Поняття та основні відмінності непропорційного страхування.

Непропорційне перестрахування частіше всього застосовується за договорами страхування цивільної відповідальності власників автотранспортих засобів за збитки, що спричиненні третім особам в резельтаті ДТП. Непропорційне перестрахування застосовується також в усіх видах страхування, де нема верхньої границі (обмежень) відповідальності страховика.

В практиці непропорційного перестрахування не застосовується принцип участі перестраховика в платежах та виплатах страхового відшкодування виходячи з % перестрахування.

Якщо при пропорціональному перестрахуванні інтереси інтереси цедента і перестраховика в цілому співподають, то при непропорціональному перестрахуванні вони, напротив, можуть носити конфліктний характер. Зміст конфлікту: досягнення дотаткових фінансових результатів цедентом не супроводжуюється анологічними результатами у перестраховика. Більш того він може понести збитки.

Мотив до розвитку непропорційного перестрахування з боку цедента – створити певні гарантії своєї фінансової стабільності при відшкодуванні малої кількості виключно великих збитків або або великої клкліькості виключно дрібних збитків.

Існує два типа непропорційного перестрахування :

· Перестрахування перевищення збитків

· Перестрахування перевищення збитковості по ризикам певного виду.

Обслуговування договорів непропорційного перестрахування достатньо просте, дешевше чим обслуговування договорів пропорційного страхування.

Перестрахування перевищення збитків використовується тоді, коли страховик прямує не до вирівнюванню окремих ризиків даного вида, а безпосередньо до забезпечення фінансової рівноваги страхових операцій в цілому.

Договори даного типу перестрахування як правило укладаються в облігаторній формі. В умовах перестраховочного договору послідовно перераховані ризики, що підлягають перестрахуванню, а також ті, які не входять у цей договір.

Виходячи з умов договору , перестраховик приймає зобов¢язання покриття тієї частини збитків, як а перевищує встанолену суму власної участі цедента, но нтижче встановленої в догорі сум, що складає верхню межу відпоовідальності перестраховика. Ці зобов¢язання відносться до всіх збитків , які були викликані одним стихійним лихом, що складає страховий ризик. Якщо в резельтаті даного страхового випадку спричинена шкода баготьом страхувальникам, тоці збитки розглядаються виключно як групові збиткі. Зобов¢язання страховика встановлюються у співвідношенні до групових збитків.

Власну участь цедента в покритті збитків називають пріоритетом, або франшизой, а верхня максимальна межа відповідальності перестраховика за наслідки одного стихійного лиха, що спричинило збитки ,- лімітом перестрховочної події.

Догоір перестраухвання перевищення зитківс в настоящій час широко застосовується в нсотупних видах страхування: цивільної відповідальності, від нещасних випадках, від вогню, в транспортном, авіаційном - там де є ризик групових катострофічних збитків.

Перестрахування перевищення збитковості стосується всього страхового портфеля та ставить за мету захист фінансових інтересів страховика від наслідків надзвичайно великої збитковості (яка визначається як процентне співвіндношення виплаченого страхового відшкодування до суми зібраних страхових платежів ) Причиной надзвичайно великих збитків може бути виникнення малого числа великих збитків або виникнення значної кількості малих.

Договори престрахування перевищення зитковості можуть оформлятится самостійно відокремленими контрактами або виступати в якості додатків до ексцедентного перестрахування.