ПЕРЕСТРАХУВАННЯ І СПІВСТРАХУАННЯ.

Батьківщиною перестрахування є Німеччина. Перше товариство перестрахування було створене в Кельні в 1846 р., потім виникло Мюнхенське перестрахувальне товариство. Сучасні міжнародні договірні операції можна розділити на наступні групи. ( мал. 1 ).

Прямі міжнародні договірні страхові операції означають, що полісотримач

(страховик ) однієї країни укладає договір страхування із страховиком іншої країни.. Такі операції укладаються як безпосередньо головною конторою іноземного страховика, так і через страхових брокерів.

Пряме страхування передбачає, що договори страхування укладаються через агентські організації страхувальника за кордоном. Такі операції відбуваються, коли відсутній національний страховий ринок, та є конкретні фінансово – комерційні переваги (більш низькі тарифи, більший обсяг страхового покриття, валютні фактори тощо) або факти юридичних (фактичних) вимог ( контракти на умовах СІФ ) .

Посередницьке страхування означає, що договори страхування укладаються юридично самостійними страховими компаніями за кордоном, ін. іл. дочірніми страховими компаніями.

На міжнародному страховому ринку з метою передачі ризиків повністю іншим страховим або перестрахувальним компаніям часто використовують фронтування або фронтинг.

Фронтинг – ( англ. Front – виходити на ) – операція , у процесі якої компанія оформлює страховий поліс, але ризик ( частину або повністю ) передає іншому страховику, який не фігурує в угоді і частіше всього залишається невідомим для страхувальника. Іншими словами , фронтирування або фронтинг, означає прийняття на страхування ( в перестрахування ) ризиків з метою передачі їх повністю або частково іншим страховим компаніям, за відповідну винагороду.

Здійснюється в тому випадку, коли страховик бажає вийти на ринки, куди його поліси не допускаються. Тоді страховик звертається до місцевої страхової компанії з пропозицією оформити за винагороду страховий поліс, а потім переводить ризики та страховий внесок на себе.

Страхова компанія, що видає на прохання іншого страховика страховий поліс від свого імені, має на увазі що 100% прийнятого ризику буде перестраховано у того ж страховика, на прохання якого видається поліс, називається фронтующією компанією, а сам страховий поліс – фронт – полісом.

У наш час в Україні розвивається страховий ринок, створюються нові компанії, збільшуються обсяги страхування, підвищується рівень конкуренції між страховиками. Проте жорстка конкуренція на страховому ринку унеможливлює вільний вибір сприятливих ризиків, через що в портфелі страхової компанії можуть з‘явитись ризики з надто високою відповідальністю, а настання лише одного повного збитку може призвести до значного погіршення фінансового стану страхової організації. Отже, виникає нагальна потреба у розвитку перестрахувальних відносин і співстрахування. Перестрахування і співстрахування стають важливими, необхідними елементами страхового ринку.

Найважливішим чинником, що впливає на перестрахування і співстрахування та обумовлює їх розвиток, є, безперечно, існуюча законодавча база.

Згідно з ЗУ “Про страхування” страховик, який укладає договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування. У співстрахуванні , на відміну від перестрахування , страховик залишається відповідальним перед страхувальником лише в розмірі своєї частки.

Перестрахування – вторинний розподіл ризику, система економічних відносин, у відповідності до якої страховик, приймає на страхування ризики, частину відповідальності по яким виходячи з своїх фінансових можливостей передає на погоджених умовах іншим страховикам з метою створення, по можливості збалансованого портфеля договорів страхування, забезпечення фінансової стабільності та рентабельності своїх страхових операцій. Перестрахування допомагає захистити страховий портфель та перерозподілити можливі великі виплати між декількома компаніями.

В договорі перестрахування приймають участь дві сторони:

1. страхове товариство, що передає ризик

2. страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність

Ризик, що передається називається перестраховочним ризиком. Сам процес, пов¢язаний з передачею ризику, називається цедуванням ризику або перестраховочною цесією ( лат. Cessia – уступка будь-кому вимог по зобов¢язанню іншої особи, передання будь-кому своїх прав на будь-що).

Перестрахувальник, або цедент, - страховик, що прийняв на страхування ризик та

передав його повністю або частково в перестрахування іншому страховику.

Страховик, що прийняв в перестрахування ризики, називається