання еритроцитарною маси при to +4 Со на консерванті глюгіцир:

а) 21 день

б) 7 днів

в) 14 днів

г) 25 днів

д) 30 днів

 

11. Терміни зберігання заморожених еритроцитів, які придатні для трансфузії:

а) 5-10 діб

б) 1 рік

в) 1 місяць

г) 3 роки

д) 5 років

 

12. Який максимальний термін зберігання відмитих еритроцитів при

а) 24 год

б) 72 год

в) 2 дні

г) 6 год

д) 4 дні

13. Які причини обмежених показів до застосування прямого переливання крові?

а) кров не досліджується на віруси гепатиту В та СНІДу

б) кров не передбачає використання фільтрів під час переливання



в) труднощі попереднього обстеження донорів

г) відсутність переваг порівняно з переливанням свіже приготованої «теплої» крові

д) технічні труднощі застосування

 

 

14. На що, в першу чергу, необхідно звернути увагу при макроскопічній оцінці якості консервованої крові?

а) бактеріальне забруднення, наявність згустків, гемолізу

б) хільозна кров

в) відповідність паспортизації

г) герметичність упаковки

д) відповідність збереження

 

 

15. Яка кількість крові, еритроцитарною маси або плазми вводиться при виконанні біологічної проби?

а) 10-15 мл 3 рази

б) 20-25 мл 3 рази

в) 2-5 мл 4 рази

г) 30-40 мл 1 раз

д) 10-15 мл 2 рази

 

 

16. Які початкові клінічні симптоми ускладнення, пов’язаного з переливанням несумісної крові за системою АВО.

а) падіння артеріального тиску, поява червоної сечі

б) лихоманка або почуття жару

в) болі в животі, м’язах, голові

г) прискорення пульсу, дихання, блідість

д) анурія

е) геморагічний синдром

 

17. Яка основна перевага при переливанні відмитих еритроцитів?

а) вони є ареактогенним трансфузійним середовищем, тому що позбавлені лейкоцитів, білків та їх антигенів

б) не викликає реакції у хворих, які сенсибілізовані до антигенів системи HLA

в) не мають токсичної дії цитрату і продуктів метаболізму клітинних компонентів

г) мають менший ризик зараження вірусним гепатитом і цитомегаловірусами

д) трансфузійне середовище реологічної дії

 

 

18. Трансфузія якої крові найбезпечніша?

а) трансфузія аутокрові

б) реінфузія крові

в) розморожені відмиті еритроцити

г) еритроцитарна маса

д) цільна кров

19. Основні заходи профілактики інфікування гепатитом В і ретровірусами в трансфузіології:

а) переливати еритроцитарну масу і препарати крові тоді, коли вони вкрай необхідні

б) використовувати кров родичів

в) використовувати аутокров

г) використовувати реінфузію

д) обов’язкове обстеження донорської крові

е) застосовувати одноразові системи

 

20. Якої давності кров, яка вилилась в порожнини тіла, може використовуватись для реінфузії?

а) до 12 год.

б) до 24 год

в) до 48 год.

г) до 72 год.

д) до 2 год.

 

21. Виберіть сіль для попередження та лікування цитратної інтоксикації.

а) NaCl

б) CaCl2 або глюконат кальцію

в) KCl

г) MgCl2

д) FeCl2

 

22. Оптимальний спосіб гемотрансфузії:

а) внутрішньовенний

б) внутрішньоартеріальний

в) внутрішньоаортальний

г) у губчасту кістку

д) обмінне переливання

1. Хворий К., 27 років, поступив в хірургічне відділення з ножовим пораненням черевної порожнини через 4 години після травми. Стан хворого важкий. Пульс ниткоподібний, 120 в 1 хв. АТ 70/40 мм.рт.ст. проведена екстрена лапаротомія. В черевній порожнині багато рідкої крові. Встановлено джерело кровотечі – брижа тонкого кишечника, без ушкодження порожнистих органів. Проведений гемостаз. Як поступити з кров’ю в черевній порожнині?

 

 

2. В проктологічне відділення поступив хворий з кровотечею із гемороїдальних вузлів і важкою анемією. Хворий блідий, пульс 120 в 1 хв., АТ 100/60 мм.рт.ст., Нв 60 г/л. З метою відновлення дефіциту еритроцитів хворому в передопераційному періоді перелито 300 мл одногрупної і однорезусної еритроцитарної маси. Як оформити документацію на проведену гемотрансфузію?

 

 

3. Хворому з ножовим пораненням в живіт виконана лапаротомія. Під час останньої в черевній порожнині до 1,5 л крові. При ревізії встановлено пошкодження брижі тонкого кишечника і тонкої кишки. Кровотеча зупинена. Чи являється даний стан хворого абсолютним показом для переливання крові? Які препарати крові краще застосувати? Чи можлива аутореінфузія крові із черевної порожнини?

4. Хворому переливається одногрупна та однорезусна еритроцитарна маса. Через годину після переливання пульс 76 в 1 хв, АТ 130/80 мм.рт.ст., температура тіла 36,8оС. Виділилось 200 мл солом’яно-жовтого кольору сечі. Задишки, гіперемії обличчя, болю в попереку у хворого немає. Що повинен зробити лікар з порожнім флаконом?

 

5. Хворому з геморагічним шоком 4-го ступеню перелито 200 мл одногрупної та однорезусної еритроцитарної маси. Стан хворого під час переливання не змінювався. Які дослідження та лабораторні методи обстеження повинен виконати лікар, що переливав еритроцитарну масу протягом доби після переливання?

 

6. Хворий, 42 роки, поступив в хірургічне відділення після автомобільної катастрофи із закритою тупою травмою живота через 6 годин після травми. Виконаний лапароцентез. В черевній порожнині знайдена кров. Під час лапаротомії під інтубаційним наркозом встановлено травматичні пошкодження селезінки з крововтратою до 1500 мл. Кровотеча зупинена. Чи можлива реінфузія крові та як її виконати?

 

7. У хворого під час проведення біологічної проби (перший раз струминно перелито 15 мл еритроцитарної маси) з’явилась гіперемія обличчя, задишка, зросла частота пульсу, біль в попереку. Чи продовжувати біологічну пробу та які дії повинен виконати лікар.

 

8. Хворому з шлунково-кишковою кровотечею А(І) Rh (+) групи крові із станції переливання крові доставлена еритроцитарна маса А(І) Rh (+) 250 мл. Як провести макроскопічну візуальну оцінку придатності еритроцитарної маси?

 

9. Хворому з неоднократною шлунково-кишковою кровотечею переливаласт еритроцитарна маса по 240 мл 3 рази. Під час переливання виникли гемотрансфузійні реакції негемолітичного типу. У хворого знову виникла шлунково-кишкова кровотеча, стан погіршився. Яке трансфузійне середовище краще вибрати для переливання?

 

10. Під час переливання еритроцитарної маси затромбувалася голка. Намагаючись поновити прохідність голки, медсестра продула голку шприцом. Внаслідок чого в вену потрапило 2,0 мл. повітря. У хворого раптово появився біль за грудиною, задуха, кашель, ціаноз, колапс. На ЕКГ - ознаки навантаження правого передсердя зі зміщенням електричної вісі вправо. Яке ускладнення має місце

 

11. Після масивного переливання крові тривалих термінів зберігання у хворого появилось короткочасне збудження, яке змінилось апатією, сонливістю, судомними посмикуваннями м’язів, атонією, брадикардією, падінням артеріального тиску. На ЕКГ – поява високого гострокінцевого зубця Т з вузькою основою. Яке ускладнення має місце?

 

12. У хворого з тупою травмою живота, оперованого через 10 годин з моменту отримання травми, під час операції констатовано розрив печінки. В животі до 2,5 л крові з множинними згустками. В лікарні в достатній кількості обстеженої свіжої крові потрібної групи. Яку тактику компенсації крововтрати слід обрати лікарю в даному випадку?

а) відмовитись від переливання крові і відновити ОЦК за допомогою кристалоїдів і колоїдних плазмозамінників

б) перелити консервовану еритроцитарну масу потрібної групи

в) провести реінфузію стабілізованої і профільтрованої крові зібраної в черевній порожнині

г) перелити свіжезаморожену плазму

д) перелити відмиті еритроцити

 

13. У хворого з шлунково-кишковою кровотечею після переливання 200 мл О (І) Rh (+) еритроцитарної маси через 1 годину підвищилась температура тіла до 38,5 оС, з’явились болі в м’язах і суглобах, лихоманка. Пульс 82 уд/хв., артеріальний тиск – 120/80 мм. рт. ст. Катетером видалено до 150 мл солом’яно-жовтої сечі, при лабораторному дослідженні змін в ній не виявлено. Про яке ускладнення чи реакція розвинулась у хворого? Яке лікування слід призначити?

 

 

14. Під час переливання еритроцитарної маси хворому з кровотечею затромбувалась голка. Медсестра відключила систему, а голку промила розчином гепарину. Чи вірно зробила медична сестра?

 

 

15. При макроскопічній оцінці якості консервованої крові лікар звернув увагу на герметичну упаковку, відповідність паспортизації, збереження, на те, що кров не хільозна. На що в першу чергу потрібно звернути увагу при макроскопічній оцінці крові?

Тести.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 21; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.045 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты