Основні форми невербальної комунікації

1. Жестикулювання руками (потирання рук)

2. Міміка (вираження усмішки, нахмурення брів)

3. Поза і положення ніг

4. Одяг і зачіска

5. Міжособова дистанція (проксеміка)

6. Контактування очима і спрямування погляду, особливо при розмові

7. Носіння прикрас і коштовних речей

8. Парамова (тембр голосу, інтонація, гучність)

9. Смак (символізм у їжі, спілкування за чашкою кави чи чаю, задоволення потреби в курінні чи жуванні жуйки)

10. Косметика: тимчасова - пудра, постійна - татуювання

11. Символізм часу (дуже пізній або ранній дзвінок другові, занадто тривалий чи короткий виступ із доповіддю чи промовою, обідня перерва)

Кінетика вивчає процес комунікації, що відбувається за допомо­гою мови тіла і жестів обличчя. Основні галузі дослідження кінетики: контактування очима, положення тіла або жестикулювання. Так, на­приклад, у США- під час ділового спілкування вважається нормальним дивитися в очі співбесіднику. Ця галузь комунікації шляхом контакту­вання очима і поглядом відома як окулесика.

Інша галузь кінетики вивчає положення тіла людини, оскільки не­правильне трактування гуків і жестів спричиняє ряд проблем. Напри­клад, звична поведінка для жителів США (ставити ноги на стіл під час переговорів) може бути образливою і неприйнятною для представників народів Близького Сходу.

Жести також відіграють важливу роль у міжкультурній комуніка­ції. Так, наприклад, якщо Ви не подасте в Німеччині при вітанні руки, це буде розцінено як неповага. При цьому в інших культурах серед осіб однієї статі прийнято обійматися і/ або цілуватися в щоку. Цере­монія вручення візитних карток в Азії з використанням контакту очима і увагою є церемонією. Німці заявляють про свій статус за допомогою титулу, американці пропонують у спілкуванні перехід на «ти». Комуні­кацію з використанням контакту тіла називають хептикою.

Часто нерозуміння жестів можуть спричинювати проблеми для менеджерів-експатріантів. Так, знак, котрий у США застосовують, щоб сказати: «Все в порядку», краще не використовувати в Бразилії. Цей знак також означає «0» або «нічого» у Франції.

Проксиміка вивчає способи використання людьми фізичного про­стору для передачі повідомлень. Наприклад, у США є 4 види дис­танцій, що люди використовують під час комунікації: інтимний про­стір - для дуже конфіденційного спілкування; персональний - для спілкування з сім'єю і близькими друзями; соціальний - для ведення ділових справ; суспільний - для спілкування з групою людей. Є ряд значних відмінностей при збереженні дистанції під час розмови. Це залежить від багатьох факторів: національності співробітників, соціа­льного походження тощо. Так, араби, індійці, південні-американці під час спілкування знаходяться близько один від одного, європейці та азі­ати зберігають дистанцію, хоча для європейців характерні відмінності.

Хронеміка досліджує використання часу в певній культурі. Визна­чають таких два типи застосування часу: монохронну і поліхронну ча­сову орієнтацію.

Хроматика вивчає спосіб використання кольорів для обміну по­відомленнями. Кожне суспільство застосовує хроматину, але значення кольорів може бути різним у різних культурах. У багатьох азіатських країнах шампуні мають темний колір, тому що більшість покупців хо­чуть, щоб Миючий засіб був того самого кольору, що і їхнє волосся, оскільки світлий шампунь на їхню думку, може висвітлити і волосся. В розвинутих країнах Заходу виготовляють переважно шампуні світлих кольорів, тому що це вважається свідченням чистоти і гігієни.

Кольори в різних культурах виражають різні цінності та почуття. Так, наприклад, у Німеччині політичне спрямування партій можна ви­значити за допомогою таких кольорів: чорного, жовтого, коричневого, зеленого, червоного. В країнах, де сповідують іслам, зелений колір є кольором пророка.