Види товарних знаків

У міжнародній практиці, поряд з розподілом знаків за фор­мою їх зображення, розрізняють індивідуальні і колективні знаки.

Індивідуальний знак — це позначення, зареєстроване па ім'я окремої юридичної або фізичної особи, яка займається підприємницькою діяльністю.

Колективний - це знак спілки, господарської асоціації або іншого добровільного об'єднання підприємств (далі — об'єднан­ня), призначені для позначення товарів, які ними випускаються або реалізуються, які мають спільні якісні або інші загальні харак­теристики. Колективний знак повинен відповідати усім вимогам, які пред'являються до індивідуальних знаків. При цьому колек­тивний знак є об'єктом виключного права об'єднання, а не права кожного підприємства, що входить до його складу.

Підприємства - учасники об'єднання можуть використовува­ти колективний знак як єдиний засіб для позначення товарів або ви­користовувати його поряд із своїм індивідуальним товарним знаком.

Об'єднання, як власник колективного знака, має право кон­тролю за його використанням. Умови використання колективно­го знака повинні відображатися в спеціальному правовому доку­менті, що називається статутом колективного знака.

У світі немає таких країн, де б не застосовувалися товарні знаки і де б вони не захищались. Виключне право на використан­ня товарних знаків, як правило, одержують шляхом їх реєстрації, але в деяких країнах це виключне право закріплюється фактом першого використання знака.

Закон передбачає такі види знаків для товарів і послуг:

• словесні (слова та абревіатури, наприклад, "Таврія", "Славутич, "КрАЗ");

• зображувальні (композиції ліній, плям, фігур, форм па площині);

• об'ємні (композиції фігур у трьох вимірах, тобто у формі са­мого виробу або його упаковки — флакони, пляшки тощо);

• комбіновані (сполучення зображувальних, словесних і об'ємних елементів).

Отже, об'єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-яко­му кольорі чи поєднанні кольорів.

Закон про товарні знаки не згадує про звукові знаки, але такі є, наприклад, музичні сигнали як позивні тієї чи іншої ор­ганізації радіомовлення. За законодавством зарубіжних країн зву­кові сигнали можуть визнаватися товарними знаками.

Під словесним знаком розуміють позначення, яке має ви­гляд слова (слів) або сполучення літер, що мають словесний ха­рактер. Такі знаки набувають все більшого поширення, оскільки вони мають ряд переваг перед іншими знаками. Ці знаки легше за­пам'ятовуються, простіше відтворюються, їх зручно рекламувати, особливо по радіо і телебаченню.

Зображувальний знак має вигляд зображення конкретного характеру або композиції ліній, плям, фігур будь-яких форм і ко­льорів на площині. Наприклад, орнаменти та символи, зображен­ня тварин, птахів, стилізовані зображення всіляких предметів, іноді з включенням літерних елементів.

Об'ємний знак представляє собою композицію у вигляді фігур (ліній) або їх комбінацій у трьох вимірах. Прикладом тако­го знака є фігурне мило, оригінальний вид упаковки, флакона, пляшки, коробки для цигарок та ін.

Комбінований знак має вигляд комбінації елементів різнома­нітного характеру. Найчастіше це словесно-зображувальні композиції.

Інші об'єкти знаків: До них можуть бути віднесені звукові, світлові, світлозвукові та інші позначення.

За ступенем відомості знаки поділяють на звичайні та загальновідомі.

Звичайний знак — це будь-яке нове оригінальне позначення товарів (послуг), яке відповідає усім умовам надання правової охорони.

Зокрема, необхідною умовою його охорони є державна реєстрація позначення.

Загальновідомимзнаком визнається таке позначення, яке відоме широкому колу споживачів завдяки його використанню для позначення певних товарів.

Позначення, заявлене як знак для товарів і послуг, має бути корисним, придатним для маркірування товарів і відповідати ви­могам промислової естетики і ергономіки.

Заявлене позначення має бути новим, тобто невідомим ніде у світі і тому придатним для реєстрації за кордоном. Для виявлення новизни позначення провадиться експертиза заявленого позначення по суті.

Позначення має бути корисним. Це випливає зі ст. 5 Закону про товарні знаки, відповідно до якої правова охорона надається позначенню, що не суперечить суспільним інтересам. Воно має певним чином індивідуалізувати надійну конкурентоспро­можність і стабільність попиту на товар і послуги.

Знак повинен мати об'єктивне вираження, яке дозволяє маркірувати ним випущені вироби і упаковку, використовувати у технічній і супровідній документації тощо без зниження якості і зовнішнього вигляду товару, тобто бути технологічним.

Нарешті, позначення має відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки, що включає благозвучність, у тому числі бути милозвучним і легковимовним. Лише сукупність зазначених вимог дає підставу визнати заявлене позначення як знак для то­варів і послуг.