Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Правова основа захисту.




Читайте также:
  1. Cистема качества,основанные на принципах ХАССП
  2. D. в 1997 г. и основан в Нью-Йорке.
  3. I. Отличие в основаниях.
  4. IV. ОБОСНОВАНИЕ РЕСУРСНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПРОГРАММЫ
  5. Iгруппа – Критерии основанные на дисконтированных оценках, т.е учитывают фактор времени:NPV,PI, IRR,DPP.
  6. V. Орієнтовна основа дії.
  7. V. Орієнтовна основа дій
  8. VI. Орієнтовна основа дії
  9. VII. ДИАГНОЗ (ПРЕДВАРИТЕЛЬНЫЙ) И ЕГО ОБОСНОВАНИЕ
  10. Web-сайт как основа, главный элемент, системы коммуникаций в Интернете

Національні законодавства щодо захисту прав інтелектуальної власності передбачають право застосовні заходи, що здійснюються в чотирьох формах:

1)адміністративні правоохоронні або захисні заходи, наприклад тимчасовий арешт товарів, що порушують права інтелектуальної власності, митними органами;

2) карні заходи, за допомогою яких держава виступає стороною, котра розпочинає проти порушника карну справу;

3) цивільно-правові заходи захисту, за допомогою яких право власних або інша особа, яка володіє чинними правами, застосовує запропоновану правову дію, наприклад подання позову в суд проти порушника;

4) технічні заходи захисту, що дозволяють виробникам товарів і послуг застосовувати технічні засоби для захисту прав інтелектуальної власності проти порушень, наприклад, спеціальне кодування авторських робіт, представлених у цифровому вигляді.

 

Вступ до СОТ, а у перспективі — і до ЄС є найважливішими стратегічними завданнями для України, визначеними у відповідних документах. По-перше,це Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами 1994 р., Указ Президента України від 11червня 1998 р. № 615/98, яким було затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу. По-друге, це рішення № 5 Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України від 2 грудня 2003 р. «Про державну програму підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівціву сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007роки», Державну програму інформування громадськості з питаньєвропейської інтеграції України на 2004-2007 роки; Державну програму інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки. Державною програмою інформування громадськості запитань європейської інтеграції України передбачено, зокрема, ряд заходів щодо проведення досліджень, а також висвітлення у ЗМІ матеріалів з актуальних питань європейської інтеграції. Головною метою створення Європейського Співтовариства було встановлення Спільного ринку членів-держав ЄС. Досягнення цієї мети передбачало наступні завдання: створення внутрішнього ринку, що характеризується скасуванням між державами — членами ЄС будь-яких перешкод вільному пересуванню товарів, осіб, послуг та капіталу; забезпечення системи справедливої конкуренції між державами-членами ЄС; проведення спільної комерційної політики. Серед засобів вирішення цих завдань центральне місце належить законодавству Співтовариства про конкуренцію — конкурентному праву ЄС. В рамках права ЄС забороняються тарифи, квоти та інші подібні обмеження вільної торгівлі, що вводяться іноді державами та перешкоджають досягненню цілей Спільного Ринку Співтовариства. Проте ефективність таких норм була б нікчемною, якби корпорації могли б самі, за згодою між собою, поділяти ринок держав-членів. Тому конкурентне право передбачає контроль обмежень, що встановлюються суб'єктами підприємницької діяльності, виявлення таких, що суперечать цілям Спільного Ринку і іншими актами Комісії. Тлумачення застосування законодавства міститься в рішеннях Європейського Суду.Право ЄС на застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів базується на таких правових актах: Постанова Ради ЄС № 384/ 96 від 22.12.1995 р. та Рішення Європейського Співтовариство з вугілля та сталі (ЄСВС), прийняте Європейською Комісією (ЄК), № 2277/96/ СЕСА від 28.11.1996 р. «Про захист від демпінгового імпорту»; Постанова Ради ЄС №2026/97 від 6.10.1997 р. та Рішення ЄСВС, прийняте ЄК, № 1889/98/СЕСА «Про захист від субсидованого імпорту»; Постанова Ради ЄС № 3285/94 від 22.12.1994 р. «Про застосування спеціальних заходів та заходів нагляду»; Постанова Ради ЄС № 519/94 від 7.03.1994 р. «Про застосування заходів нагляду та спеціальних заходів щодо імпорту з країн-імпорту, що не єчленами ГАТТ».Положення постанов і рішень Ради ЄС та ЄК з питань захисту від демпінгового, субсидованого або масованого імпорту віднесені до норм прямої дії, що випливає з конститутивних властивостей прямої дії Європейських договорів, перш за все з положень про єдину торгову політику (ЄТП) ЄС. А рішення у конкретних антидемпінгових,анти-субсидиційних і спеціальних справах стосуються практичного виконання та застосування цих європейських правових актів з питань захисту єдиного ринку ЄС у рамках ЄТП ЄС.Відповідно до ст. 3(h) Директиви 86/566 ЄС, Співтовариство також взяло на себе зобов'язання щодо «зближення законодавства країн-членів у такій мірі, щоб функціонував спільний ринок»[1]. Загальноприйнятою є точка зору, що цей ринок базується на чотирьох свободах (вільний рух товарів, людей, послуг та капіталів) і конкуренції між підприємцями, створює засади ЄС. Ці свободи, що включені до багатьох статей Договору про ЄС, у подальшому впроваджувались у національні правові системи через застосування вторинного законодавства ЄС, наприклад, Директива 64/221 (ЄС), Директива 86/566 (ЄС). Країни ЄС повинні гармонізувати своє законодавство відповідно до загальних стандартів, встановлених Співтовариством. Стосовно права ЄС слід ще додати, що його положення мають пряму дію в національномуправопорядку країн-членів[2]. Що ж до правил СОТ, то вони стосуються переважно правового регулювання імпорту шляхом застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів. Члени COT мають привести національне правове регулювання відносин у галузі торгівлі увідповідність з цими правилами, правовим забезпеченням торгівл ЦЗ]. Роль і місце конкурентного права України серед європейського права і міжнародних стандартів Аналіз результатів гармонізації законодавства України до стандартів ЄС. Термін «гармонізація законодавства» розуміють як синонім терміна «адаптація». Ці терміни позначають саме процес, процес, який має відбуватися з законодавством. Щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС, то відповідні роботи були передбачені, як відомо, майже 10 років тому зовнішньо правовими (Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами 1994

року, укладання, під егідою двосторонньої Угоди про партнерство та співробітництво, галузевих угод тощо) і внутрішньо правовими документами. Серед останніх — Указ Президента України від 11 червня 1998 р. № 615/98, яким було затверджено Стратегію інтеграції України до





Європейського Союзу. Ця Стратегія визначила основні напрями співробітництва України з ЄС, серед яких провідне місце відведено саме адаптації законодавства України до законодавства ЄС. В ній дається визначення адаптації («адаптація законодавства України до законодавстваЄС полягає у зближенні із сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави у рамках ЄС і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах — членах ЄС»), а також визначаються їїзавдання. Зокрема, зазначено, що адаптація законодавства України передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у відповідність із європейськими стандартами і охоплює приватне, митне, трудове, фінансове, податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охорону праці, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачів, технічні правила і стандарти, транспорт, а також інші галузі, визначені Угодою про партнерство та співробітництво. Крім того, наголошено, що важливим чинником реформування правової системи України слід вважати участь України у конвенціях Ради Європи, які встановлюють спільні для цієїорганізації та ЄС стандарти. Певне значення мало прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р. № 1496 «Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», якою було схвалено цю концепцію, а центральним органам влади запропоновано покласти її положення в основу щорічних планів роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС і забезпечити їх врахування під час здійснення заходів щодо реалізації Стратегії інтеграції України до вимог ЄС. Крім того, протягом останніх п'яти років приймалась низка указів Президента України, постанов і розпоряджень уряду щодо структурних перебудов ународному господарстві. На сьогодні досягнуті певні результати у законодавстві України та у структурно-організаційній побудові органів державної виконавчої влади, спрямованій на виконання завдань інтеграції. Результати дослідженьсвідчать про те, що на сьогодні законодавство України щодо інтеграційнихпроцесів в цілому відповідає вимогам ЄС.Шляхи удосконалення конкурентного права в Україні В структурі гармонізованого законодавства важливе місце посідає насамперед антимонопольне законодавство. Воно грунтується на нормах, встановлених Конституцією України («Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживаннямонопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом—ст. 42 Конституції), Законами України «Про захист віднедобросовісної конкуренції», «Про захист економічної конкуренції», «Пр Ан-тимонопольний комітет України», «Про захист національноготоваровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національноготоваровиробника від субсидованого імпорту», «Про Єдиний митний тариф»(так званий Антидемпінговий кодекс) та іншими нормативно-правовимиактами, прийнятими відповідно до цих законів. Значна увага приділяється захисту конкуренції у нових Цивільному таГосподарському кодексах України. Зокрема, у Господарському кодексі (далі— ГК) цим питанням присвячено низку статей (статті 18-21, а також відповідні глави — глава 3 «Обмеження монополізму та захист суб'єктівгосподарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції» та глава 28 «Відповідальність суб'єктів господарювання за порушенняантимонопольно-конкурентного законодавства». За цими нормами ГК захист конкуренції, ан-тимонополізм визначаються як політика держави України, державна політика. Так, у ч. 1 ст. 18 «Обмеження монополізму та сприяння змагальності у сфері господарювання» вказано, що «держава здійснює антимонопольно-конкурентну політику та сприяє розвиткові змагальності у сфері господарювання на основі загальнодержавних програм, що затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України». Крім того, «державна політика у сфері економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності та захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції здійснюється уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування» (ч. 2). «Органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необгрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством» (ч. 3). Ст. 251 Господарського кодексу передбачає накладання штрафів за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства; ст. 252 — адміністративну відповідальність громадян-підприєм-ців та посадових осіб; ст. 253 — вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу), а ст. 255 — відшкодування збитків. В Україні прийнято ряд законопроектів в сфері митного, податкового права, права на інтелектуальну власність, навколишнє природне середовище, захист прав споживачів і ін., які повністю відповідають законодавству ЄС, гармонізовані з ним. Відбулося також приєднання нашої держави до низки міжнародних конвенцій, що і вимагали від нас європейські партнери.

Список основної літератури з курсу “Інтелектуальна власність”



1. Антонов В.М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право. – К.: КНТ, 2005. – 520 с.

2. Бондаренко С.В. Авторське право і суміжні права: Навчальний посібник. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 260 с.

3. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч. Посібник. – Київ: Либідь, 2002. – 200 с.

4. Дроб’язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

5. Жаров В.О. Захист права інтелектуальної власності. Захист авторського права і суміжних прав. Захист права промислової власності. Навчальний посібник. – К.: Ін-т інтел. власності і права, 2003. – 64 с.

6. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності. – К.: Політехніка, 2005.

7. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С.О.Довгий, В.О.Жаров, В.О.Зайчук та ін. – К.: Форум, 2002. – 319 с.

8. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 236 с.

9. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2005. - 108 с.

10. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П. Популярно про інтелектуальну власність: абетка / Заг ред. М.В.Паладія. – К.: ТОВ “Альфа-ПІК”, 2004. – 56 с.

11. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Зінов В.Г., Суіні В.Г. Управління інтелектуальною власністю / За ред. П.М.Цибульова: монография. – К. «К.І.С.», 2005. – 448 с.

 

Список додаткової літератури з курсу “Інтелектуальна власність”

1. Авторское право Украины: Сб.нормативно-правовых документов / Составитель В.В.Ситцевой – К., 1996.

2. Глухівський Л.Й. Власність інтелекту. – К.: Державний департамент інтелектуальної власності, 2002. – 140 с.

3. ДСТУ 3574-97 „Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення”.

4. ДСТУ 3575-97 „Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення”.

5. Закон України “Про авторське право і суміжні права” // Відомості Верховної Ради України, 1994. - №13.

6. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про авторське право і суміжні права” // Голос України, 16 серпня 2001 р., № 146 (2646).

7. Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади: У 4-х т. / Заг. ред. О.Д.Святоцького. – К.: „Ін Юре”, 1999. – 672 с.

8. Козырев А.Н. Оценка интеллектуальной собственности. – М.: Экспертное бюро, 1997. – 280 с.

9. Крайнєв П.П. Інтелектуальна економіка: управління інтелектуальною власністю. – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 448 с.

10. Красовська А. Сучасний стан правової охорони об’єктів інтелектуальної власності в Україні // Інтелектуальна власність. - 2007. - №1. – С.4-7.

11. Литвин О., Пригода В., Верба І. Студентам про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. – 2005. - №3. – С.65-67.

12. Мікульонок І.О.Термінологія і правопис термінів у патентній документації // Інтелектуальна власність. – 2000. - №5. – С.19-25.

13. Ніколаєнко С.М. Проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування щодо захисту прав інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. - 2007. - №2. – С.4-14.

14. Підопригора О.А. Авторське право і суміжні права // Цивільне право: Навч. посібник для студентів юридичних вузів і факультетів. – К., 1996.

15. Підопригора О.О. Авторське право і суміжні права // Законодавство України про інтелектуальну власність. – Харків, 1997.

16. Пузыня Н.Ю. Оценка интеллектуальной собственности и нематериальных активов. СПб: Питер, 2005. – 352 с.

17. Святоцький О.Д. Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади та практика // Вид. дім “ Ін Юре”. – К., 1999.

18. Цыбулев П.Н. Маркетинг интеллектуальной собственности: Учеб. пособие. – К.: Инст. интел. собств. и права, 2004. – 184 с.

19. Конституція України. – К., 1996.20. Савлицький М.І. Методологія конкурентного права // Право. – 2003. - №17.21. Якушев С.В. Проблеми розвитку конкурентного права в Україні при вступі в СОТ. – К., 2004.

 

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 12; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты