Система забезпечення економічної безпеки

На думку Шкарлет С.М., забезпечення економічної безпеки - це системний процес, в якому поєднуються три основних компоненти: по-перше, діагностика та оцінка фінансово-економічних, операційних, та організаційних критеріїв з метою завчасної ідентифікації джерел виникнення небезпечних для діяльності підприємства проявів; по-друге – своєчасне застосування антикризових (стабілізаційних) заходів нейтралізації внутрішніх і зовнішніх факторів; по-третє - формування системи рекомендацій і заходів щодо створення конкурентної переваги і забезпечення розвитку підприємства на усіх етапах його життєвого та операційного циклів.

Під забезпеченням економічної безпеки слід розуміти ухвалення компетентними органами сукупності спеціальних заходів, здійснення яких забезпечило б усунення існуючої раніше загрози.

Основною метою забезпечення економічної безпеки підприємства є розробка та впровадження заходів щодо ефективного використання корпоративних ресурсів підприємства, його можливостей, потенціалу, реалізації інтересів, попередження та захисту від загроз зовнішнього та внутрішнього середовища; забезпечення стійкого та максимально ефективного функціонування підприємства сьогодні та забезпечення високого потенціалу його розвитку в майбутньому.

Досягнення необхідного рівня економічної безпеки підприємства можливо за рахунок попередження загроз негативного впливу та досягнення основних функціональних цілей підприємства. Відповідно завданнями ефективної системи забезпечення економічної безпеки є:

- забезпечення ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства, його фінансової стійкості і незалежності за рахунок раціонального використання наявних ресурсів та потенціалу підприємства;

- забезпечення стійкого розвитку підприємства та реалізація його основних інтересів;

- забезпечення технологічної незалежності підприємства і досягнення високої конкурентоспроможності його технологічного потенціалу;

- досягнення високої ефективності менеджменту підприємства, оптимальності та ефективності його організаційної структури;

- забезпечення високого рівня кваліфікації персоналу підприємства, використання його інтелектуального потенціалу;

- досягнення високого рівня екологічності роботи підприємства, мінімізації руйнівного впливу результатів виробничої діяльності на стан навколишнього середовища;

- забезпечення якісної правової захищеності усіх аспектів діяльності підприємства;

- забезпечення захисту інформаційного середовища підприємства, комерційної таємниці і досягнення високого рівня інформаційного забезпечення роботи всіх його служб;

- забезпечення безпеки персоналу підприємства, його капіталу, майна і комерційних інтересів.

- стратегічне планування та прогнозування економічної безпеки підприємства з метою виявлення небезпек та загроз;

- впровадження заходів щодо посилення рівня економічної безпеки, запобігання та нейтралізації можливих загроз і небезпек;

- аналіз можливих ризиків та розроблення заходів щодо їх мінімізації;

Організація та функціонування ефективної системи забезпечення економічної безпеки підприємства повинні ґрунтуватися на наступних принципах:

1. Принцип законності. Діяльність підприємства, в тому числі її служби безпеки повинна носити законний характер.

2. Принцип економічної доцільності. Слід організовувати захист тільки тих об'єктів, витрати на захист яких менші, ніж втрати від реалізації загроз цим об'єктам. Тут також повинні враховуватися фінансові можливості підприємства з організації системи економічної безпеки.

3. Поєднання превентивних та реактивних заходів. Превентивні - заходи попереджувального характеру, що дозволяють недопустити виникнення або реалізації загроз економічної безпеки. Реактивні - заходи, які вживаються у разі реального виникнення загроз або необхідності мінімізації їх негативних наслідків.

4. Принцип безперервності (принцип повного охвату в часі) передбачає, що функціонування комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємства має здійснюватися постійно, що значно підвищує надійність економічної безпеки підприємства.

5. Координація. Для досягнення поставлених завдань необхідне постійне узгодження діяльності різних підрозділів служби безпеки і поєднання організаційних, економіко-правових та інших способів захисту.

6. Конкретність. Необхідно детально прописати, в які терміни слід досягти цілей забезпечення економічної безпеки підприємства та хто повинен їх досягати. Чим більш конкретна мета, тим легше розробити стратегію по її досягненню.

7. Вимірність. Цілі повинні бути сформульовані таким чином, щоб їх можна було кількісно виміряти, або можна було якимось іншим об’єктивним способом оцінити. Так, досягнення цілей можна виміряти за допомогою інтегрального показника рівня економічної безпеки.

8.Принцип шести рівнів необхідний насамперед для точного виявлення та локалізації першопричин, джерел появи загроз, а також методів їх усунення.

Припустимо, спрощено порядок створення та функціонування підприємства можна зобразити таким чином:

1) створення юридичної особи: оформлення та реєстрація документів;

2) формування вищого керівництва;

3) створення організаційної структури, набір персоналу;

4) створення схем діяльності підприємства;

5) планування та здійснення фінансово-господарської діяльності;

6) формування звітності, контроль та аналіз, прийняття рішень.

На кожному з цих етапів є певна взаємодія, закладаються суперечності та виникають загрози економічній безпеці підприємства. Детальний розгляд наведеної вище послідовності дає змогу зробити такі висновки:

● кожен з цих етапів є визначальним для наступного (окрім останнього);

● суперечності закладаються на всіх рівнях, створюючи загрози відповідного рівня, таким чином можна говорити про рівні економічної безпеки;

● виявлення загроз на якомусь з рівнів говорить про високу ймовірність наявності проблем й на сусідніх рівнях безпеки. На вищих рівнях – це причини виявленої проблеми, на нижчих – наслідки.

Отже, можна зробити висновок про існування шести рівнів економічної безпеки підприємства:

1) рівень власності (акціонерний);

2) рівень вищого керівництва;

3) рівень організаційної структури, системи управління підприємства, кадрової політики;

4) рівень побудови бізнес-процесів;

5) рівень поточної фінансово-господарської діяльності;

6) рівень обліку, контролю, аналізу фінансово-господарської діяльності.

Для успішного забезпечення діяльності підприємства необхідно здійснювати заходів з економічного убезпечення на всіх шести рівнях. При цьому вищі рівні мають пріоритетне значення. Робота тільки на нижчих рівнях беззмістовна і часто економічно не виправдана.

Суб’єкти забезпечення економічної безпеки:

зовнішні: органи законодавчої, виконавчої та судової влади

внутрішні: працівники власної служби безпеки підприємства.

Об’єкт системи забезпечення економічної безпеки: стабільний економічний стан суб’єкта підприємницької діяльності в поточному і перспективному періоді (фінансові, матеріальні, інформаційні, кадрові ресурси).

Система управління економічною безпекою на підприємстві спрямована на забезпечення самостійності підприємства, його стійкості і розвитку.

Самостійність підприємства забезпечується відсутністю стороннього втручання в систему управління підприємством.

Стійкість передбачає стабільність і безперебійність процесів, які протікають на підприємстві, його здатність витримувати негативну дію чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.

Здатність до розвитку проявляється в адаптації підприємства до нестабільного і динамічного середовища за допомогою надання його керівництву максимально повної і достовірної інформації про чинники зовнішнього і внутрішнього середовища.