Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Адаптація до інших культурних умов




Читайте также:
  1. Ведення журналу браузера та команди інших секцій меню
  2. Відмітьте, яких вимог слід дотримуватися під час заготівлі насіння для лісокультурних потреб?
  3. Директорія valeus/ для інших різних XML-файлів, що містять колекції ресурсів, таких як рядки та визначення кольорів.
  4. Конкуренція з боку товарів, які виробляють фірми інших галузей, які є замінниками та конкурентні з точки зору ціни.
  5. Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
  6. Мотивація — це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації.
  7. Облік інших необоротних активів
  8. Обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування кримінальних правопорушень проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
  9. Особливості обшуків та інших слідчих дій при розслідуванні хабарництва

Пізнання інших культур у чужій країні часто зумовлює високий рі­вень очікувань щодо цього. Для людини цікаво і захопливо пізнавати щось нове. Однак часто, під час перебування за кордоном, іноземець відчуває розчарування. Воно спричинене незвичним кліматом і нетради­ційно їжею, відмінностями в інфраструктурі, належним рівнем гігієни і т. ін. Проте найскладнішим для людини є те, що її не розуміють. Склад­ність мови, недостатні соціальні контакти і незрозуміла для іноземця по­ведінка жителів певної країни - фактори, що перешкоджають налаго­дженню міжкультурного комунікаційного процесу. Культурний шок від перебування за кордоном слід розглядати не як несподіваний стан люди­ни, а як поступово наростаючу зміну настрою. Розчарування буде незна­чним, якщо вищевказані психологічні, національні і культурні особливо­сті жителів країни перебування іноземець вивчив вчасно. Таким чином, у нього формується реальне уявлення про країну перебування, і ця людина стає морально готовою до «недоліків» іншої культури. Фаза культурного шоку - найбільш небезпечний період культурної адаптації, тому що під час нього іноземець вирішує, чи можливе і як довго можливе його висо­коефективне перебування в інших культурних умовах.

Якщо людина, не зважаючи на розчарування, продовжує жити і працювати в іншій країні, то адаптація до її культури відбувається по-різному. Отож, наведемо основні з них.

Альтернатива 1.Особливості іншої культури людина не бередо уваги.

Особа визнає лише власні культурні уявлення і намагається вирі­шити всі конфлікти відповідно до морально-етичних норм країни, з якої вона походить. Це призводить до стресу, зарозумілості й агресивності у ставленні до представників країни перебування. Цю людину вони не сприймають, що ще більше посилює її негативне сприйняття їхньої культури. Наслідок цього процесу: людина спілкується лише з представниками своєї культури в клубах або в місцях їхнього прожи­вання. Так, розподіл кварталів Нью-Йорка за культурною належністю свідчить про те, що такий варіант розвитку подій є доволі поширеним. У даному разі вести мову про культуру компетентність людини в особ­ливостях країни перебування не доводиться.

Альтернатива 2. Людина балансує на межі двох культур.



Особа з космополітичними поглядами зберігає зв'язок з обома культурами. Вона має достатній рівень самосвідомості, щоб зберігати цінності власної культури, проте ця людина також компетентна в осо­бливостях культур різних країн, тому здатна зрозуміти інші культури і виявляти терпимість та чутливість при спілкуванні з їх представника­ми. Якщо особі за таких умов вдається знайти правильне співвідно­шення між культурною інтеграцією і диференціацією, то такий підхід можна вважати найбільш продуктивним при налагодженні контактів у країні перебування. Людина з космополітичними поглядами не ігнорує культурні відмінності і не робить спроби їх мінімізувати. Вона намага­ється досягти максимальної ефективності від комунікаційного процесу, використовуючи переваги кожної з двох культур.

Альтернатива 3. Людина повністю інтегрується в іншу культуру.

Цінності власної культури людина відкидає взагалі. Вона настіль­ки добре оволодіває мовою країни перебування і переймає її стиль життя, що сторонній спостерігач не помічає ніякої різниці між нею і жителями цієї країни.

Такий варіант поведінки людини трапляється дуже рідко і, як пра­вило, пов'язаний з її довготривалими особистими контактами з пред­ставниками цієї культури. Керівництву підприємства, яке дало відря­дження такому працівникові за кордон, контакт з ним підтримувати доволі складно, тому що існує загроза послаблення зв'язків цього пра­цівника з підприємством, на якому він працює, і така особа починає виявляти недостатній ступінь лояльності. Якщо спочатку можна вести мову про компетентність у різних культурах, то з часом людина її втрачає. Використання надалі вмінь і навичок такого працівника в ін­ших культурним умовах стає мало перспективним.



Представники країни перебування використовують власну культу­ру як сильну сторону, тому вони можуть дещо зверхньо ставитися до представника іншої культури. Якщо він не інтегрується повністю у но­ву культуру (альтернатива 3) або не намагатиметься зрозуміти особли­вості нової культури (альтернатива 2), то його інтеграція у нове куль­турне оточення терпить невдачу (альтернатива 1).

Культурний шок може виникати також при поверненні у власну країну із зарубіжного відрядження, під час якого людина звикла до окремих ознак іншої культури й оцінила їх, налагодила соціальні кон­такти, котрі тепер вона змушена перервати. Все це посилює розчару­вання, що виникає, коли людина усвідомлює, що соціальні контакти у власній країні перервано, а на роботі виявляється, що:

· за її відсутності колеги зробили кар'єру;

· її повернення супроводжується заздрощами і відмежуванням
колег;

· нові завдання видаються менш цікавими, ніж ті, які було по­ставлено за кордоном. .

Для осіб, які повністю інтегрувались у нові культурні умови {аль­тернатива 3), повернення у власну країну відбувається найважче, як­що взагалі простежується готовність до повернення. Реінтеграція за умов альтернативи 1 відбувається найлегше, людина сприймає її як полегшення. В даному разі особа взагалі відкидає культурні цінності іншої країни. Найбільш доцільною при реінтеграції вважають поведін­ку {альтернатива 2), коли людина шукає оптимальне співвідношення між прийняттям і дистанціюванням від іншої культури.



Для того, щоб легко минути фазу культурної адаптації, необхідно, щоб особа була компетентною у культурних особливостях різних країн. Дуже важливо, щоб при цьому людина виявляла такі риси і якості, як:

· соціальна компетентність;

· інтерес до інших культур;

· гнучкість;

· повага;

· здатність до активного засвоєння нової інформації;

· готовність до розподілу, влади;

· терпимість до інших культур;

· самоусвідомлення свого перебування у новому культурному середовищі.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 13; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты