Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Лекція 17. Захист права інтелектуальної власності

Читайте также:
  1. Communio. Право на долю вещи и доля права на вещь (реальная и идеальная доли). Правовой режим res communes.
  2. II.отношение объединения “Свидетели Иеговы” к правам и свободам человека и гражданина.
  3. III. Государство и муниципальные образования как субъект гражданского права
  4. III. Система гражданского права.
  5. IV. Отграничение гражданского права от других отраслей права.
  6. Negotiorum gestio. Права и обязанности сторон.
  7. Quest14Функции международного права
  8. Quot; Права человека
  9. Quot;Салічна правда" – пам’ятка ранньофеодального права франків.
  10. Res divini iuris (вещи божественного права) и res humani iuris. Виды вещей божественного права.

 

17.1.Загальні положення

17.2. Пільги суб'єктів інтелектуальної власності при захисті їх прав

 

17.1 .Загальні положення

Як правило, загальні норми стосуються усіх об'єктів права інтелектуальної власності.

Зокрема, право інтелектуальної власності захищається нор­мами кримінального права України. У Кримінальному кодексі України міститься, принаймні, дві статті, присвячені захисту пра­ва інтелектуальної власності (ст. 136 і 137).

Стаття 136 "Порушення авторських прав" проголошує: "Ви­пуск під своїм ім'ям або інше привласнення авторства на чужий твір науки, літератури та мистецтва, незаконне відтворення або розповсюдження такого твору — караються виправними робота­ми на строк до двох років або штрафом у розмірі від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати".

Порушення авторських прав переслідується у кримінально­му порядку при вчиненні таких дій, що порушують суб'єктивні нрава автора чи особи, що має авторське право:

1} незаконне використання і відтворення творів та об'єктів суміжних прав (контрафакція);

2) примушення до авторства;

3) привласнення авторства (плагіат).

Поняття "незаконне використання творів та об'єктів суміжних прав (контрафакція)" передбачає опублікування чи інше обнародування твору, його відтворення, розповсюдження, а також ввезення в Україну без дозволу осіб, які мають авторське право чи суміжні права, примірників творів, фонограм, програм мовлення.

Примірники творів, фонограм, виготовлених і розповсюд­жених із порушенням авторського права і суміжних прав, є контрафактними. Твір вважається використаним (обнародуваним), якщо він у тій чи іншій формі доведений до відома широкого за­галу і став доступним для невизначеного кола осіб.

Примушення до авторства передбачає психічний або фізич­ний вплив на автора з метою примусити Його створити відповідний твір (погрозою убивства, заподіяння тілесних ушко­джень чи знищення майна щодо самого автора або щодо його близьких родичів). Це може бути і так зване примусове співавтор­ство, коли автора шляхом погрози застосування фізичної сили, використання службової або іншої залежності примушують включити у співавтори осіб, які не брали участі в створенні зазна­чених об'єктів.



Привласнення авторства (плагіат) — це оприлюднення у повному обсязі або частково чужого твору під своїм Ім'ям.

Об'єктивна сторона .злочину характеризується умислом. Мотиви порушення авторського права і суміжних прав не мають значення для кваліфікації злочину. Ними можуть бути корис­ливість, кар'єризм або інша особиста зацікавленість. Якщо ж при­власнення авторства пов'язане з крадіжкою самого твору (руко­пис, креслення, картина), відповідальність настає за статтями 136 і 140 КК України.

Суб'єктом цього злочину може бути як службова, так і при­ватна особа, у тому числі і сам автор, якщо він приховав співав­торство іншої особи.

Кримінальний кодекс України передбачає також криміна­льну відповідальність за порушення прав промислової власності. Стаття 137 КК України проголошує: "Привласнення авторства на чужі відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок чи раціоналізаторську пропозицію або розголошення бел згоди авто­ра змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до їх офіційної публікації карається виправними роботами строком до двох років або штрафом до тридцяти мінімальних розмірів за­робітної плати".



Кримінально-правовий захист патентних прав передбаче­ний у випадках злочинних посягань на суб'єктивні права авторів об'єктів промислової власності. Об'єктивна сторона цього злочи­ну має такі форми:

а) привласнення авторства на чуже відкриття, винахід, ко­рисну модель, промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію чи сорт рослин;

б) розголошення без згоди автора змісту відкриття, винахо­ду, корисної моделі, промислового зразка до їх офіційної

публікації.

Із об'єктивної сторони порушення патентних прав у формі привласнення авторства може бути вчинене шляхом обманного використання документів і матеріалів про відкриття, винахід, ко­рисну модель, промисловий зразок, раціоналізаторську пропо­зицію чи сорт рослин або авторства на користь особи, яка не бра­ла участі у створенні зазначених об'єктів, або примушення до співавторства із зазначеного особою. Таке порушення може здійснюватися шляхом точного або в суттєвих рисах подібного відтворення чужого винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції.

Розголошення відкриття, винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка, раціоналізаторської пропозиції чи сорту рос­лин — це порушення права автора на одержання патенту чи дип­лому. Це може бути розголошення без згоди автора до подання за­явки до Установи ознак патентоспроможності зазначених об'єктів, що позбавило автора можливості одержати диплом чи патент.

Порушення патентних прав вважається злочином, якщо во­но вчинене умисно.

Суб'єктом злочину може бути як службова, так і приватна особа, у тому числі і сам автор, якщо він приховав співавторство іншої особи.

Адміністративна відповідальність встановлена за непра­вомірне використання фірмового найменування, знака для това­рів і послуг або будь-якого іншого маркірування товару, непра­вомірне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені (абзац 1 ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення),

За зазначені порушення така сама відповідальність встанов­лена і Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяль­ності" (абзац 2 ст. 7).

Більш широке тлумачення порушення прав інтелектуальної власності дає Закон України "Про захист від недобросовісної кон­куренції" від 7 червня 1996 р. Стаття 4 цього Закону визнає непра­вомірним використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і по­слуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, назв місць походження товарів, що може призвести до змішуван­ня з діяльністю іншого суб'єкта господарювання (підприємця), який має пріоритет на їх використання. Відповідно до цього Зако­ну не дозволяється копіювання зовнішнього вигляду виробу.

Заходи проти недобросовісної конкуренції передбачені та­кож і Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Абзац 3 ч. 1 ст. 31 цього Закону встановлює відповідальність за незаконне використання або підробку фірмових назв, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг.

Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р. будь-які об'єкти права інтелектуальної власності визнає видом іноземного інвестування. Для цього Закон встанов­лює такі дві умови:

1) вартість прав па інтелектуальну власність підтверджена відповідно до законів (процедур) краї ни-інвестора в кон­вертованій валюті або міжнародними торговими звичаями;

2) зазначені права легалізовані на території України і підтверджені експертною оцінкою, включаючи авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.

 

17.2. Пільги суб'єктів інтелектуальної власності при захисті їх прав

При захисті своїх суб'єктивних прав автори та інші особи, яким належать права на інтелектуальну власність, користуються певними пільгами.

Так, відповідно до Цивільного процесуального кодексу Ук­раїни позивачі -- автори об»єктів права інтелектуальної влас­ності, які не є власниками охоронних документів на ці об'єкти, -за позовами, що випливають із авторського права, права на відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію звільняються від сплати судових витрат у доход держави повністю (ст. 70 ЦПК України).

Частина 1 ст. ] 26 цього Кодексу надає позивачам за позова­ми, що випливають із авторського права, права на відкриття, ви­нахід, корисну модель, промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію, право звертатись до суду за місцем проживання.

Суд, постановляючи рішення, може допустити його негайне виконання у випадку присудження винагороди авторам за вико­ристання творів у галузі науки, літератури і мистецтва, а також інших: об'єктів права інтелектуальної власності, на які видано охо­ронні документи (ч. 1 ст. 218 ЦПК України).

Відповідно до ст. 374 ЦПК України при недостатності стяг­неної з боржника суми для задоволення усіх вимог за виконавчи­ми документами у першу чергу задовольняються вимоги про ви­плату винагороди за використання творів у галузі науки, літера­тури і мистецтва, а також інших об'єктів інтелектуальної влас­ності, на які видано охоронні документи.

Певні пільги для захисту інтересів суб'єктів права на промис­лову власність передбачає трудове законодавство. Так, відповідно до ст. 42 Кодексу законів про працю України переважне право на за­лишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці мають за рівних умов продуктив­ності праці і кваліфікації автори винаходів, корисних моделей, про­мислових зразків і раціоналізаторських пропозицій.

За працівником, який створив винахід, корисну модель, про­мисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зу­мовили зміну технічних норм і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців від дати початку їх впроваджен­ня. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, коли автор зазначених об'єктів інтелектуальної власності раніше не викону­вав роботу, норми і розцінки на яку змінено у зв'язку з їх впровад­женням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.

За іншими працівниками, які допомогли авторові у впрова­дженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціо­налізаторської пропозиції, попередні розцінки зберігаються про­тягом трьох місяців (ст. 91 Кодексу законів про працю України). Трудове законодавство України передбачає гарантії для працівників — авторів винаходів, корисних моделей, промисло­вих зразків і раціоналізаторських пропозицій. Стаття 126 КЗпП України проголошує: за працівниками — авторами винаходів, ко­рисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських про­позицій зберігається середній заробіток при звільненні від основ­ної роботи для участі у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При впровадженні винаходу, корисної моделі, промислово­го зразка або раціоналізаторської пропозиції на іншому під­приємстві, в установі, організації, робота з такого впровадження оплачується за погодженням сторін у розмірі не нижче середньо­го заробітку за місцем постійної роботи.

Чинне законодавство України містить ряд пільг щодо спла­ти мита і зборів, які надаються суб'єктам прав на інтелектуальну власність. Так, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. від сплати державного мита звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизан), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку.

Звільняються від сплати мита автори, які передали виключ­не право на використання винаходу державі, за дії, пов'язані з ек­спертизою заявки на винахід. Від сплати будь-яких зборів за вчи­нення дій, пов'язаних з оформленням прав на об'єкти промисло­вої власності, звільняється Фонд винаходів України.

Не сплачують мита також пенсіонери, учні та студенти нав­чальних закладів, інші малозабезпечені громадяни за дії, пов'язані з поданням заявки на видачу патенту на новий сорт рослин, прове­дення експертизи заявки, видачею, переоформленням і підтриман­ням чинності патенту. Якщо подасться колективна заявка чи ко­лективом патентоволодільців, то розмір мита зменшується на ча­стку, пропорційну кількості громадян, звільнених від сплати мита.

Проте мито за оформленая своїх суб'єктивних прав на інте­лектуальну власність сплачують не всі суб'єкти зазначених дій. За ді'і, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин і підтриман­ня їх чинності, мито сплачують тільки автори нових сортів рослий та їх правонаступники. Мито сплачується за подання заявки на видачу патенту' України на сорт рослин, за видачу або переоформ­лення на прохання заявника патенту на сорт, за подання клопо­тання про подовження строку дії патенту.

Крім того, щорічно, починаючи з дати надходження заявки про видачу патенту, сплачується мито за підтримання його чин­ності. Розмір мита визначається згідно з „Положенням про поря­док сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інте­лектуальної власності", яке затверджено постановою Кабміну Ук­раїни від 16 червня 2003 р.

За підтримання чинності патенту, за яким опубліковано за­яву його власника про надання будь-кому відкритої ліцензії, розмір вищезгаданого щорічного мита зменшується на 50 відсотків.

Інші суб'єкти права інтелектуальної власності за дії, пов'я­зані з оформленням чи переоформленням своїх суб'єктивних прав, мита не сплачують. Вони відповідно до чинного законодав­ства України про інтелектуальну власність сплачують встанов­лені збори. Дії, за які стягується збір, а також їх розміри визнача­ються „Положенням про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності".

Відповідно до Положення пільгами щодо сплати встановле­них зборів користуються ветерани війни, громадяни, які постраж­дали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до І—IV категорій. Вони звільняються від сплати зборів за перетворення заявки на винахід у заявку на корисну модель; за перетворення за­явки на корисну модель у заявку на винахід; за перетворення за­явки на корисну модель у заявку на групу винаходів; за ознайом­лення з матеріалами заявки; за видачу патенту на винахід, корис­ну модель, промисловий зразок; за реєстрацію ліцензійного дого­вору стосовно одного патенту на винахід, корисну модель, про­мисловий зразок.

Інваліди, учні та вихованні навчально-виховних закладів.

Студенти вищих навчальних закладів за вищенаведені дії, а також за підтримання чинності патенту з третього по п'ятий рік його дії, сплачують встановлений збір у половинному розмірі.

Передбачені пільги надаються також колективу авторів - володільців патенту, кожен із яких є ветераном війни або громадя­нином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пільги, наведені вите, надаються за клопотанням заявника, власника патенту. Підставою для надання пільг є копія посвідчен­ня ветерана війни, довідки медико-соціальної експертної комісії, документ, виданий навчальним закладом, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Власники патентів України на винаходи, корисні моделі, які передають право власності на винахід, корисну модель Фонду ви­находів України, звільняються від сплати зборів за видачу патен­ту на винахід без проведення експертизи по суті, в тому числі за підтримання чинності патенту протягом п'яти років дії.

Автори винаходів, захищених авторським свідоцтвом СРСР, які передають право на одержання патенту Фонду вина­ходів України, звільняються від сплати зборів за видач;' патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Збори сплачуються відповідно до додатка до Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на ви­находи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг.

Водночас чинне законодавство України накладає на корис­тувачів об'єктів інтелектуальної власності досить серйозні обов'яз­ки. Так, відповідно до Закону України ''Про охорону атмосферно­го повітря" забороняється використання відкриттів, винаходів, ко­рисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських про­позицій, застосування нової техніки, імпортних устаткування, тех­нологій і систем, якщо вони не відповідають встановленим в Ук­раїні вимогам щодо охорони атмосферного повітря. У разі пору­шення встановлених вимог така діяльність припиняється уповно­важеними на те державними органами, а винні особи притягають­ся до відповідальності за чинним законодавством.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 13; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Розгляд заяви па раціоналізаторську пропозицію. | Лекція 18. Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты